Рішення № 71500858, 10.01.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/4346/17

2/336/169/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 10 січня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

за участю секретаря Чернишової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник - ОСОБА_2.) до ОСОБА_3, треті особи: АТ «ПУМБ» (представник - Панченко О.О.), ДП «СЕТАМ», Комунарський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом.

В позові вказує, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 04.02.1989 року.

За час перебування у шлюбі сторони придбали житловий будинок АДРЕСА_1

На теперішній час сторони не можуть дійти згоди щодо здійснення права власності належного їм майна.

На підставі зазначеного позивач просить суд визнати за нею право власності на 1\2 частину спірного будинку.

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду, проте у судове засідання учасники справи не явилися.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При цьому, в раніше проведеному судовому засіданні представник позивача наполягла на позові за вищевказаними підставами, а відповідач по суті позову й не заперечував, проте представник АТ «ПУМБ» на позов заперечував, вказуючи на те, що відповідач має заборгованість перед банком, яка має також бути поділена в разі розділу будинку.

Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що сторони перебували у шлюбі з 4 лютого 1989 року, про що слідує із свідоцтва про шлюб сторін від 04.02.1989 року.

За період шлюбу сторони придбали майно: житловий будинок АДРЕСА_1 як про це вбачається із договору купівлі-продажу від 21.08.2003 року.

Статею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Проте судом вказаної домовленості між сторонами не встановлено.

Частиною1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Отже, враховуючи, що спірний будинок було придбано під час шлюбу сторін, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому на вказаний висновок суду не впливають доводи представника АТ «ПУМБ», оскільки жодних кредитних правовідносин щодо спірного будинку судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2), треті особи: АТ «ПУМБ» (представник - Панченко О.О.), ДП «СЕТАМ», Комунарський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, про поділ майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін