Постанова № 71476883, 09.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/26/2018(м)

265/6327/17

Головуючий в 1 інстанції Міхєєва І.М.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія 55

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„09" січня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Гаврилової Г.Л., Пономарьової О.М.

за участю секретаря: Герасимової Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (далі- ПАТ «БМФ»Азовстальбуд» ) про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв*язку із порушенням строків виплати заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем, однак при звільненні 22 травня 2017 року не отримав виплат всіх сум,що належать йому від підприємства .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 листопада 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди - закрито.

Роз*яснено позивачу право звернення із позовом до Господарського суду міста Києва, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення прав, які передбачені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема зазначає, що із зазначеним позовом він звернувся до суду 11 вересня 2017 року, тобто до відкриття процедури банкрутства судовим рішенням Господарського суду Донецької області від 18 жовтня 2017 року. Зазначена обставина йому не була і не могла бути відома , а тому позивач не може бути обмежений у використанні свого права отримати судовий захист у спосіб, який існував до його звернення до суду, тобто в порядку цивільного судочинства.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та представник ПАТ « БМФ »Азовстальбуд» не з*явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (а.с.59-61,63). Електронною поштою ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с.68-71 ) , ПАТ « БМФ»Азовстальбуд» надали відзив на апеляційну скаргу, відповідно якого просили ухвалу суду скасувати ,а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду ,вважаючи доводи та мотиви апеляційної скарги слушними та доцільними (а.с.66).

Відповідно до п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 № 2147-VIII, який набрав чинність 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв*язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, в редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У зв*язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи ,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі,з посиланням на п.1.ч.1 ст.205 ЦПК України, суд першої інстанції зазначив ,що ухвалою Господарського суду Донецької області від 18 жовтня 2017 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (адреса: 87505, м. Маріуполь, вул. Я.Гугеля, 3, код ЄДРПОУ 01237193), 19 жовтня 2017 року на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» м. Маріуполь (01237193), та виходив з того,що він не наділений повноваженнями розглядати вимоги ОСОБА_1 у порядку цивільного провадження, оскільки усі майнові питання розглядаються господарським судом, який порушив справу про банкрутство боржника.

З таким висновком апеляційний суд не може погодитись враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір .

Здійснюючи правосуддя, суд, згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що 11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду (а.с.1-4).Предметом спору є стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв*язку із порушенням строків виплати заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди,де сторонами у справі є як юридична,так і фізична особа.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 вересня 2017 року провадження у даній справі було відкрито та призначено до розгляду (а.с. 14).

Судом першої інстанції були витребувані довідки у відповідача (а.с.28-31).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи,що виникають з цивільних,земельних,трудових,сімейних,житлових та інших правовідносин,крім справ,розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства .

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Аналогічні положення містилися в п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України та в п.7 ст.12 ГПК України , в редакції на час звернення ОСОБА_1 із позовною заявою та постановлення ухвали суду.

У зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 грудня 2011 р. № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначений Закон викладено в новій редакції. Закон набрав чинності 19 січня 2013 р. (за винятком окремих його положень).

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" статтю 12 ГПК доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах, зокрема про стягнення заробітної плати з боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство (як і поновлення на роботі посадових і службових осіб боржника).

Відповідно до Закону України від 2 жовтня 2012 р. № 5405-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнено пунктом 1-1, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи за позовом про стягнення заробітної плати з роботодавця, судам слід враховувати положення пункту 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги статті 15 ЦПК, статті 12 ГПК та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо таку ухвалу постановлено після 19 січня 2013 р.

Аналіз зазначених норм призводить апеляційний суд до висновку, що у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника після 19 січня 2013 року, ключовими моментом для визначення юрисдикції справ є питання чи було порушене провадження у справі про банкрутство відповідача на момент звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

Момент відкриття провадження у цивільній справі за даним позовом та порушення господарським судом справи про банкрутство відповідача є вирішальним для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі.

Предметом спору є стягнення заборгованості по заробітній платі,компенсації, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,моральної шкоди, де сторонами у справі є як юридична, так і фізична особи.

Даний спір не відноситься до виключної компетенції господарського суду, а розглядається останнім лише у разі подання позову після того, як господарським судом порушено справу про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України та роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до суду 11 вересня 2017 року, тобто раніше ніж господарським судом порушено справу про банкрутство відповідача 18 жовтня 2017 року.

Ця обставина не була і не могла бути відома ОСОБА_1, а тому, позивач не може бути обмежений у використанні свого права отримати судовий захист у спосіб, який існував до його звернення до суду, тобто в порядку цивільного судочинства.

Станом на момент відкриття провадження у справі за заявою позивача до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди справа підлягала розгляду за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи, що провадження в справі було відкрито з дотриманням вимог предметної підсудності, а саме по собі порушення провадження у справі про банкрутство відповідача не змінює підсудності справ, провадження в яких вже відкриті, то у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження .

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, а тому дійшов до передчасного висновку про закриття провадження у даній справі.

Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі, підлягають задоволенню, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та на виконання вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дійшовши такого висновку апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права і, зокрема, п.39 рішення від 9 березня 2011 року у справі "Буланов та Купчик проти України", в якому звертається увага на те, що відмова суду розглядати справу в порядку цивільного судочинства не тільки позбавила заявника доступу до суду, але й поставили під сумнів авторитет судової влади.

На підставі ст.141 ЦПК України, апеляційний суд вважає необхідним стягнути з відповідача ПАТ «БМФ»Азовстальбуд» судовий збір в дохід держави в розмірі 320 грн., оплата якого була відстрочена судом до закінчення апеляційного розгляду справи та прийняття постанови (а.с.55).

Керуючись ст.ст. 374,379,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 листопада 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» ,яке знаходиться за адресою : 87505 , м.Маріуполь, вул.Я.Гугеля б.3. , код ЄДРПОУ 01237193 в дохід держави за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 листопада 2017 року суму судового збору у розмірі 320 (триста двадцять ) грн. на розрахунковий рахунок 31212206780015, код класифікації доходів бюджету 22030101, МФО 834016 , Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, ЄДРПОУ - 37868870, отримувач - Артемівське УК/м. Артемівськ/22030101 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, з обчисленням строку з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Повний текст постанови складений 09 січня 2018 року.

Судді: