Вирок № 71478163, 09.01.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 460/2703/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді Зими І.Є.

суддів Свірідової В.В.

Луців-Шумської Н.Л.

при секретарі Губач Х.Б.,Борис У.Я.

з участю прокурора Турій В.В.

захисника Чорній І.П.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у об»єднаному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Яворова Львівської області, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого - останній раз вироком Яворівського районного суду Львівської області від 12.03.08 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 , ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357,ст. 304 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна ,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України ,-

в с т а н о в и в :

01.06.14 р. , близько 03 год. , біля магазину « Рута» , що на вул. Тичини, 1 у м. Яворів Львівської області , ОСОБА_4 розпочав конфлікт з ОСОБА_3 , в ході якого відбувалась шарпанина та учасники, що перебували у стані алкогольного сп»яніння, ображали один одного нецензурною лайкою . З метою припинення конфлікту ОСОБА_3 перемістився до приміщення колишнього кінотеатру, що знаходиться на перехресті вулиць М. Рильського та Л. Українки у м. Яворові , де з ініціативи ОСОБА_4, який переслідував ОСОБА_3, продовжився конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 гострим предметом наніс потерпілому ОСОБА_4 удар в живіт та в ділянку шиї. Вказаними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому рану на животі, дві рани на шиї та підборідді, які утворилися від дії гострого предмета та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.

Крім того, 04.01.15 р. близько 01 год., ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров»я, через відчинені ОСОБА_6 ( 1930 року народження) вхідні двері, проник в приміщення її будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, де наніс їй декілька ударів кулаком правої руки в обличчя , після чого силоміць повалив на підлогу та тримаючи її за шию, вдарив обличчям об підлогу, у зв»язку із чим потерпіла ОСОБА_6 втратила свідомість. ОСОБА_3 своїми діями заподіяв потерпілій тілесні ушкодження : синці та садно на обличчі, синець на тилі лівої кисті, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 5/2015 від 05.01.15 р. кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Після зазначених подій ОСОБА_3 , скориставшись безпорадним станом ОСОБА_6, яка на той час перебувала у непритомному стані , викрав із приміщення кухні будинку гроші у сумі 311 грн. 90 коп. та з місця скоєння кримінального правопорушення втік.

Крім того, 04.09.15 р. близько 22 год. ОСОБА_3, перебуваючи у будинку ОСОБА_7, що розташований в АДРЕСА_2, де разом з останнім виконував ремонтні роботи, маючи намір на таємне викрадення чужого майна та особисте збагачення , скориставшись відсутністю потерпілого, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав гроші у сумі 250 Євро та 300 польських злотих, що в перерахунку на національну валюту згідно курсу НБУ станом на 04.09.15 р. становить 7932 грн.

Крім того, 13.01.16 р. близько 20 год. 05 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, маючи злочинний умисел , спрямований на відкрите протиправне заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров»я, знаходячись на АДРЕСА_3, зайшов у приміщення тамбуру магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2», де з метою заволодіння грошовими коштами, приставив до шиї продавця вказаного магазину ОСОБА_8 гострий предмет, який вона сприймала як ніж, почав вимагати грошові кошти . При цьому ОСОБА_3 наказав відчинити двері магазину, які були зачинені на ключ, після чого погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і , приставив гострий предмет в ділянку шиї, погрожував спричинити тілесні ушкодження, після чого заволодів коштами на суму 1200 грн., які потерпіла взяла із шухляди прилавку та передала нападнику.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів визнав частково та пояснив, що не згідний з пред»явленим йому обвинуваченням за ч. 4 ст. 296 КК України . Зазначив, що за спливом часу не пам»ятає точної дати події, проте в нічний час з компанією святкував у більярдному клубі день народження знайомого. Ще в залі до дівчини на ім»я ОСОБА_29 ( прізвища її він не пам»ятає) чіплявся невідомий хлопець, як згодом виявилось - ОСОБА_4 До цих подій він не був знайомий з потерпілим. Потім багато людей з залу вийшли на вулицю . Він з ОСОБА_29 підійшов до магазину « Рута», що розташований на вул. Тичини, 1 у м. Яворів Львівської області. ОСОБА_4 знову підійшов до дівчини та почав ображати її нецензурними словами, в зв»язку з чим він зробив зауваження потерпілому. Останній, який як і всі інші очевидці цих подій перебував у стані алкогольного сп»яніння, поводив себе агресивно та першим наніс удар обвинуваченому. Він просив хлопців, які були разом з потерпілим стримати останнього, проте вони спершу не реагували. Потерпілий вдруге вдарив його, від чого він впав на тротуар, а знайомі потерпілого і потерпілий почали наносити йому удари руками і ногами по різних ділянках тіла. Піднявшись, він почав втікати в напрямку кінотеатру. ОСОБА_4 та ще два невідомі йому хлопці побігли за ним. Через деякий час ОСОБА_4 його наздогнав і мав намір продовжувати конфлікт. Обороняючись, він вийняв з кишені ключі, на яких був брилок, що складався з невеликого розміру штопору, ножа,кусачок. Скориставшись ножем з вказаного брилка він наніс кілька подряпин потерпілому. Після цього ОСОБА_4 відступив і обвинувачений залишив місце події.

Заперечив ОСОБА_3 і свою причетність до злочину, який органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України та пояснив, що він дійсно працював на будові у ОСОБА_7 , який платив йому по результатах роботи. Оскільки на той час потерпілий перебував у Польщі, а обвинуваченому були терміново необхідні зароблені ним гроші та він знав, де потерпілий їх зберігає, він з шафи у будинку ОСОБА_7, до якого мав вільний доступ, взяв євро та польські злоті. На даний час не пам»ятає суми , вона дійсно була більша від зароблених ним коштів, проте своєю працею відробив решту коштів. Жодних претензій до нього потерпілий не має.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 також зазначив, що вважає невірною кваліфікацію своїх дій за ч. 3 ст. 187 КК України щодо обох потерпілих та вважає, що такі слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України виходячи з наступного. Так, багато років він знає ОСОБА_6 Її донька була вихователькою у садку, який відвідував ОСОБА_3, а внук потерпілої є його другом . Він постійно бував у будинку потерпілої, допомагав їй по господарству. У той день, коли стався злочин, він зустрічався з внуком потерпілої та мав намір зайти до нього і ввечері. Стукаючи у двері потерпілої, він не мав наміру проникати у будинок, наносити їй побої чи заволодіти її майном. Він випадково перечіпився за сходинку перед входом у будинок і коли потерпіла відчинила двері, не втримавши рівновагу, впав на неї. Жодних тілесних ушкоджень умисно він ОСОБА_6 не наносив. Оскільки він перебував у стані сильного алкогольного сп»яніння, то не пам»ятає як в подальшому відбувались подій у будинку потерпілої. Проте пам»ятає, звідти він пішов до своєї знайомої ОСОБА_15, що проживає неподалік, де і був затриманий працівниками поліції. Наявні у нього гроші і телефон передав своєму знайомому, що був у ОСОБА_15 на час його затримання, оскільки не хотів щоб працівники поліції заволоділи його коштами.

В ході пояснень , даних в судовому засіданні ОСОБА_3 також зазначив, що не мав наміру скоювати злочину і відносно ОСОБА_8 Проходячи повз магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2», де потерпіла працювала продавцем, він побачив , що світло у магазині вимкнене, а ОСОБА_8 миє підлогу. На той час йому дуже були потрібні гроші. Він зайшов у магазин . В цей час потерпіла стояла до нього спиною. Не погрожуючи ні ножем, ні фізичною розправою, він захопив рукою потерпілу за шию та попросив дати йому гроші. Потерпіла не заперечувала, віддала з каси 1200 грн. і він вийшов з магазину, подякувавши при йому ОСОБА_8 за передані йому кошти. Незважаючи на часткове визнання винуватості у пред»явленому обвинуваченні ОСОБА_3, така стверджується зібраними в ході судового слідства доказами, зокрема.

Показаннями допитаного в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_4 який пояснив, що точної дати він не пам»ятає, за спливом значного проміжку часу, проте влітку 2014 року, в нічний час, від з другом ОСОБА_11 йшов з дискотеки. Біля магазину « Рута», що розташований на вул. Тичини, 1 у м. Яворів Львівської області , стояло багато молодих людей, серед яких був і ОСОБА_3 Він не пам»ятає з якої саме причини, проте між ним та обвинуваченим раптово виник словесний конфлікт, який переріс у шарпанину, в процесі якої вони перемістились до перехрестя вулиць М. Рильського та Л. Українки у м. Яворові , поряд з кінотеатром. В цей час він відштовхував обвинуваченого і той в свою чергу штовхав потерпілого. Біля кінотеатру ОСОБА_3 раптово схопив його за шию та приставив до горла ніж , внаслідок чого утворився неглибокий поріз. Коли ОСОБА_3 його відпустив і пішов, до нього підійшов його друг ОСОБА_11 Конфлікт в загальному тривав 20-30 хв. В подальшому вони з другом пішли в напрямку лікарні, оскільки виявили у потерпілого крім порізу на шиї, з якого текла кров, ще і поріз збоку живота . Він не бачив як виглядав ніж, що був в руках у обвинуваченого та спершу не відчув нанесення пошкоджень. У медичному закладі йому надали допомогу та відпустили додому. На даний час він не має жодних претензій до обвинуваченого, просить не карати його за скоєне, оскільки на момент вказаного конфлікту вони обоє були в стані сп»яніння.

Показаннями допитаної в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1 . В січні 2015 року ,в нічну пору, хтось постукав у вікно її будинку. Сподіваючись , що це її внук , вона відчинила вхідні двері. Обвинувачений раптово напав на неї, наніс удари , внаслідок чого вона впала лицем до підлоги та втратила свідомість. Отямившись через деякий час , вона побачила, що обвинувачений перевертає все в будинку, шукаючи гроші. Скориставшись тим, що нападник не спостерігає за нею, вона через вікно вибігла на вулицю. Закривавлена вона боса втікала по снігу, шукаючи допомоги. В цей час почала гавкати собака , що злякало нападника і він втік . Проте, вона впізнала ОСОБА_3 відразу, оскільки знала його візуально. Нападник вкрав у неї близько 400 грн., спричинив їй тілесні ушкодження. З вказаної суми їй частину коштів повернуто, проте вона не пам»ятає суми . Незважаючи на те, що ОСОБА_3 скоїв щодо неї кримінальне правопорушення, вона не має до нього жодних претензій та просить суворо не карати.

Показаннями допитаного в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_7 який пояснив, що перебував з обвинуваченим у хороших відносинах. Вони разом проводили ремонтні роботи у його новозбудованому будинку в АДРЕСА_2. У вересні 2015 року він був змушений поїхати до Польщі, а ОСОБА_3 за його згоди залишився в будинку продовжувати ремонт. Обвинуваченому приблизно було відомо, де він зберігає гроші. Приїхавши через деякий час додому він виявив, що у нього зникло 250 Євро та 300 польських злотих. Подумавши, що вказані кошти взяв без дозволу ОСОБА_3, він звернувся до останнього та запропонував добровільно повернути кошти. Останній визнав, що забрав гроші та сказав, що поверне їх або відпрацює . Проте пройшов час, а ОСОБА_3 і не хотів більше працювати, і не повернув викрадене, тому потерпілий змушений був написати заяву до поліції. На даний час претензій до обвинуваченого не має.

Показаннями допитаної в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_8, яка пояснила, що вона працювала на посаді продавця у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований на АДРЕСА_3. В січні 2016 року близько 20 год., вона закривала магазин . В приміщенні тамбуру на неї зненацька напав невідомий , вдарив об стіну і почав душити. Потім щось гостре приставив до її шиї. Вона не бачила що це був за предмет, проте дуже злякалась за своє життя. На той час вона була вагітна, тому просила нападника її відпустити. Він наказав відкрити двері магазину і вона змушена була виконати його вимогу. Тримаючи ззаду її за шию, він провів її до прилавку і наказав віддати всі наявні в касі гроші. В подальшому, він підвів її до вхідних дверей і з викраденим зник, а вона закрилась у магазині і зателефонувала власнику , оскільки з каси було викрадено 1200 грн., які належали її роботодавцю . Вона не бачила нападника. Після вказаних подій вона була буде налякана, в неї була істерика і вона боялась за життя своєї дитини. Просила притягнути обвинуваченого до відповідальності за скоєне згідно чинного законодавства.

Показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9, який зазначив, що точної дати він не пам»ятає, бо події відбувались давно, проте влітку 2014 р. він був присутнім при тому, як біля магазину « Рута, що на вул. Тичини, 1 у м. Яворів Львівської області із-за дівчат між обвинуваченим та ОСОБА_4 спонтанно виник конфлікт. Зокрема, обвинувачений зробив зауваження потерпілому з приводу того, що він в грубій формі приставав до дівчат. Свідок не знає тих дівчат, які на той час стояли біля магазину. Проте в ході первинно словесного конфлікту, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали один одного бити. При цьому першим удар наніс саме ОСОБА_4 Крім свідка при зазначеній події були присутні невідомі дівчата, ОСОБА_12, ОСОБА_11. В процесі конфлікту обвинувачений та потерпілий відходили від місця , де розпочалася сутичка. ОСОБА_3 поступово відходив , а ОСОБА_4 його наздоганяв. За ними пішов з присутніх на той час людей лише ОСОБА_11 Всі ж інші залишились стояти біля магазину, відтак свідок не може сказати що відбувалось між учасниками конфлікту пізніше. Через деякий час він лише дізнався про те, що ОСОБА_4 звернувся з заявою до поліції щодо неправомірних дій ОСОБА_3

Показаннями свідка ОСОБА_12, який в ході допиту в судовому засіданні пояснив, що влітку 2014 р. він, ОСОБА_9, дівчата , прізвищ яких він не знає, стояли біля магазину « Рута « , що розташований на вул. Тичини, 1 у м. Яворів Львівської області. До магазину підійшов також ОСОБА_4 , згодом ОСОБА_3 Свідок не пам»ятає з якої прочини, проте раптово між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, який переріс в шарпанину. Свідок бачив, як ОСОБА_4 штовхнув обвинуваченого. Як припинився цей конфлікт свідок не пам»ятає, бо в цей день вживав багато спиртного, проте бачив, як ОСОБА_3 ,уникаючи конфлікту, відходив в бік кінотеатру, а ОСОБА_4 рухався за ним. Ніхто з присутніх хлопців не намагався розборонити конфліктуючих. Що відбувалось пізніше, свідкові не відомо.

Показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що три роки тому був присутній при конфлікті, що виник між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_4. Свідок пам»ятає, що влітку, в нічний час, повертався додому з дискотеки і зустрів біля магазину « Рута « у м. Яворові свого знайомого - ОСОБА_4 Крім нього там знаходились невідомі дівчата . Поряд стояв також ОСОБА_3 з хлопцями. З невідомих свідкові причин між обвинуваченим і ОСОБА_4 раптово виникла словесна перепалка, яка переросла в шарпанину. Вони почали відходити поступово в бік кінотеатру, де зав»язалась між обвинуваченим і ОСОБА_4 бійка. Свідок на віддалі поступово рухався за ними і не підходив, оскільки вони кричали, що самі врегулюють свої стосунки. Коли ОСОБА_3 пішов з місця події, свідок підійшов до потерпілого та побачив у нього кров. ОСОБА_4 сказав, що ОСОБА_3 його порізав та попросив мобільним телефоном посвітити йому на рану. Поріз був на животі та бороді. Оскільки неподалік розташована лікарня швидкої допомоги, свідок допоміг ОСОБА_4 пройти до медичного закладу, де йому і надали першу допомогу.

Показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що знає ОСОБА_3 давно. На початку січня 2015 р. у нічний час він розпивав спиртні напої у ОСОБА_15 . До них прийшов обвинувачений, який на той час вже був у стані сп»яніння і запропонував ще випити. Вони з ОСОБА_3 пішли в магазин і купили пляшку горілки, кошти на придбання якої дав обвинувачений. Крім того ОСОБА_3 дав йому ще якусь суму грошей, яку свідок не пам»ятає, і попросив тримати у себе. Повернувшись до ОСОБА_15 додому, вони навіть не встигли відкрити спиртне, як прийшли працівники поліції і затримали ОСОБА_3 При цьому свідок віддав працівникам поліції гроші, які йому передав на зберігання ОСОБА_3

Показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що з дитинства знає ОСОБА_3, оскільки працює вчителем у школі, де він навчався. Потерпіла ОСОБА_6 , якій 85 років, є її матір»ю. На початку січня 2015 року близько 01 год. до неї зателефонувала її мати та повідомила, що на неї було скоєно напад. Коли свідок прибігла до будинку матері, то застала її побиту, роздягнуту, вона перебувала в шоковому стані. З її слів свідкові стало відомо про те, що вночі хтось постукав їй у вікно і вона відчинила двері, оскільки подумала, що це прийшов онук. Проте ОСОБА_3 почав наносити її матері побої, від чого вона впала на землю та втратила на деякий час свідомість. Коли опритомніла, то побачила, що в кімнаті горить світло і нападник перевертає все у приміщенні, шукаючи гроші. Скориставшись тим, що він на неї не звертав уваги, мама через вікно втекла на вулицю, шукаючи допомоги від людей. Коли почав гавкати сусідський собака, обвинувачений втік з будинку. Його затримали через деякий час у його товариша, який проживає неподалік від маминого будинку. Частину викрадених у мати грошей він вже витратив, щоб придбати пляшку горілки. Інші ж гроші мамі повернули.

Свідок ОСОБА_16 , дружина потерпілого ОСОБА_7 , що викликалась для допиту у якості свідка, на підставі ст. 63 Конституції у судовому засіданні відмовилась від дачі показань.

За клопотанням прокурора ( а.с. 77) та згодою обвинуваченого та захисника Чорній І.П. судом було прийнято ухвалу про зміну порядку та обсягу дослідження доказів у вказаному кримінальному провадженні, зокрема про недоцільність допиту в якості свідків ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19

Свідок ОСОБА_20 був допитаний в судовому засіданні з приводу обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126 КК України, провадження за якою було закрито ухвалою суду від 24.10.17 р. в зв»язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення щодо потерпілого ОСОБА_4 , крім показань самого потерпілого та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11 підтверджується витягом з ЄРДР №12014140350000717 від 03.06.2014 ( т. 1 а.с. 1 ) ; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення у ОСОБА_4 від 03.06.2014 ( т. 1 а.с. 2 ) ; висновком судово-медичного експерта №163/2014 від 12.06.2014 р. ( т. 1 а.с. 13 ); рапортом ДІМ Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_21 від 03.06.2014 ( т. 1 а.с. 18 ); протоколом проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_4 від 16.06.2014 ( т. 1 а.с. 35-40); протоколом проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_11 від 04.07.2014 ( т. 1 а.с. 51-53) ; протоколом проведення слідчого експерименту з участю ОСОБА_3 від 18.07.2014 Н ( т. 1 а.с. 65-70) .

Крім показань потерпілої та свідків по епізоду вчинення ОСОБА_3 щодо ОСОБА_6 кримінального правопорушення , суд приймає як доказ його винуватості досліджені в ході судового розгляду наступні документи : витяг з ЄРДР №12015140350000019 від 04.01.2015 ( т.2 а.с. 1 ) ; рапорт оперативного чергового Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_23 від 04.01.2015 (т.2 а.с. 2 ) ; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення у ОСОБА_6 від 04.01. 2015 ( т. № 2 а.с. 3 ); протокол огляду місця події від 04.01.2015 ( т. 2 а.с. 17-25 ) ; висновок експерта №5/2015 від 05.01.2015 ( т. 2 a.c. 29 ); висновок експерта №05 від 19.01.2015 ( т.2 а.с. 50-55 ); заяву ОСОБА_14, про видачу грошових коштів, переданих ОСОБА_3 ( т.2 а.с. 58; протокол огляду місця події від 04.01.2015 ( т. 2 а.с.59-60 ) ;протокол огляду предмету від 05.01.2015 ( т. 2 а.с 61 ) ; постанову про визнання речовими доказами і передачу на зберігання від 05.01.2015 ( т. 2 а.с. 62 ); заяву ОСОБА_3 від 04.01.2015 ( т. 2 а.с. 55) ; протокол огляду місця події від 04.01.2015 ( т. 2 а.с. 66 ) ;висновок молекулярно-генетичної експертизи №10/10 від 28.01.2015 ( т.2 а.с. 75-81 ) ; протокол огляду предметів від 09.02.2015 ( т.3 а.с. 87 ); постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання ( т. 2 а.с 88 ); протокол проведення слідчого експерименту з участю потерпілої ОСОБА_6 від 20.01.2015 ( т. 2 а.с. 98-111 ); протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2015 ( т.2 а.с. 122-125 ); лист ФОП ОСОБА_25 від 26.01.2015 ( т.2 а.с. 133 ); заяву ОСОБА_3 від 03.02.2015 (т.2 а.с. 190 ) ; протокол проведення слідчого експерименту з участую ОСОБА_3 від 07.02.2015 ( т.2 а.с. 191-205).

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення по епізоду щодо потерпілого ОСОБА_7 стверджується також дослідженими в ході судового розгляду документами : витягом з ЄРДР №12015140350001236 від 14.09.2015 р. ( т. 3 а.с. 1) ; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14.09.2015 ( т. 3 а.с. 2 ); протоколом огляду місця події від 15.09.2015 ( т. 3 а.с. 9-12 ) ; протоколом проведення слідчого експерименту з участю ОСОБА_3 від 15.09.2015 ( т. 3 а.с. 15-18) ; рапортом слідчого Яворівського РВ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_27 з додатком ( т. 3 а.с. 39-40) .

Доказами винуватості ОСОБА_3 у пред»явленому обвинуваченні щодо потерпілої ОСОБА_8 , що були предметом дослідження в ході судового розгляду також є : витяг з ЄРДР №12016100000000072 від 14.01.2016 ( т. 4 а.с. 1 ) ; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення у ОСОБА_8 від 13.01.2016 ( т. 4 а.с. 4-5 ); протокол огляду місця події від 13.01.2016 ( т. 4 а.с. 7-13 ) ; заява ОСОБА_3 ( т. 4 а.с. 27 ) ; протокол проведення слідчого експерименту з участю потерпілої ОСОБА_8 від 16.01.2016 ( т.4 а.с. 45-46 ) ; протокол огляду предмету від 16.01.2016 ( т.4 а.с. 58 ); постанова про визнання предметів речовими доказами та передачу на зберігання від 16.01.2016 ( т.4 а.с.59 ) ; заява ОСОБА_3 від 16.01.2016 ( т.4 а.с. 64 ) ; протокол огляду місця події від 16.01.2016 (т. 4 а.с. 65-71 ) ; протокол огляду предмета від 16.01.2016 ( т.4 а.с. 79 ); постанова про визнання предметів речовими доказами від 16.01.2016( т.4 а.с. 80 ); висновок експерта №4/105 від 01.02.2016 ( т. 4 а.с. 95-103 ) ; висновок експерта №11/1-3 від 17.02.2016 ( т. 4 а.с. 111-114 ) ;протокол огляду предмета від 19.02.2015 (т. 4 а.с. 117 ) ; постанова про визнання предметів речовими доказами від 19.02.2015 ( т.4 а.с. 118 ) ; висновок експерта №11/170 від 16.02.2016 ( т. 4 а.с. 125-12 ) ; заява ОСОБА_3 від 03.02.2016 ( т. 4 а.с. 141 ) ; протокол проведення НСРД, аудіо, відео контроль особи №32 від 28.01.2016 ( т. 4 а.с. 146-149 ) ; протокол огляду документів предметів від 08.02.2016 ( т. 4 а.с. 151 ) .

В ході судового розгляду було прослухано запис, що міститься на носії інформації №109н/ т , що міститься у т.4 а.с. 150, який також є доказом винуватості ОСОБА_3 у пред»явленому обвинуваченні. Досліджені у відкритому судовому засіданні речові докази : зразки крові потерпілої ОСОБА_6; пара рукавиць ОСОБА_3 видані останнім 04.01.2015; мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Нокіа», виданий ОСОБА_28 14.01.2016; пара кросівок ОСОБА_3 марки «Лотго» видані ОСОБА_3 14.01.2016; ніж , виявлений під час огляду місця події 16.01.2016 р. свідчать про причетність ОСОБА_3 до кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується.

Суд надає віри показанням потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, оскільки такі підтверджуються іншими доказами, здобутими в ході судового розгляду. Часткове визнання винуватості обвинуваченим суд розцінює як обраний ним спосіб захисту своїх інтересів з метою уникнення в повній мірі відповідальності за скоєне.

Між тим, суд вважає, що дії ОСОБА_3 по епізоду від 01.06.14 р. про вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілого ОСОБА_4 невірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України за кваліфікуючими ознаками грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю , вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст. 84 КПК України.

Статтею 17 КПК України врегульовано, що ніхто не зобов»язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Так, кримінально - караним хуліганством визнається таке умисне грубе порушення громадського порядку, яке вчинене з мотивів явної неповаги до суспільства і супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Основним безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

Мотивом грубого порушення громадського порядку є явна неповага до суспільства. При цьому явною (очевидною як для винної особи, так і для потерпілих чи оточуючих) неповагою до суспільства вважається прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Відсутність у діях винної особи прояву явної неповаги до суспільства виключає визнання злочину хуліганством.

Обов'язковою ознакою хуліганства є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Хуліганством, яке супроводжувалося винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.

Як встановлено в ході судового розгляду ініціатором конфлікту, що виник між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 01.06.14 р. , в результаті якого останньому було спричинено легкі тілесні ушкодження, був саме потерпілий ОСОБА_4 З показань самого потерпілого та допитаних в ході розгляду кримінального провадження свідків вбачається, що ОСОБА_3, намагаючись припинити конфлікт, втікав з місця, де він розпочався. Між тим ОСОБА_4 , що як і обвинувачений перебував у стані алкогольного сп»яніння , переслідуючи обвинуваченого ОСОБА_3 , спровокував продовження конфлікту.

Не встановлено органом досудового розслідування і предмет, яким ОСОБА_3 наніс легкі тілесні ушкодження потерпілому. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 по епізоду від 01.06.14 р. про вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілого ОСОБА_4 слід вірно кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України - за кваліфікуючою ознакою умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

Вірно, на думку суду, органом досудового розслідування кваліфіковано дії ОСОБА_3 по епізоду від 04.01.15 р. щодо потерпілої ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України в зв»язку з вчиненням розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном , поєднаний з насильством , небезпечним для життя чи здоров»я особи , яка зазнала нападу, поєднаний із проникненням у житло.

Дії ОСОБА_3 по епізоду від 04.09.15 р. щодо потерпілого ОСОБА_7 також вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

По епізоду від 13.01.16 р. щодо потерпілої ОСОБА_8 дії ОСОБА_3 теж вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України за кваліфікуючими ознаками вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства , небезпечного для життя та здоров»я особи, поєднаний з проникненням у приміщення. Проте, на думку суду , слід виключити із кваліфікуючих ознак посилання на повторність, як зайво вмінену.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого , який раніше судимий , посередньо характеризується. Обставин, які пом'якшують міру покарання обвинуваченого суд не знаходить. Обставиною , що обтяжує міру покарання є вчинення злочинів за ч. 3 ст. 187 , ч. 2 ст. 125 КК України у стані алкогольного сп»яніння, вчинення злочину за ч. 3 ст. 187 КК України щодо ОСОБА_6, що є людиною похилого віку .

Тому суд приходить до висновку, що міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статей, за якими кваліфіковано злочини, у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим .

Речові докази : грошові банкноти в кількості 29 штук на суму 234 грн., видані ОСОБА_14 повернути потерпілій ОСОБА_6 ( а.с. 62 т.2 ) ; пакет, в якому міститься зразок крові на марлевому тампоні потерпілої ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 85) , паперовий пакет, у якому міститься пара рукавиць темно-сірого кольору зі слідами РБК (т. 2 а.с. 88 ) ; металевий ніж довжиною 20 см ( т. 4 а.с. 80) - знищити ; мобільний телефон «НОКІА» ІМЕІ НОМЕР_1 , сірого кольору ( т. 4 а.с. 59 ) ; пару кросівок ( т. 4 а.с. 118 ) повернути ОСОБА_3

З обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути кошти в дохід держави за проведення експертиз у розмірі 3751 грн. 05 коп.

Цивільні позови у справі не заявлялись.

На підставі ч. 1 п. 1 ст. 72 КК України, Закону України « Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув»язнення у строк покарання»слід зарахувати строк попереднього ув»язнення обвинуваченого з 05.02.15 року по 07.04.15 року та з 16.01.16 р. по 20.06.17 року у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі .

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд , -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст. 125, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання :

- за ч. 2 ст. 125 КК України - один рік обмеження волі ;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - два роки позбавлення волі ;

- за ч. 3 ст. 187 КК України - сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У відповідності до вимог ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_3 у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - утримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 16.01.16 року , зарах-увавши у строк відбування покарання період з 05.02.15 року по 07.04.15 року.

На підставі ч. 1 п. 1 ст. 72 КК України, Закону України « Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув»язнення у строк покарання»», зарахувати строк попереднього ув»язнення ОСОБА_3 з 05.02.15 року по 07.04.15 року та з 16.01.16 р. по 20.06.17 року у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі .

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 кошти в дохід держави за проведення експертиз у розмірі 3751 грн. 05 коп.

Речові докази : грошові банкноти в кількості 29 штук на суму 234 грн., видані ОСОБА_14 повернути потерпілій ОСОБА_6 ( а.с. 62 т.2 ) ; пакет, в якому міститься зразок крові на марлевому тампоні потерпілої ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 85) , паперовий пакет, у якому міститься пара рукавиць темно-сірого кольору зі слідами РБК (т. 2 а.с. 88 ) ; металевий ніж довжиною 20 см ( т. 4 а.с. 80) - знищити ; мобільний телефон «НОКІА» ІМЕІ НОМЕР_1 , сірого кольору ( т. 4 а.с. 59 ) ; пару кросівок ( т. 4 а.с. 118 ) повернути ОСОБА_3

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова , засудженим з часу отримання копії вироку.

Судді І. Є. Зима

В.В. Свірідова

Н.Л.Луців-Шумська