Ухвала суду № 71498548, 10.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

У х в а л а

10 січня 2018 року

м. Київ

справа № 617/1022/17

провадження № 61-156 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області 19 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» про визнання договору про надання споживчого кредиту припиненим,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 11 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIIIвід 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року.

Об'єкти справляння судового збору та процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється, встановлено у статті 3 Закону України «Про судовий збір» у редакції від 8 липня 2017 року.

Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).

Пільги щодо сплати судового збору визначено статтею 5 Закону України «Про судовий збір». Особи, зазначені у цій статті як такі, що мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.

Пункт сьомий статті 5 Закону України «Про судовий збір» у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов'язаними з порушенням їхніх прав.

Правилом частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з цим, частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язково слід застосовувати у системному зв'язку з нормами статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір», тобто враховуючи характеристику об'єкта справляння судового збору та правило врегулювання темпоральної колізії, відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, який був прийнятий раніше.

Отже, споживач, право якого порушено і який з огляду на це подає позов, звільняється від сплати судового збору, відповідно до статті 22 Закону «Про захист прав споживачів», за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, але має обов'язок сплатити судовий збір при вчиненні відповідних дій в інших судових інстанціях та у Верховному Суді.

Саме такий правовий висновок міститься у Постановах Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року № 6-185цс17 та від 11 жовтня 2017 року № 6-916цс17.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема касаційної скарги, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду повинен становити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовних заяв немайнового характеру судовий збір становить 0, 4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що при пред'явленні позову ОСОБА_1 було заявлено немайнову вимогу - сума судового збору за подання касаційної скарги становить 1280грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у cкладі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ:22030102.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області 19 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року залишити без руху та надати строк для усунення зазначеного вище недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Черняк