Ухвала суду № 71502094, 12.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/4277/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/783/5541/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів: Павлишина О.Ф., Савуляка Р.В.

секретар Бохонко Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 липня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області Пушкар І.Є., заінтересована особа-ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»,-

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваною ухвалою в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_2 -ОСОБА_3. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу такою, що постановлена при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи , а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що постановляючи ухвалу, суд не врахував, що при проведенні опису та накладенні арешту на майно державним виконавцем порушено вимоги п.5 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не було вказано цільового призначення земельної ділянки, а при описі нежитлової будівлі не зазначено жодних її ознак, а відтак виникають обгрунтовані сумніви у фактичній присутності державного виконавця за адресою проведення опису. Звертає увагу, що боржник не був належним чином повідомлений про дату та час проведення опису його майна, а відтак позбавлений права стати його зберігачем та у зв'язку з грубим порушенням норм чинного законодавства зберігачем майна стала невідома боржнику особа. Просить звернути увагу, що жодної відмови від зберігання майна боржник не надавав, а відтак така передача суперечить вимогам ч.8 ст.56 Закону. Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця задовольнити.

Сторони по справі в судове засідання не з»явилися, хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи, що підтверджується поштовими повідомленнями долученими до справи.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідолених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши судд.-доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстав для задволення апеляційної скарги немає.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою та просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Л/о Пушкар І.Є. щодо передачі 08.06.2017 року на зберігання ОСОБА_6 нежитлової будівлі та земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у межах виконавчого провадження № 51667264; визнати неправомірною та скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 08.06.2017 року винесену у межах виконавчого провадження № 51667264.

В обгрунтування скарги посилається на те, що 11.06.2014 року видано виконавчий лист на примусове виконання рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 195529,92 доларів США (еквівалент у гривні 625 908,25 грн.) основної заборгованості; 78 307,05 доларів США (еквівалент у гривні 625 908,25 грн.-заборгованість за відсотками; 42 352,38 дол.США (еквівалент у гривні 338 522,57 грн.) пені- всього 316 189,35 дол.США (триста шістнадцять тисяч сто вісімдесят дев»ять доларів 35 центів-(еквівалент у гривні 2 527 301,47 заборгованості за кредитним договором № 010/08-3/2588/ від 15.02.2007 року та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441грн.

У пункті 9 частини третьої ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов»язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно статті 383 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

18 липня 2016 року державним виконавцем відповідно до ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) винесено та скеровано сторонам виконавчого провадження постанову про відкриття виконавчого провадження.

17.03.2017 року та 10.04.2017 року на адресу ОСОБА_2 скеровано виклики державного виконавця та зобов»язано боржника з»явитись на адресу Відділу для надання пояснень з приводу невиконання рішення суду, що підтверджується списками рекомендованої кореспонденції №62 від 23.03.2017 року та №4 від 12.04.2017 року, однак на жодний із викликів боржник не з»явився, що суд підставно розцінив як умисне ухилення боржника від виконання обов»язку по виконанню рішення суду. З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки тривалий час рішення суду не виконано, жодного документального підтвердження погашення заборгованості не надано, що свідчить про небажання боржника виконувати рішення суду та зловживання правами внаслідок чого державний виконавець зобов»язаний здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та у порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом.

08.06.2017 року постановою державного виконавця ВП №51667264 описано й накладено арешт на майно боржника, яке зареєстроване за боржником ОСОБА_2 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля загальною площею 3079,1 кв.м за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,5271 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою АДРЕСА_1.

Так як боржник ОСОБА_2 був відсутній в день та час проведення опису майна, таке було передано на зберігання іншій особі, що передбачено ст.ст. 56, 58 Закону, останньому було скеровано з цього приводу постанову.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав боржника ОСОБА_2 при проведенні опису та передачі майна на зберігання третій особі не порушують прав боржника, оскільки державний виконавець діяв в межах повноважень наданих йому Законом.

Враховуючи наведене, колегія судді вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, поведінка та дії боржника ОСОБА_2 спрямовані на затягування виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2- ОСОБА_3 в і д х и л и т и .

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ї проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин

Р.В.Савуляк