Ухвала суду № 71496864, 10.01.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/72216/17-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва про скасування рішення від 22.09.2017, зобов'язання вчинити дії, зареєструвати, видати документи та вселити, -

В С Т А Н О В И В :

01.12.2017 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку 15.12.2017 передано судді Матійчук Г. О., для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді Матійчук Г. О. від 18.12.2017 задоволено самовідвід головуючого судді від участі у справі і на підставі розпорядження № 685 керівника апарату суду від 20.12.2017 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2017, справу передано для вирішення питання про відкриття провадження судді Литвиновій І. В.

22.12.2017 ухвалою судді позовна заява залишена без руху, з підстав невідповідності вимогам ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Завірену належним чином копію ухвали судді від 22.12.2017 ОСОБА_1 отримала особисто 26.12.2017, що підтверджується розпискою у матеріалах справи.

Разом з тим протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали від 22.12.2017 заявник не усунула недоліки.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява про скасування рішення від 22.09.2017, зобов'язання вчинити дії, зареєструвати, видати документи та вселити - підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-14, 19, 23, 43, 185, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва про скасування рішення від 22.09.2017, зобов'язання вчинити дії, зареєструвати, видати документи та вселити - вважати неподаною і повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя І. В. Литвинова