
У Х В А Л А
09 січня 2018 року
м. Київ
справа № 607/2405/17
провадження № 61-1822 ск 17
Верховний Суд у складі судді другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на окрему ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 05 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3, треті особи - ПАТ «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю.Л. про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними, позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОК «Байковецький» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державне підприємство «СЕТАМ», ПАТ «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю.Л. про часткове визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними, позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_5 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3, треті особи - ПАТ «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю.Л. про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними,
В С Т А Н О В И В :
1. Окремою ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2017 року в згаданій справі встановлено, що представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7, повідомив, що ОСОБА_2, маючи об'єктивну можливість виконати рішення суду, свідомо його не виконував, у зв'язку з чим доведено до відома начальника Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про виявлене свідоме ухиляння особи від виконання судового рішення, котре набрало законної сили, для реагування в порядку ст.214 КПК України.
2. ОСОБА_2 оскаржив окрему ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2017 року в апеляційному порядку. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 05 грудня 2017 року відхиллено апеляційну скаргу ОСОБА_2
3. 14 грудня 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати окрему ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2017 року та зупинити її виконання.
4. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ОСОБА_2 послався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
5. Відповідно до пунктів 4 і 14 частини першої розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (надалі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
6. Відповідно до частини першої та другої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
7. Пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено перелік ухвал судів першої та апеляційної інстанцій які є предметом оскарження у касаційному порядку, а саме:
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
8. Зі змісту касаційної скарги, доданих до неї документів вбачається, що оскаржувані в касаційному порядку ухвали судів першої та апеляційної інстанції не відносяться до переліку ухвал судів попередніх інстанцій які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції (стаття 389 ЦПК України).
9. Разом з тим, пунктом 11 частини першої Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу
10. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
11. На момент подачі касаційної скарги на окрему ухвалу суду першої інстанції питання щодо права касаційного оскарження було врегульовано нормами статті 324 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 14 грудня 2017 року).
12. Пунктом 2 частини 1 вказаної норми права передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
13. Оскаржувана окрема ухвала не відноситься до переліку ухвал судів попередніх інстанцій які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку в контексті норм статті 324 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 14 грудня 2017 року).
14. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
15. Оскільки касаційну скаргу подано на судову ухвалу, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 9 частини третьої статті 2, частиною 1 статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394, пунктом 11 частини першої Розділу XIII ЦПК України
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3, треті особи - ПАТ «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю.Л. про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними, позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОК «Байковецький» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державне підприємство «СЕТАМ», ПАТ «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю.Л. про часткове визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними, позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_5 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3, треті особи - ПАТ «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю.Л. про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на окрему ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 05 грудня 2017 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: В. В. Пророк
Судове рішення № 71498275, Верховний Суд (діє з 15.12.2017) було прийнято 09.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/2405/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: