Ухвала суду № 71486305, 04.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04 січня 2018 рокуСправа № 915/548/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина ухвалу господарського суду Миколаївської областівід15.12.2017р.у справі№ 915/548/16за позовом до відповідача проДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» ОСОБА_4 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» стягнення заборгованості в загальній сумі 14746978 грн. 73 коп. за договором від 09.02.2015 № 06-25/ПУ-35972/25 В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.05.2016р. позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» задоволено частково; стягнуто з комунального підприємства «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» грошові кошти в загальній сумі 12905933 грн. 02 коп., із яких: 12264448 грн. 64 коп. основний борг; 155002 грн. 39 коп. сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 116481 грн. 99 коп. 3 % річних; 350000 грн. пеня; 20000 грн. штраф, а також грошові кошти в сумі 206700 грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» звернулося зі скаргою від 21.11.2017 № 03/1855, зареєстрованою в господарському суді Миколаївської області 22.11.2017 за № 16523/17, на дії у виконавчому провадженні ВП № 52449585 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, допущені останнім у ході примусового виконання наказу від 10.06.2016 р., виданого на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2016 у даній справі, з урахуванням ухвали від 09.09.2016 про виправлення описки в указаних документах, у котрій просить суд про наступне:

« 1. Визнати протиправною та частково скасувати постанову винесену 17 листопада 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції ОСОБА_5 про арешт коштів боржника ОСОБА_4 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» у виконавчому провадженні № 52449585 в частині накладення арешту коштів боржника необхідних та призначених для оплати праці та здійснення відрахувань на заробітну плату працівників ОСОБА_4 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство», коштів що можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, та кошти на рахунках платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

2. Зняти арешт з коштів з комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство», що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26008415985, код фінансової установи 380805, назва фінансової установи: АТ «ОСОБА_6 Аваль» у м. Києві, в сумі, яка необхідна та призначена для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство».

3. Копію рішення суду про зняття арешту з коштів направити для виконання до Южноукраїнського відділення АТ «ОСОБА_6 Аваль» за адресою: 55000, проспект Соборності, 7, м. Южноукраїнськ Миколаївська область».

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017р. скаргу ОСОБА_4 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» задоволено частково; визнано неправомірною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.11.2017 у виконавчому провадженні ВП № 52449585 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, необхідні та призначені для оплати праці та здійснення відрахувань на заробітну плату працівників ОСОБА_4 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство»; знято арешт з коштів ОСОБА_4 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство», у сумі, необхідній та призначеній для оплати праці та здійснення відрахувань на заробітну плату працівників ОСОБА_4 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» на розрахунковому рахунку № 26008415985 в АТ «ОСОБА_6 Аваль» у м. Києві, код фінансової установи 380805, накладений постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.11.2017 у виконавчому провадженні ВП № 52449585 про арешт коштів боржника; у задоволенні решти скарги ОСОБА_4 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою суду від 15.12.2017р. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017 по справі № 915/548/15 скасувати.

Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України (в діючій редакції) встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржується; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно із ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Так відповідно до п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Отже при поданні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017р. мав бути сплачений судовий збір у сумі 1 600,00грн.

Як вбачається з апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та доданих до неї документів, взагалі відсутні докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги та нічого не зазначено у скарзі про наявність пільг з вказаного питання.

При цьому, в апеляційній скарзі скаржник просив відстрочити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017р. по справі № 915/548/15 до прийняття рішення апеляційною інстанцією.

В обґрунтування клопотання про відстрочку сплати судового збору скаржник посилається на те, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахункове – касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. У зв’язку з стислими строками передбаченими ГПК України для подачі апеляційних скарг на судові рішення, апелянт просить відстрочити сплату судового збору.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Отже, відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов’язком суду і може мати місце за наявності виключних обставин на підтвердження того, що саме майновий стан унеможливлює сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Оскільки Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надано відповідних доказів на підтвердження обґрунтованості клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору та відхиляє відповідне клопотання.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Скаржником в додатках до апеляційної скарги на підтвердження надсилання сторонам копії апеляційної скарги надано фіскальні чеки Укрпошти.

Дослідивши вищезазначені фіскальні чеки, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути розцінені судом як належний доказ надсилання сторонам, а саме: ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» та КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» копії апеляційної скарги, оскільки в означених фіскальних чеках зазначено про направлення сторонам рекомендованого листа, при цьому відомостей про те, що саме (які документи) надсилались дані фіскальні чеки не містять, та до фіскальних чеків не надано листи з описами вкладення, як це передбачено приписами ст. 259 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Як вбачається з апеляційної скарги, скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підписана представником за довіреністю – ОСОБА_7 До апеляційної скарги надана ксерокопія довіреності від 29.12.2016р. № 1041/20.3-03 на ім’я ОСОБА_7, яка не засвідчена належним чином. Враховуючи викладене, апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не містить належних доказів її підписання повноважним представником.

Згідно із ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно із ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки скаржником не виконано вимоги ч. 3 ст. 258 ГПК України (не надано суду доказів сплати судового збору, доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, а також належних документів, що посвідчують повноваження представника який підписав апеляційну скаргу), апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно до ст.ст. 174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

1. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх. № 36/18 від 03.01.2018р.) на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017р. у справі № 915/548/16 залишити без руху.

2. Встановити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Одеському апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 600,00грн., доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками сторонам справи, а саме: ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» та КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» з описом вкладення, та належні документи, що посвідчують повноваження представника який підписав апеляційну скаргу – протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз’яснити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно ст. 235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_3