Ухвала суду № 71492088, 04.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/69/17

Провадження №11-кп/772/120/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Бондар О. В.

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 року м. Вінниця

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

судів: Мішеніної С.В., Федчука В.В.

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «04» січня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 1216020120000476 від 11 червня 2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 ,

народження ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця та жителя АДРЕСА_1

українця, громадянина України,

раніше судимого:

- 21.06.2004 р. Немирівським районним

судом Вінницької обл. за ч.2 ст.185, ч.2 ст.

289, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 15.10.2008 р. Гайсинським районним

судом Вінницької обл. за ч.3 ст.185, ч.1

ст. 71 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі;

- 07.12.2012 р. Гайсинським районним

судом Вінницької обл. за ч.3 ст.186, ст. 70, ч.1 ст.

71 КК України до 4-х років і 8 місяців позбавлення

волі (покарання відбув повністю);

- 19.12.2016 року Гайсинським районним судом за ч.1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

За участю сторін кримінального провадження

прокурора: Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого : ОСОБА_4

захисника - адвоката: Кіцули В.І.

за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Романової Л.М. та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2017 року, -

В с т а н о в и в:

Згідно вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 25.09.2017 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначених цим вироком і вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 19.12.2016 рокуостаточну міру покарання ОСОБА_4 призначено у виді 4 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання визначено рахувати з 07.07.2016 року - дня затримання ОСОБА_4, в строк відбування покарання зараховано на підставі вимог ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення з 07.07.2016 року по день набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертизи в сумі 351, 84 грн.

Судом встановлено, що 28.05.2016 біля 12:30 години ОСОБА_4, перебуваючи в с. Кисляк Гайсинського району та маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, зайшов до господарства по АДРЕСА_2, належного ОСОБА_7, перебуваючи у вказаному господарстві, ОСОБА_4, скориставшись тим, що власник господарства відсутній за місцем проживання, а інших осіб поряд не було та за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужої власності, шляхом пошкодження скла одного з вікон проник всередину будинку, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Philips» моделі ЕІ 20, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 958 від 15.08.2016 становить 471, 84 грн., та перфоратор марки «Макіtа» моделі HR 2470, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 958 від 15.08.2016 становить 1057, 60 грн., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 28.05.2016 біля 13 години, перебуваючи в с. Кисляк у домогосподарстві по АДРЕСА_2, належного ОСОБА_7, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужої власності, шляхом вільного доступу проник через незачинені двері до приміщення літньої кухні, яка розташована на території вказаного домогосподарства, звідки таємно викрав три алюмінієві казани об'ємом 15, 10 та 7 літрів, дві алюмінієві каструлі об'ємом 3 літри та одну алюмінієву миску об'ємом 10 літрів, загальною вагою 11,5 кг, вартістю 22 гривні за 1 кг алюмінію, всього на суму 253 грн., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Не погодившись із вироком суду прокурор у кримінальному провадженні Романова Л.М. подала апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи юридичної кваліфікації вчиненого ОСОБА_4 злочину, ставить питання про скасування вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 25.09.2017 року, в частині призначеного покарання, в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточну міру покарання призначити ОСОБА_4 у виді 5 років позбавлення волі.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що суд ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_4 порушив вимоги роз'яснень постанови пленуму Верховного суду України №7 від 24.10. 2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання».

Прокурор зазначає, що при призначенні покарання судом у вироку неналежно вмотивоване призначене покарання та неналежно враховано особу обвинуваченого ОСОБА_4, оскільки останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів, та знову вчинив злочин, що характеризує його як особу, яка не бажає ставати на шлях виправлення, крім того, судом не враховано, що ОСОБА_4 характеризується по місцю проживання з негативної сторони, шкоду, заподіяну злочином, не відшкодував.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 не погоджуючись з вироком суду першої інстанції , вказує на його невинуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Вказує, що він був змушений давати покази та взяти на себе вину під тиском працівників поліції. Вказує, що досудове та судове слідство проведені з істотним порушенням вимог КПК.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_4, який змінив свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі, зазначивши про необхідність застосування до нього ч.5 ст. 72 КК України, та в його інтересах захисника - адвоката Кіцулу В.І., які заперечили проти апеляційної скарги прокурора та вважають вирок суду законним та обґрунтованим, міркування прокурора про незаконність вироку щодо ОСОБА_4, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого, суд вважає, що апеляційні скарг задоволенню не підлягають.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обгрунтованим і вмотивованим. Обгрунтоване рішення - це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

На думку апеляційного суду, таке рішення є законним, оскільки відповідає завданням кримінального провадження щодо захисту особи, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений та засуджений, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло - є обґрунтованими.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України - є правильною та в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав в повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному.

Крім того, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підтверджується дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даному провадженню дотримано вимог кримінально - процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об'єктивної істини.

Так, зокрема, мотивуючи висновки про винуватість ОСОБА_4, суд обґрунтовано послався на показання останнього, який в судовому вину визнав в повному обсязі, щиро покаявся та показав, що 28.05.2016 біля 12:30 години він з метою викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення зайшов до належного ОСОБА_7 господарства по АДРЕСА_2 в с.Кисляк Гайсинського району, де скориставшись відсутністю потерпілого, через пошкоджене скло вікна проник всередину будинку, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Philips» та перфоратор «Макіtа»; 28.05.2016 біля 13 години він знову прийшов до того ж самого господарства, з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення через незачинені двері зайшов до літньої кухні, звідки таємно викрав три алюмінієві казани об'ємом 15, 10 та 7 літрів, дві алюмінієві каструлі об'ємом 3 літри та одну алюмінієву миску об'ємом 10 літрів.

Крім показань свідків вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_7 та іншими матеріалами кримінального провадження, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, а саме:

- заявою потерпілого ОСОБА_7 до органу досудового розслідування про скоєння 28.05.2016 року невідомою особою викрадення його майна: алюмінієвого посуду, мобільного телефона та перфоратора з будинку АДРЕСА_3 (а.с.30);

- протоколом огляду місця події господарства АДРЕСА_3 від 10.06.2016 року з доданими фотоілюстраціями (а.с.31-40);

- висновком експерта № 958 від 15.08.2016 року, за яким вартість мобільного телефона «Філіпс» ЕІ20 станом на 28.05.2017 року становить 471,84 грн., вартість перфоратора «Макіта» HR 2470T становить 1057,60 грн. (а.с. 31-44);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.12.2016 року, за яким ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_4 як особу, яка збувала 28.05.2016 року алюмінієвий посуд до ТС «Руно» (а.с.45-46);

- протоколом слідчого експерименту від 29.12.2016 року, за яким ОСОБА_4 показав, як викрадав алюмінієвий посуд, мобільний телефон та перфоратора з будинку АДРЕСА_3 (а.с.47-49).

В апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі і підтвердив показання, які він давав в суді першої інстанції та просив його суворо не карати, а тому апеляційний суд при розгляді кримінального провадження бере до уваги його показання, щодо визнання своє вини при призначенні покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції особливої частини КК України, що передбачає покарання за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, однак визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку. Суд має дослідити, яким чином така обставина, як наявність позитивної характеристики знижує суспільну небезпеку злочину чи суспільну небезпеку особистості злочинця. Досліджуючи дані про особу, суд повинен з'ясувати вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан тощо.

Також згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.

Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання , суд на виконання вимог ст. 50 і ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.03 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд належно врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, крім того обвинувачений вину у скоєному злочині визнав в повному обсязі та щиро розкаявся, шкоду потерпілому відшкодував, крім того потерпілий просив суворо не карати ОСОБА_4, оскільки до останнього претензій не має.

Призначене обвинуваченому покарання є справедливим та обґрунтованим, яке грунтується на вимогах закону, а призначене у повній відповідності з вимогами ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому доводи прокурора про м»якість призначеного покарання є безпідставними.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Романової Л.М. та обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 25.09.2017 року відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України - залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього увязнення з 07.07.2016 року до дня набрання вироком законної сили, а саме 04.01.2018 рік, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ст. 532 КПК України судове рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

Ващук В.П. Мішеніна С.В. Федчук В.В.

Згідно з оригіналом: