Рішення № 71479897, 19.12.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31615/17

Провадження № 2-а/761/715/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, третя особа - Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить визнати протиправною вимогу Київського міського військового комісаріату до ОСОБА_1 щодо надання додаткових документів про причини та обставини поранення; визнати протиправною бездіяльність Київського міського військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпоряднику бюджетних коштів висновку про призначення та виплату мені одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»; зобов'язати Київський міський військовий комісаріат подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Позовні вимоги мотивовані тим, що за позивач проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 13 жовтня 1986 року по 16 листопада 1988 року. З 03 лютого 1987 року по 23 серпня 1988 року, приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан у складі військової частини пп 43164. Під час бойових дій одержав множинні вогнепальні осколкові поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку (1987р.). На підставі медичних висновків позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності з 17.05.2016 р. до 01.06.2017 р., причина інвалідності - поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 03.06.2017 р. (вх.№Л-793) позивач звернувся із заявою до Київського міського військового комісаріату, в якій просив розглянути питання виплати йому одноразової грошової допомоги, як особі, яка отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби та у порядку, передбаченому законом. Листом від 16.06.2017р. за №ВВС3/1414 відповідач зазначив, що згідно переліку документів для одноразової грошової допомоги в разі інвалідності, визначеного пунктом 11 порядку №975, надав не повний комплект документів, а саме відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема те, що воно не пов'язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисно спричинення собі тілесного ушкодження. Запропонували позивачу надати необхідні документи в найкоротший термін або документи будуть повернуті без реалізації. Позивача вважає, що дії відповідача є протиправними, чим порушують його права.

Третя особа Міністерство оборони України в своїх запереченнях просила відмовити в задоволенні позову, наголошуючи на тому, що позивачем не було надано документів на підтвердження про причини та обставини поранення. Також зазначають, що відповідач не має право на одноразову грошову допомогу, оскільки не відомо чи було подовжено строк інвалідності та згідно закону одноразова грошова допомога виплачується у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 13 жовтня 1986 року по 16 листопада 1988 року. З 03 лютого 1987 року по 23 серпня 1988 року, приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан у складі військової частини пп 43164, що підтверджується довідками, виданими Шевченківським районним у місті Києві військовим комісаріатом від 05.04.2016р. №10 та від 06.06.2016р. №28.

З 16 квітня 1999 року ОСОБА_1 має статус «учасника бойових дій», про що свідчить відповідне посвідчення.

Згідно з витягу протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв за №1430 від 01 квітня 2016 року наслідками цих поранень, згідно із висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро СМЕ №733/Ж від 23.02.2016 року, є шкіряні рубці в міжбрівній ділянці, на лівій кисті та на лівій та правій гомілках і на правій боковій стінці живота, а згідно виписок із історії хвороби лікувальних закладів і консультативних заключень спеціалістів Інститутів нейрохірургії і отоларингології АМН України, поранення ЗЧМТ-контузії головного мозку і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

На підставі зазначениз медичних документів позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності з 17.05.2016 р. до 01.06.2017 р., причина інвалідності - поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою Голосіївської м/р МСЕК за №451-Б від 26.05.2016р. 17.05.2016 р. позивач має статус «інваліда війни», про що свідчить посвідчення.

03.06.2017 р. (вх.№Л-793) позивач звернувся із заявою до Київського міського військового комісаріату, в якій просив розглянути питання виплати йому одноразової грошової допомоги, як особі, яка отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби та у порядку, передбаченому законом.

Листом від 16.06.2017р. за №ВВС3/1414 відповідач зазначив, що згідно переліку документів для одноразової грошової допомоги в разі інвалідності, визначеного пунктом 11 порядку №975, надав не повний комплект документів, а саме відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема те, що воно не пов'язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисно спричинення собі тілесного ушкодження. Запропонували позивачу надати необхідні документи в найкоротший термін або документи будуть повернуті без реалізації.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчиненнядії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (чинний на момент встановлення інвалідності позивачу) (далі по тексту - Закон) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 3 Закону дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ст. 16 Закону Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною 6 ст. 16-3 Закону встановлено, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Статтею 16-3 Закону передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідно до п. Б ч. 1 ст. 16-2 Закону Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Згідно ч. 9 ст. 16-3 Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975 (далі - Порядок) затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Відповідно до п. 6 Порядку Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно із п. 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 2 Постанови КМУ віл 25 грудня 2013 року №975 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до положення п.21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово - лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністретсва оборони України від 14.08.2008 р. №402 (далі - положення №402) За наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Згідно із п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Відповідно до п. 21.7 Положення №402 Постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п. 21.8 Положення №402).

Відповідно до п. 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно зі п. 13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Доказів правомірності свого рішення, а також заперечень, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, третя особа - Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 41 Конституції України, ст. ст. 2, 73, 77, 241-247, 257-263, 295, 297 КАС України, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, третя особа - Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату до ОСОБА_1 щодо надання додаткових документів про причини та обставини поранення.

Визнати протиправною бездіяльність Київського міського військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпоряднику бюджетних коштів висновку про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя