Ухвала суду № 71498139, 09.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

У х в а л а

9 січня 2018 року

м. Київ

справа № 562/602/17

провадження № 61-1737 ск 17

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішенняЗдолбунівського районного суду Рівненської області від 06 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

Відповідно до пунктів 11 і 14 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга, подана 13 грудня 2017 року, не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення частини третьої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги, підписаної представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, не додано довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження.

Окрім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявнику необхідно врахувати, що відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з касаційною скаргою) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з даним позовом).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що ціна позову становить 52 375 грн 59 коп., заявник за подання касаційної скарги має сплатити 1 920 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, у касаційній скарзі заявник просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, у зв'язку з тимчасовим безробіттям.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Наведені заявником доводи не підтверджені належними доказами, які б свідчили про неможливість сплати судового збору, зокрема доказами про доходи чи їх відсутність за 2017 рік, а тому не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393ЦПК України,

У Х В А Л И В

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 9 лютого 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь