Постанова № 71486453, 21.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2017 рокусправа № 804/337/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасової Ю.В.

судді: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 (суддя Прудник Сергій Володимирович, дата складання повного тексту 12.07.2017)

у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2016 № 0000545103,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся, до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2016 № 0000545103.

Позов обґрунтовано тим, що СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", за результатами якої складено акт перевірки №61/28-01-51-03/14309787 від 04.08.2016 р., висновки якого про порушення порядку заповнення податкової звітності - п.48.1 ст.48, п.п.57.1-1.2 п.57.1-1 ст.57 Податкового кодексу України та заниження суми авансового внеску при вплаті дивідендів, нарахованої за результатами останнього (звітного) періоду, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на 8035617 грн., є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення № 0000545103 від 25.08.2016 року, прийняте на підставі даного акту, є протиправними та підлягає скасуванню (а.с.4-11).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України № 0000545103 від 25.08.2016 року.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що п. 57.1-1.3 ст. 57 ПКУ визначено право платника податків на виплату дивідендів за неповний календарний рік, для обрахунку якого використовується сума перевищення значення об'єкту оподаткування, обрахована пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Тому висновок податкового органу про необхідність визначення суми авансового внеску саме із розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, є хибним. Суд дійшов висновку, що позивач правомірно задекларував об'єкт оподаткування податком на прибуток та відповідний податок на прибуток за звітній період - 1квартал 2016 року (січень, лютий, березень 2016), а не за загальний рік. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем (Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що за результатами камеральн6ої перевірки встановлено порушення позивачем п. 48.1 ст. 48 ПКУ у частині не дотримання вимог Порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток за 1 кв. 2016 року; порушення п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ у частині неправомірного заниження суми авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахованої за результатами останнього звітного податкового періоду, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток. Оскільки декларація з податку на прибуток за 1 кв. 2016 року є квартальним звітом, то скаржником неправомірно у додатку АВ до декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2016 року задекларовані дані.

Представником позивача надано до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що порядок н7арахуванняі та сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів, встановлений п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ. При цьому, як що дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, обчислене пропорційно до кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Зазначає, що податковий орган залишає поза увагою абз. 3 пп. 57.1-1.2 ст. 57 ПКУ, згідно якого передбачено виплату авансового внеску за неповний календарний рік.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.08.2016 року по 04.08.2016 року на підставі ст. 76, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", за результатами якої складено акт перевірки №61/28-01-51-03/14309787 від 04.08.2016 р. (а.с. 13-17).

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України не дотримано Порядок заповнення податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року (від 04.05.2016 року № 9068947798), встановлений наказом Міністерства фінансів України від 20.01.2015 року № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1415/27860;

2. п.п.57.1-1.2 п.57.1-1 ст.57 Податкового кодексу України в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року неправомірно занижено суму авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахованої за результатами останнього (звітного) податкового періоду, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на 8035617 грн.

На підставі вказаного акта 25.08.2016 р. контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0000545103 про збільшення ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" за основним платежем - 8035617 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4017808,50 грн..

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №7113/10/28-10-10-4-33 від 03.11.2016 року та рішенням Державної фіскальної служби України № 28609/6/99-99-11-01-02-25 від 30.12.2016 р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000545103 від м25.08.2016 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, норми Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20.01.2015 року № 897.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно матеріалів справи 21.04.2016 року ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року, якою задекларовано об'єкт оподаткуванн 44642315 грн.; податок на прибуток за звітній період (рядок 17) у сумі 8035617 грн.; податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19) у сумі 8035617 грн.; сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 22) - 1867454 грн.

ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до вказаної податкової декларації задекларовано наступний розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів: сума виплачених у звітному періоді дивідендів, у тому числі чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, - 55 017059 грн.; сума перевищення дивідендів, що підлягає виплаті, над зазначенням об'єкта оподаткування за відповідних податковий звітний період, за результатами якого виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума виплачених дивідендів) - 10 374744 грн.; сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному періоді, - 10 374744 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини)

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений у пункті 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України.

Отже, згідно приписів означеної статті, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому, у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Слід зазначити, що у разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими. Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Таким чином, вказаною нормою визначено право платника податків на виплату дивідендів за неповний календарний рік, для обрахунку якого використовується сума перевищення значення об'єкту оподаткування, обчислена пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, твердження контролюючого органу про необхідність визначення суми авансового внеску саме із розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, є хибними.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги норми пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, згідно якого встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Матеріалами справи підтверджено, що подана ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" податкова декларація з податку на прибуток підприємств відповідає затвердженій наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 року № 897 формі.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку позивачем правомірно задекларовано об'єкт оподаткування податком на прибуток та відповідний податок на прибуток за звітній період - 1 квартал 2016 року (січень, лютий і березень 2016 року), а не загальний рік. За умови такого декларування сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду, становить: (55 017059 грн. - 44 642315 грн.) * 18% (ставка оподаткування податком на прибуток) = 1 867454 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем було дотримано вимоги п.48.1 ст.48, п.п.57.1-1.2 п.57.1-1 ст.57 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 20.01.2015 року № 897 щодо порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року.

Відповідно до пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій. При цьому, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність винесеного рішення.

Це є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені, а права, свободи та інтереси відповідача не були порушені.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 21.12.2017 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 21.12.2017.

В повному обсязі постанова виготовлена 29.12.2017.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко