Постанова № 71483759, 11.12.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року о/об 10 год. 49 хв.Справа № 808/3534/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасувати відмову, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області) в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 17.05.2017 №О-3244-3358/6-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 площею 7,2074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1; 2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути заяву щодо затвердження проекту та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 площею 7,2074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.

У позові позивачем зазначено, що ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом ВКА № 842551 від 27.11.2007, виданого Волноваською державною нотаріальною конторою, передано право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у державній власності Білоцерківської сільської ради розміром 9,91 умовних кадастрових гектарів. Також, позивачка має Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданий Куйбишевською районною державною адміністрацією 29.03.2007 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №425. Розпорядженням Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області від 11.01.2008 №14 власнику Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Куйбишевської селищної ради (к.705 згідно проекту роздержавлення та приватизації земель КСП «Україна») в розмірі середньої частки (паю) по Куйбишевській селищній раді. Позивачкою підготовлено всі необхідні документи та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,2074 га, розташованої: Запорізька область, Куйбишевський район, Куйбишевська селищна рада (кадастровий номер: НОМЕР_1). 26.10.2015 ОСОБА_1 вперше звернулась до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Листом №0-8-0.3-5789/25-15 від 09.11.2015 відповідачем було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 15.03.2016, після усунення обґрунтованих недоліків, ОСОБА_1 вдруге звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Листом №О-1695-1583/6-16 від 22.03.2016 відповідачем повторно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших підстав. 04.04.2017 ОСОБА_1 втретє звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Листом №О-3244-3358/6-17 від 17.05.2017 відповідачем було знову відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і знову з інших підстав. Розпорядженням голови Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області №14 від 11.01.2008 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 із земель запасу Куйбишевської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до ст.17 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття розпорядження від 11.01.2008, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належало розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI внесено зміни до Земельного кодексу України, якими, зокрема, визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Саме даним Законом повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності було передано центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам. ОСОБА_1 просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області (після перейменування - Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області), площею 7,2074 га, форма власності - державна власність. Тобто, станом на момент звернення позивачки 26.10.2015 Куйбишевська районна державна адміністрація Запорізької області втратила повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності через зміни, внесенні до Земельного кодексу України. Редакція ч.4 ст.122 Земельного кодексу України на дату складання відповідачем відмови від 17.05.2017 також передбачала, що саме центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Управлінням Держземагенства у Куйбишевському районі Запорізької області у висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №11 від 14.07.2015 погоджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області (після перейменування - Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області), площею 7,2074 гектарів, форма власності - державна власність. У сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданому Куйбишевською районною державною адміністрацією 29.03.2007, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №425 зазначається, що ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай), у землі яка перебуває у державній власності.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи у судове засідання не прибув.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Розпорядженням Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області від 11.01.2008 за №14 ОСОБА_1, як члену КСП «Восток» і власнику Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Куйбишевської селищної ради (к.705 згідно проекту роздержавлення та приватизації земель КСП «Україна») в розмірі середньої частки (паю) по Куйбишевській селищній раді (а.с.16).

26.10.2015 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом №0-8-0.3-5789/25-15 від 09.11.2015 відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.18). Дана відмова відповідача не оскаржується позивачем і не є предметом спору у справі.

15.03.2016 ОСОБА_1 знов звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом №О-1695-1583/6-16 від 22.03.2016 відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.19). Дана відмова відповідача не оскаржується позивачем і не є предметом спору у справі.

04.04.2017 ОСОБА_1 знов звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом №О-3244-3358/6-17 від 17.05.2017 відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.20). З даною відмовою позивач не погоджується.

Судом досліджено лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вих.№О-3244-3358/6-17 від 17.05.2017) на адресу позивача, в якому зазначено наступне: «… Розглянувши Вашу заяву (№О-3244/0/5-17 від 04.04.2017) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність пл.7,2074га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, повідомляємо наступне. Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України: … Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним: сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам., сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначаються Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Згідно зі ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Отже, зазначений закон є спеціальним законом, який регулює відносини пов'язані із виділенням в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Так, відповідно до ст.3 зазначеного Закону, підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної., міської ради чи районної державної адміністрації. Частиною 4 ст.122 Земельного кодексу України передбачено, що … Тобто, згадана норма передбачає передачу органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб, а не виділення цими органами власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель державної власності. Крім того, норма, яка викладена в ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, кореспондується і з ч.2 ст.116 цього ж кодексу, якою передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Тобто, наведена норма також не передбачає жодних дій, пов'язаних з виділенням власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості). Зважаючи на вищезазначене, Головне управління не вбачає підстав для задоволення Вашої заяви …» (а.с.20).

Досліджений судом Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 (№НВ-2301823962015 сформований Управлінням Держгеокадастру у Куйбишевському районі Запорізької області 07.12.2015), містить відомості про: місце розташування земельної ділянки - Запорізька область, Куйбишевський район, Куйбишевська селищна рада; форму власності - державна власність; площу земельної ділянки - 7,2074 га.; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Управління Держземагенства у Куйбишевському районі Запорізької області (а.с.21).

До суду надано Кадастровий план земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, який є Додатком до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.12.2015 за №НВ-2301823962015 (а.с.22).

Згідно з наданим до суду Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданим Куйбишевською районною державною адміністрацією 29.03.2007, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №425 зазначається, що ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у державній власності розміром 9,91 в умовних кадастрових гектарах (а.с.15).

Судом досліджено Висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №11 від 14.07.2015 оформлений Управлінням Держземагенства у Куйбишевському районі Запорізької області, в якому зазначено наступне: «… 9.ВИСНОВОК: В ході аналізу поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки - за межами населених пунктів Куйбишевської селищної ради, Куйбишевського району, Запорізької області, було встановлено, що проект відповідає вимогам Земельного кодексу України. Закону України «Про землеустрій». Закону України «Про державний земельний кадастр» іншим нормативно-правовим актам, що регулюють питання земельних відносин та погоджується …» (а.с.17).

Позов не підлягає задоволенню враховуючи викладене вище та через наступне.

Відповідно до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття Розпорядження Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області від 11.01.2008 №14): «… 2.Клопотання і заяви щодо відведення земельних ділянок, не вирішені на момент введення в дію цього Кодексу, реалізуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції у порядку та з додержанням вимог цього Кодексу ... 12.До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації ... 17.Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю ...».

Як передбачено ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Як зазначено у ч.1 ст.5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів (ч.2 ст.5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Суд погоджується з думкою відповідача, що Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є спеціальним законом, який регулює відносини пов'язані із виділенням в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до п.3 «Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)», затвердженого 04.02.2004 постановою Кабінету Міністрів України №122 (надалі - «Порядок організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)»), у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про: коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Згідно з п.4 «Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» з метою інформування власників земельних часток (паїв) про проведення розподілу земельних ділянок сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація розміщує у загальнодоступних місцях у населених пунктах, де проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) (далі - збори) не пізніше ніж за 14 днів до їх проведення. В оголошенні повідомляється: дата, місце і час проведення зборів; місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок; місце та строк ознайомлення з проектом, списком та іншими матеріалами, пов'язаними з організацією розподілу земельних ділянок; можливі процедури проведення розподілу земельних ділянок.

Як зазначено у п.7 «Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)», збори веде сільський, селищний, міський голова (або уповноважена відповідною радою особа) чи голова райдержадміністрації (або уповноважена ним особа), який вносить на розгляд та затвердження кандидатуру секретаря зборів. У зборах беруть участь представники територіального органу Держгеокадастру та землевпорядної організації, яка розробляла проект. На збори можуть також запрошуватися депутати місцевих рад, представники засобів масової інформації та об'єднань громадян.

Відповідно до п.2 ст.21 Закону України №586-XIV від 09.04.1999 «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація: розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Аналогічні приписи містить і п.«а» ч.1 ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ч.2 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 Земельного кодексу України).

Суд погоджується з думкою відповідача, що норми ч.4 ст.122 та ч.2. ст.116 Земельного кодексу України не передбачають жодних дій, пов'язаних з виділенням власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості).

У той же час, метою звернень ОСОБА_1 до відповідача є не «передача земельної ділянки», а затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,2074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області (кадастровий номер: НОМЕР_1) у власність ОСОБА_1 Вказані дії є різними як за своїм правовим змістом, так і за фактичними наслідками.

Згідно з ч.9 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.10 ст.118 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Позивачем, його представником не надано до суду Проект землеустрою, розроблений ТОВ «Запоріжполісервіс», з усіма документами, наявність яких передбачена ст.50 Закону України «Про землеустрій» щодо земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1).

Не надано до суду і звернень ОСОБА_1 з усіма додатками до них, які подавались відповідачу.

Який саме Проект землеустрою (розроблений ТОВ «Запоріжполісервіс» чи іншою організацією) повинен бути затверджений відповідним органом виконавчої влади, позивач суду не обґрунтував.

Як передбачено п.1 «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області», затвердженого 29.09.2016 Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521 (надалі - «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області»), Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.

Згідно з п.4 «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: (…) 13) розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством; (…) 19) погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою; (…).

Термін «дискреційне повноваження» відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980 на 316-му засіданні заступників міністрів означає повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-3063а16 висловило правову позицію про те, що: «… суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною третьою статті 2 КАС …».

Звідси, ухвалення постанови про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту можливо за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище викладеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).

На підставі викладеного, ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанову у повному обсязі виготовлено 11.12.2017.

Суддя О.О. Прасов