Рішення № 71483937, 27.12.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2017 року м. Ужгород№ 807/1880/16 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Плеханової З.Б., суддів Іванчулинець Д.В. , Микуляк П.П.

при секретарі Цапфел Е.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з'явився;

відповідачів: Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної служби України з питань праці, представник Гончарук В.В.;

третьої особи: ОСОБА_3 - не з'явилася;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області та Департаменту з питань праці Державної служби з питань праці, якою просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Управління Держпраці у Закарпатській області та Департаменту Державної служби з питань праці щодо виявлених порушень законодавства про працю ФОП ОСОБА_3; 2. Зобов'язати Управління Держпраці у Закарпатській області та Департамент Державної служби з питань праці вжити міри щодо виявлених порушень законодавства про працю ФОП ОСОБА_3, а саме притягнути останню до адміністративної відповідальності по факту несплати обов'язкових платежів та податків за найманих працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та провести повторну перевірку та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача понесені ним судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що позивач неодноразово звертався до відповідача стосовно проведення перевірки приватного підприємця ОСОБА_3, яка використовує найману працю без оформлення трудового договору та без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків. На підставі чого відповідачем було проведено позапланову перевірку приватного підприємця ОСОБА_3 на предмет додержання законодавства про працю за зверненням ОСОБА_1 щодо неналежного оформлення трудових відносин та за результатами якої складено акт перевірки №07-02-004/356 та винесено постанову , якою на ОСОБА_3 накладено штраф. Оскільки в акті перевірки зазначено період праці гр. ОСОБА_6 по цивільно-правовій угоді з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року , то на переконання позивача правопорушення передбачене ст. 41 ч. 3 КУпПАП та ст. 265 ч.2 КЗпП України є триваючим та триває вже багато років, так як правопорушення вбачається у бездіяльності ОСОБА_3 , яка використовую працю найманих працівників без укладення трудових договорів та не сплачує за них податків та загальнообов'язкових внесків. Позивач повторно звернувся до Управління Держпраці з проханням здійснити повторну перевірку приватного підприємця ОСОБА_3 Однак, Управління Держпраці у Закарпатській області листом відмовило позивачу , так як вказане питання знаходиться за межами повноважень Управління, а таке звернення направлено на розгляд до ГУ ДФС у Закарпатській області. Відтак позивач звернувся до Державної служби України з питань праці зі скаргою на дії посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області, однак отримав відповідь, що посадові особи Управління Держпраці під час перевірки діяли відповідно до законодавства. Департамент Державної служби з питань праці на аналогічну заяву позивача надало ідентичну за змістом відповідь погодившись з позицією Державної служби з питань праці та не вжили заходів щодо фактів бездіяльності Управління Держпраці у Закарпатській області. На звернення позивача до Управління Держпраці у Закарпатській області від 02.11.2016 року з проханням здійснити повторні перевірки , таке надало відповідь , що аналогічна за змістом скарга вже розглянута по суті, а відтак не є предметом розгляду. На підставі чого позивач вважає дії відповідачів такими, що суперечать Конституції та законодавству України з питань праці, оскільки своєю бездіяльністю відповідачі самоусунулися від забезпечення від виконання покладених на них завдань щодо здійснення державного контролю, а також бездіяльності щодо виявлених фактів несплати обов'язкових внесків та податків до Державного бюджету України.

Позивач зазначив, що бездіяльність відповідачів впливає на його інтереси, оскільки виплата заробітної плати, джерела його доходу , залежить від наповнення бюджету, в тому числі і за рахунок обов'язкових платежів та податків до Державного бюджету України.

Клопотання про витребувані документи судом не було задоволено, оскільки відповідачі самостійно надали всі документи, про які клопотав позивач.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак 20.12.2017 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява, відповідно до якої позивач просить розглянути дану адміністративну справу без його участі ( а.с.223).

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у письмових запереченнях та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю. Зокрема пояснивши, що Управління держав праці під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про працю діяло відповідно до законодавства та в межах своїх повноважень. Факти викладені у зверненнях позивача були перевірені належним чином, про що заявнику надані відповіді. Окрім того, діючим законодавством України не передбачені повторні неодноразові перевірки за фактом кожного звернення. Також відповідачі стверджують, що позовні вимоги не спрямовані на захист порушеного права позивача з боку відповідачів, оскільки доказів порушеного права позивач не надав. Результати перевірки ФОП ОСОБА_3 самі по собі не можуть породжувати настання будь-яких юридичних наслідків для позивача та не впливають на його права та обов'язки.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04 липня 2016 року до Управляння Держпраці у Закарпатській області подано скаргу громадянина ОСОБА_1, згідно якої повідомлено, що ОСОБА_3, як приватний підприємець порушила вимоги статті 41 частини 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки фактично допустила чотирьох працівників до роботи без оформлення трудового договору, а також порушила вимоги статті 265 частини 2 Кодексу законів про працю України, яка передбачає відповідальність за ті ж правопорушення у виді фінансових санкцій. На підставі наведеного, просив здійснити перевірку з порушених питань щодо факту виконання робіт без укладення трудових договорів, скласти акт перевірки, адміністративний протокол та накласти на позивача фінансові санкції ( а.с.7-8).

Управляння Держпраці у Закарпатській області листом від 08.08.2016 року №07-04/1965 надало відповідь на вищевказану скаргу. ( а.с.9) Зокрема , повідомило позивача про те, що відповідно до п.3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 року № 390, позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

На підставі вищевказаної згоди Державної служби України з питань праці ( а.с.90) , та на підставі наказу Управління Держпраці у Закарпатській області від 25 липня 2016 року за № 180 «Про проведення позапланових перевірок», направлення за № 445 від 27 липня 2016 року, в період з 01 серпня 2016 року по 05 серпня 2016 року посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області проведено перевірку додержання суб'єктом господарювання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в межах повноважень особами Управлінням Держпраці у Закарпатській області було складено акт за № 07-02-004/356 (а.с.81-84). Згідно вищезазначеного Акту перевірки встановлено порушення суб'єктом господарювання вимог статті 24 частини 3 Кодексу законів України про працю . А саме: під час перевірки на місці здійснення діяльності ПП ОСОБА_3 було встановлено , що на території знаходилися і виконували роботи ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

За результатом проведеної перевірки головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс Маріанною Михайлівною винесено припис за № 07-02-004/356-262 від 05.08.2016 року. Відповідно до вищезазначеного припису, зобов'язано позивача не допускати порушення вимог статті 24 частини 3 Кодексу законів про працю України. У строк до 20 серпня 2016 року останній необхідно письмово проінформувати Управління Держпраці у Закарпатській області про виконання вимог припису. (а.с.85).

05 серпня 2016 року, головним державним інспектором з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_8 складено протокол за № 07-02-004/281 про адміністративне правопорушення. Згідно останнього, встановлено, що позивач вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 41 частиною 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: допустила в період з 01 липня 2016 року по 31 липня 2016 року до роботи працівника ОСОБА_6, не уклавши з ним трудового договору, чим порушила вимоги статті 24 частини 3 Кодексу законів про працю України (а.с.87).

23 серпня 2016 року, уповноваженою особою Управління винесена постанова про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпЗ України у розмірі 43500 грн. ( а.с.69).

Отже, звернення позивача було розглянуто, а доводи скарги перевіренні належним чином в межах повноважень Управління Держпраці у Закарпатській області , вжито відповідні заходи, про що надано вичерпну відповідь позивачу.

Разом з тим, 12.08.2016 року позивач повторно листом звернувся до Управління Держпраці у Закарпатській області . У наведеному листі позивач вказує на формально проведену перевірку за його попереднім зверненням, позаяк вважає, що фізичні особи - підприємці ОСОБА_5 та ОСОБА_4, займаються недозволеними їм видами підприємницької діяльності (а.с.10-11).

Управлінням Держпраці у Закарпатській області листом від 18.08.2016 року № 07-18/2089 звернення ОСОБА_1 від 12.08.2016 року у відповідності до ст..7 ЗУ « Про звернення громадян» та у зв'язку з відсутністю повноважень, направило за належністю для розгляду до Головного Управління ДФС у Закарпатській області, про що також було повідомлено позивача ( а.с.12).

Таким чином, Управлінням Держпраці у Закарпатській області належним чином було розглянуто звернення позивача та скеровано за належністю до вищестоящого органу.

В подальшому позивач звернувся із скаргою від 30.08.2016 року на дії посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області до голови Державної служби України з питань праці, в якій зазначено, що ФОП ОСОБА_3 не притягнута до відповідальності встановленої ч.3 ст.41 КУпАП та ч.2 ст. 264 КЗпП України ( а.с.13-15).

Департамент з питань праці Держпраці листом від 23.09.2016 року повідомив позивачу, що управлінням протягом серпня 2016 року була проведена перевірка у ФОП ОСОБА_3, за результатами якої складено акт перевірки, яким встановлено, що за місцем здійснення діяльності ОСОБА_3 працюють також, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є приватними підприємцями та ОСОБА_6 За результатами перевірки було складено припис, винесена постанова за ч. 2 ст. 265 КЗпП України про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу та протокол за ст.41 КпАП України, який було скеровано до Великоберезнянського районного суду . Також ще раз було зазначено, що стосовно питання що фізичні особи - підприємці ОСОБА_5 та ОСОБА_4, займаються недозволеними їм видами підприємницької діяльності, Управлінням за результатами перевірки із даного приводу направлено лист до Головного Управління ДФС ( а.с.16-17).

Крім того, як встановлено судом та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, заявою від 11.10.2016 року, позивач звернувся до заступника директора Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці, з аналогічними питаннями ( а.с.21-22).

Департаментом з питань праці Державної служби України з питань праці листом від 01.11.2016 року №2391/4.1/-3 В-16 надано вичерпну відповідь по суті порушених питань ( а.с. 23-24).

Позивачем до Начальника Управління Держпраці у Закарпатській області було скеровано скаргу від 02.11.2016 року з тих самих питань, що вищевикладені.( а.с.18-19).

Управління Держпраці у Закарпатській області листом від 09.11.2016 року №07-02/2908 було повідомлено заявника про те, що аналогічна за змістом скарга вже була предметом розгляду, про що було проінформовано заявника, а відтак відповідно до положень ч.2 ст. 8 ЗУ «Про звернення громадян", одним і тим же органом не розглядаються повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.( а.с. 20).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував, що Державна служба України з питань праці згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі Положення №96), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Управління Держпраці у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Управління Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №96).

Управління Держпраці у Закарпатській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці (далі Положення), затвердженого наказом Держпраці від 04.02.2016 року №8 у новій редакції.

Відповідно до пп.5п.4 Положення Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 вказаного Положення, Держпраця для виконання покладених на нього завдань має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390 затверджено «Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів» (далі Порядок №390).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що при виявленні порушення уповноваженим органом повинен виноситься припис чи інший документ, який підлягає виконанню у встановлені строки.

Суд звертає увагу, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області, як уже зазначалося судом вище, було здійснено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у відповідності до вимог Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою КМУ №96 від 11 лютого 2015 року ( далі Положення) , Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці тв. її територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України № 390 від 02 липня 2012 року ( далі Порядок).

На підставі пункту 3 Порядку, позапланові перевірки проводяться за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. На виконання вимог даного пункту 20 липня 2016 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області отримало згоду на проведення такої перевірки. На підставі вищезазначеної згоди Управлінням Держпраці у Закарпатській області був виданий Наказ №180 від 25 липня 2016 року « Про проведення позапланових перевірок», згідно якого було оформлене направлення на проведення перевірки №445 від 27 липня 2016 року , та в період з 01 серпня 2016 року по 05 серпня 2016 року було проведено позапланову перевірку позивача. За результатами якої був складений Акт перевірки № 07-02-004/356 ( а.с.а.с. 28-33). Також Управлінням Держпраці у Закарпатській області було складено припис №07-02-004/356-262, протокол №07-02-004/81 про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП та винесено постанову №07-02-004/356-175 про накладання на ФОП ОСОБА_3 відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю країни штрафу у розмірі 43500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2016 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області ухвалено постанову в справі про адміністративне правопорушення за № 298/1295/16 (дане рішення набрало законної сили 11 січня 2017 року), відповідно до якої провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за статтею 41 частиною 3 кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю події і складу адміністративного порушення ( а.с.88).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року №807/1134/16 , було визнано протиправним та скасовано припис № 07-02-004/356-262 від 05.08.2016 року. Дана постанова набула законної сили 09 жовтня 2017 року.( а.с.150-157).

Згідно з нормами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вищезазначеними судовими рішеннями, встановлено відсутність порушень зазначених в акті перевірки № 07-02-004/356, а припис № області від 05 серпня 2016 року за № 07-02-004/356-262 прийнятий за результатами перевірки скасований, оскільки останній ґрунтується на порушеннях, наявність яких не підтвердилася під час розгляду справи судом.

З вищевикладених встановлених судом обставин, на підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів слідує, що суд не знайшов підстав вважати протиправною бездіяльність відповідачів, як Управління Держпраці, так і Державної служби з питань праці. Позивач у зверненні від 30.08.2016 року на адресу останньої просив вжити міри щодо забезпечення виконання підлеглим Управлінням Держпраці своїх посадових обов'язків та зобов'язати Управління Держпраці у Закарпатській області розглянути скаргу відповідно до Положення про Державну інспекцію з питань праці, вжити міри щодо виявлених порушень законодавства про працю ФОП ОСОБА_3 на що Держслужба з питань праці зазначила, що у зв'язку із відсутністю компетенції порушених питань у зверненні лист був направлений до ГУ ДФС у Закарпатській області, і в процесі перевірки інформації порушень з боку посадових осіб Управління не виявлено, що узгоджується з наданими повноваженнями згідно Положення № 96.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не надано доказів на підтвердження фактів порушення його прав або інтересів з боку відповідачів, оскільки суду не надано доказів того, що дії, бездіяльність або рішення відповідачів є безпосередніми доказами того, що позивач не отримує належну грошову винагороду. Сам позивач зазначає у своїх письмових поясненнях на заперечення відповідачів, що не відповідачі, а ОСОБА_3 є причиною порушення його прав та інтересів, а саме: « вважаю, що ОСОБА_3 у складі з іншими особами , що не сплачують податки і збори , порушила моє право на належну грошову винагороду, і я маю право на звернення до адміністративного суду за захистом цього порушеного права. Результати перевірки ФОП ОСОБА_3 можливо в економічному плані не породжують будь-які наслідки для мене, але у юридичному сенсі-так.» ( а.с. 104). Крім того, перевірка ФОП ОСОБА_3, з якою не погоджується позивач не є дією чи бездіяльністю , яка би впливала на права та встановлювала би обовязки для позивача .

З огляду на вищевказані законні та підзаконні акти, контроль за здійсненням підприємницької діяльності, сплатою обовязкових платежів, та притягнення за порушення вказаних обовязків не входить до компетенції відповідачів.

Оцінивши, досліджені у судовому засіданні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що дії відповідачів не містять ознак протиправності, оскільки посадові особи відповідачів під час проведення перевірки додержання законодавства про працю діяли відповідно до законодавства та в межах повноважень, ознаки їх бездіяльності не знайшли свого підтвердження, а відтак, в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність Управління Держпраці у Закарпатській області та Державної служби з питань праці щодо виявлених порушень законодавства про працю ФОП ОСОБА_3 та зобов'язання Управління Держпраці у Закарпатській області та Державної служби з питань праці вжити міри щодо виявлених порушень законодавства про працю ФОП ОСОБА_3, а саме притягнути останню до адміністративної відповідальності по факту несплати обов'язкових платежів та податків за найманих працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та провести повторну перевірку - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя : Плеханова З.Б.

судді : Іванчулинець Д.В.

Микуляк П.П.

Повний текст рішення складено та підписано 04 січня 2018 року.