Рішення № 71492930, 10.01.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1417/17

Провадження № 2/484/52/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання - Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 47 062 грн. 27 коп., -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 11.02.2011 року уклало з відповідачем договір б/н, який за своєю сутністю є договором приєднання, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач надав свою згоду на встановлення кредитного ліміту за рішенням Банку і надав Банку право в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Відповідач своїм підписом в анкеті-заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі Умови), Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір. За Умовами Банк має право в односторонньому порядку змінювати Тарифи та інші невід'ємні частини договору, в тому числі і розмір відсоткової ставки за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по рахунку, яку позичальник зобов'язаний отримувати так само, як і отримання виписки про стан картрахунку та про здійснені ним операції; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Позивач зазначає, що повністю виконав свої зобов'язання за договором та угодою, надав відповідачеві кредит. Відповідач своїх зобов'язань не виконав, не надав своєчасно Банку грошей для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами згідно Умов, тобто порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту та відсотками, за що відповідачу були нараховані штрафні санкції.

Станом на 31.03.2017 року відповідач має заборгованість перед Банком в сумі 47 062 грн. 27 коп., яка складається з 4 587 грн. 24 коп. заборгованості по кредиту; 36 757 грн. 78 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3 000 грн. заборгованості за пенею та комісією; 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 2 217 грн. 25 коп. штрафу (процентна складова).

За наведених обставин позивач просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь, а також понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність. Надалі у письмових поясненнях /а.с.86/ представник Банку зазначив, що при даному виді договору допускається одностороння зміна процентної ставки з повідомленням про це клієнта Банку на офіційному сайті Банку або у виписках Банку, з якими відповідач зобов'язаний знайомитись і у разі незгоди з ними мав подати письмову заяву про розірвання кредитного договору, однак такого не зробив, що свідчить про його згоду зі зміною Тарифів. Також відповідачу було надіслане СМС-повідомлення на зазначений ним особисто номер телефону про зміну процентної ставки. Відповідач користувався картковим рахунком, періодично погашав заборгованість, мав можливість отримувати виписки по рахунку і в разі незгоди оспорювати їх, однак цього не зробив. Наданий позивачем розрахунок боргу відповідач не спростував, свого розрахунку не надав, доказів погашення заборгованості не представив. Позивач вважає, що можливе одночасне стягнення пені та неустойки за прострочене зобов'язання, оскільки вони є набором (розміром) санкцій в межах одного виду юридичної відповідальності. Також Банк вказує на правильність зазначених у розрахунку розмірів пені та комісії, оскільки вони визначені наказами Банку у сталих розмірах, тому легко обраховуються, а їх спільне зазначення в одній колонці розрахунку не суперечить закону.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутність і відмовити в задоволенні позову, оскільки розрахунок позивачем здійснений невірно, згоди на збільшення відсоткової ставки він не давав і позивач пропустив строк позовної давності.

Вирішуючи справу на підставі наявних матеріалів, ознайомившись з викладеними письмово позиціями сторін, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За положеннями статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1,2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтями 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України різновидами неустойки є штраф та пеня, які обчислюються у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, відповідно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) відповідно до ст. 1054 ЦК України зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, а також пунктів 2.1.1.5.5-2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.

Судом встановлено, що 11.02.2011 року між пат КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Пільговий період користування кредитним лімітом 30 днів.

Інформація про кінець строку дії картки позивачем суду не надана, хоча обов'язок доказування у цивільній справі покладено на сторони.

Вказаний договір складається із заяви-анкети кредитора, Тарифів надання кредиту, Умов та правил надання банківських послуг, що своїм підписом підтвердив позичальник ОСОБА_1 у заяві-анкеті /а.с.6/.

За своєю сутністю укладений кредитний договір є договором приєднання.

Згідно наданої Банком інформації ОСОБА_1 отримав кредитку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» 11.02.2011 року. Позивачем надана копія довідки про умови кредитування за названим вище договором, з якими начебто ознайомився ОСОБА_1, однак з наданої копії не вбачається, чи підписав ОСОБА_1 довідку, чи був з нею ознайомлений, адже на місці підпису відповідача проставлено мокру печатку Банку і штамп, якими завірено копію. За таких обставин наданий доказ не можна вважати допустимим.

З наданого розрахунку банку /а.с.4-5/ та виписки з рахунку про рух коштів /а.с.95-99/ вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом, деякий час частково погашав заборгованість, однак 01.05.2014 року припинив це робити, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредитному договору.

Таким чином, відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконав, що згідно наведених вище норм законодавства та Умов і правил надання банківських послуг надає позивачу право вимоги щодо сплати заборгованості, а також відповідно до п. 2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг» нарахування відсотків у розмірі, встановленому Тарифами Банку, із розрахунку 360 (триста шістдесят) календарних днів на рік, якщо інше не передбачене п. 2.1.1.12.13.

Згідно з наданим Банком розрахунком заборгованість за тілом кредиту становить 4 587 грн. 24 коп. Такий розмір відповідачем не спростований. Жодних доказів з цього приводу суду не надано, тож суд вважає такий розмір достовірним.

Саме з розміру простроченої заборгованості по тілу кредиту мають обчислюватись всі інші суми, які має сплатити відповідач. Зокрема: проценти за користування кредитом та штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту і відсотків.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком зазначених сум. Вважає, що засади такого розрахунку суперечать вимогам цивільного законодавства України, Конституції України, Умов та правил надання банківських послуг тощо.

Так, на думку суду, Банк помилково керуючись п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Умов та правил надання банківських послуг та п. 3 наказів № СП-2014-6915682 від 18.06.2014 року та № СП-2015-6552838 від 18.02.2015 року з 01.09.2014 року та з 01.04.2015 року в односторонньому порядку безпідставно збільшував процентну ставку, про що повідомляв відповідачу шляхом публікацій на офіційному сайті Банку та направленням СМС-повідомлень на його номер мобільного телефону.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення Банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на наведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ситавки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Саме такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України № 6-1374цс17 від 11 жовтня 2017 року.

Отже, незважаючи на те, що пунктами 1.1.6.1 та 1.1.6.2 Умов передбачено право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів за користування кредитом, таке збільшення, з огляду на вказані приписи ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України та зазначені обставини справи, є нікчемним.

Суд, з урахуванням приписів ч.3 ст. 1056-1 ЦК України та обставин справи вважає за необхідне здійснити розрахунок заборгованості, виходячи з процентної ставки, що діяла на момент укладення кредитного договору - 30%.

Крім того, суд вважає, що Банком помилково обчислюються відсотки не із заборгованості по тілу кредиту за певний період, а з наростаючим показником, при якому до тіла кредиту додається заборгованість по процентам за попередній період. Суд вважає, що проценти мають нараховуватись на тіло кредиту.

Виходячи з наведеного, за розрахунком суду загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить всього 9 478 грн. 95 коп.

Заборгованість за кредитом - 4 587 грн. 24 коп. /сума значень останнього рядка 3 та 5 стовпчиків розрахунку /а.с.5).

Заборгованість за процентами має бути розрахована, виходячи з розміру поточної та простроченої заборгованості по тілу кредиту.

При цьому суд вважає за необхідне на підставі заяви позивача відповідно до ст.ст. 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України, застосувати трирічний строк позовної давності, оскільки позивачем прихована інформація про строк дії картки.

За період з 01.05.2014 року по 31.03.2017 року заборгованість відповідача по відсоткам розраховується наступним чином: 4 587,24 х 30% : 360 х 1037 = 3 964 грн. 14 коп., де 4 587,24 - заборгованість за тілом кредиту, 30 - відсоткова ставка, 360 - кількість днів року відповідно до п. 2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг», 1037 - кількість днів прострочення платежу).

Умовами і правилами надання банківських послуг позивачем передбачалась сплата позичальником комісій, однак такі умови ним не підписані, за таких обставин така вимога відповідача є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Крім того, умовами спірного кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожен день прострочення. Договором передбачено сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення, зокрема, за несвоєчасну сплату платежів за будь-якими з грошових зобов'язань.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що позивач не надав розрахунку пені, оскільки наданий розрахунок заборгованості містить загальну суму комісії та пені, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені слід відмовити, стягнувши лише штраф, передбачений Умовами.

Відповідно до умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Розмір штрафу становить: 500,00 грн. - фіксована частина та процентна складова, яка розрахована за формулою: заборгованість за тілом кредиту + заборгованість за процентами, помножені на 5%, тобто (4 587,24 + 3 964,14) * 5% = 427,57.

Таким чином, загальний розмір штрафу становить 500 + 427,57 = 927 грн. 57 коп.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем за невиконання умов кредитного договору становить 9 478 грн. 95 коп., з яких: 4 587 грн. 24 коп. - заборгованість за кредитом, 3 964 грн. 14 коп. - заборгованість за відсотками, 927 грн. 57 коп. - штраф. Саме таку суму слід стягнути з відповідача на користь позивача, тобто позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 20,14 % (47 062 грн. 27 коп. - сума, яка заявлена до стягнення позивачем, 9 478 грн. 95 коп. - сума, яку стягнуто з відповідача), відшкодуванню підлягає судовий збір в сумі 322 грн. 24 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок № 29092829003111 заборгованість за Кредитним договором б/н від 11.02.2011 року в сумі 9 478 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 95 коп., з яких 4 587 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 24 коп. - заборгованість за кредитом; 3 964 (три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 14 коп. - заборгованість за процентами; 927 (дев'ятсот двадцять сім) грн. 57 коп. - штраф.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 322 (триста двадцять дві) грн. 24 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданадо Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: