Ухвала суду № 71476344, 05.01.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/19772/17

Провадження № 1-кс/234/206/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

05 січня 2018 року м. Краматорськ

Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області Демидова В.К.,

при секретарі - Містюкевич І.Ю. ,

за участю прокурора - Мохорта О.Л.,

за участю захисника -Даншина С.О.,

за участю підозрюваного - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську

клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковника юстиції Мохорт Олексія Леонідовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017051110000196 від 20 грудня 2017 року за підозрою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Малинівка Харківської області, громадянина України, розведеного, маючого на утриманні двох дітей: доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на посаді старшого офіцера відділу комплектування Чугуївського ОРВК Харківської області, у військовому званні «капітан», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,-

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2018 року прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковник юстиції Мохорт О.Л. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42017051110000196 від 20 грудня 2017 року за підозрою ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання мотивує тим, що 3 відділенням (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2 управління (з дислокацією в м. Маріуполі) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017051110000196 від 20 грудня 2017 року.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснює військова прокуратура сил антитерористичної операції.

Встановлено, що ОСОБА_3 на підставі наказу Міністра оборони України №635 від 09.07.2016 прийнятий на військову службу за контрактом та призначений на посаду старшого офіцера відділення комплектування Чугуївського ОРВК Харківської області.

Відповідно до наказу військового комісара Чугуївського ОРВК від 0208.2016 №134, ОСОБА_3 прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов'язків.

На підставі наказу військового комісара Чугуївського ОРВК від 04.12.2017 № 207, на капітана ОСОБА_3 тимчасово покладено виконання обов'язків за посадою заступника військового комісара - начальника відділення комплектування.

Згідно ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися всіх порядків і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Будучи військовослужбовцем та проходячи військову служу у військовому званні «капітан», ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції та законів України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавства, правовими засобами сприяти зміцненню військової і трудової дисципліни серед військовослужбовців.

При цьому, ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою, тобто особою, яка постійно обіймає у Чугуївському ОРВК Харківської області, посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій - старшого офіцера відділу комплектування, а також особою, яка тимчасово обіймає у цьому ж військовому комісаріаті посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій - заступника військового комісара - начальника відділення комплектування, зобов'язаний діяти відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, та які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності.

Згідно своїх службових обов'язків ОСОБА_3, серед іншого, зобов'язаний знати порядок підготовки та оформлення особових справ призовників для постановки їх на військовий облік та призову на строкову військову службу, проводити вивчення призовників, які підлягають черговому призову на строкову військову службу, по роду своєї служби має повний доступ до електронної бази та особових справ призовників, які перебувають на обліку у Чугуївському ОРВК з наявними у них документами.

Разом з тим, у грудні 2017 року, в порушення вимог Конституції України та своїх службових обов'язків, ОСОБА_3, будучи службовою особою, усвідомлюючи характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності і одержав неправомірну вигоду за наступних обставин.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

Згідно ч. 7 ст. 17 Закону, відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби. Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону, взяттю на військовий облік призовників та військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання. Відповідно до ч. 3 цієї статті Закону, призовники та військовозобов'язані після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

19 грудня 2017 року, ОСОБА_7, який перебував на військовому обліку у Люботинському ОРВК Харківської області, звернувся до Чугуївського ОРВК з приводу постановки на військовий облік у вказаному військовому комісаріаті. При цьому, згідно відмітки у військовому квитку ОСОБА_7, останній був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров'я.

Прийом ОСОБА_7 цього дня відповідно до службових обов'язків здійснив тимчасово виконуючий обов'язки заступника військового комісара - начальник відділення комплектування Чугуївського ОРВК ОСОБА_3

При цьому, ОСОБА_3, будучи службовою особою, діючи умисно, всупереч вимог ст. 19 Конституції України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про запобігання корупції» та інтересів служби, переслідуючи корисливі мотиви, з метою протиправного збагачення, висунув ОСОБА_7 незаконну вимогу про передачу йому неправомірної вигоди у розмірі 700 доларів США за виконання ним дій в інтересах ОСОБА_7 з використанням наданої йому службового становища, а саме - постановки останнього на військовий облік у Чугуївському ОРВК та вирішення питання щодо подальшого визнання ОСОБА_7 не придатним до військової служби за станом здоров'я, на що останній вимушений був погодитися.

Однак після цього, ОСОБА_7 усвідомлюючи неправомірність поставленої йому ОСОБА_3 вимоги щодо передачі грошових коштів, звернувся із заявою до правоохоронних органів та у послідуючому діяв під контролем.

У подальшому, 03 січня 2018 року, близько 09.45 год., тимчасово виконуючий обов'язки заступника військового комісара - начальник відділення комплектування ОСОБА_3, діючи у порушення наведених норм законодавства України, реалізуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 3 у приміщенні Чугуївського ОРВК Харківської області за адресою: вул. Старонікольська, (Карла Лібкнехта), 2а, м. Чугуїв Харківської області, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 700 (сімсот) доларів США, що станом на 03.01.2018 відповідно офіційного курсу НБУ становить 19646 грн. 90 коп., за виконання ним в інтересах ОСОБА_7 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме - постановки ОСОБА_7 на військовий облік у Чугуївському ОРВК та вирішення питання щодо подальшого визнання його не придатним до військової служби за станом здоров'я.

Цього ж дня, після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 затриманий у порядку ст. 208 КПК України, а його протиправну діяльність припинено.

04.01.2018 військовою прокуратурою сил антитерористичної операції ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірної вигоди будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Окрім цього, за місцем реєстрації ОСОБА_3 виявлено та вилучено подрібнену суху речовину, за зовнішніми ознаками схожу на Канабіс та засоби для її куріння.

Підозрюваним у кримінальному провадженні є: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Малинівка, Харківської області, громадянин України, розведений, працюючий на посаді старшого офіцера відділу комплектування Чугуївського ОРВК Харківської області, у військовому званні «капітан», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, не судимий.

Вина підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протоколами обшуку за місцем роботи, проживання та реєстрації ОСОБА_3, документами, що характеризують ОСОБА_3 та документами про стан його здоров'я, матеріалами щодо роботи ОСОБА_3 його посадовими обов'язками тощо.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється необхідністю забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.

ОСОБА_3, перебуваючи на волі, під загрозою суворості покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості та досвід роботи у військовому комісаріаті, достовірно знаючи про тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання, використовуючи зв'язки із службовими особами органів державної влади, здобуті за час перебування на службі, зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території тимчасово непідконтрольній українській владі або за кордоном, що унеможливить притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Як військовослужбовець ОСОБА_3 володіє бойовою вогнепальною зброєю, за ним безпосередньо закріплена особиста стрілецька зброя.

Приймаючи до уваги наведене, під загрозою тяжкості покарання, з метою його уникнення ОСОБА_3 може, у тому числі шляхом використання вогнепальної зброї, боєприпасів, незаконно впливати на свідків та осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення ним кримінальних правопорушень та які на сьогоднішній день ще не допитані, а також з цією ж метою вчинити щодо них інше кримінальне правопорушення шляхом заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю.

Тривалий період роботи в Чугуївському ОРВК, на посаді старшого офіцера з комплектування та характер його протиправних дій під час виконання обов'язків заступника військового комісара - начальника відділу комплектування, не визнання своєї причетності до інкримінованого йому злочину, свідчить про можливість скоєння інших злочинів з використанням службового становища.

Крім того, перебуваючи на волі, маючи для цього всі засоби, у тому числі шляхом використання службового становища, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які на сьогоднішній день ще не відшукані органом досудового розслідування.

Наведені обставини свідчать про прагнення ОСОБА_3, перебуваючи на волі, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати та спотворити документи, предмети та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти злочини в якому підозрюється.

Викладене свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість запобігання ним, шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Зазначені обставини у повній мірі підтверджуються належними та допустимими доказами, зібраними у ході досудового розслідування.

Орім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. У виняткових випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, з метою забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, враховуючи, що вчинений ним злочин дискредитував у очах суспільства Збройні Сили України у цілому, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, слід визначити йому заставу, що становить не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та визнати необхідним покладення на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не відлучатися із смт. Малинівка, Чугуївського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого злочину, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Практикою ЄСПЛ закріплені принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя ( рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Геращенко проти України» (рішення від 07.11.2013, пар.99) Європейський суд зазначив, що тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) законності її продовжуваного тримання під вартою.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) ЄСПЛ вказав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до обвинуваченого може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Європейський суд нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає , що підозра ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину є обґрунтованою, а викладені обставини, свідчать про наявність дійсних ризиків у разі звільнення його з-під варти, зокрема: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

За станом здоров'я ОСОБА_3 не має протипоказань до перебування у місцях несвободи.

У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам вчинення наведених дій та для виконання завдань кримінального провадження, просить суд задовольнити клопотання.

У судовому засіданні прокурор Мохорт О.Л. підтримав дане клопотання та просив його задовольнити, підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник Даншин С.О. в судовому засіданні заперечували проти доводів клопотання, просили відмовити в задоволенні клопотання, через те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обґрунтованість підозри. Просили обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі обставини перелічені у зазначеній статті.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочате кримінальне провадження №42017051110000196, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 грудня 2017 року , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

04.01.2018 року військовою прокуратурою сил антитерористичної операції ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Доводи захисника та підозрюваного щодо відсутності обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає не обґрунтованими, такими, що нічим не підтверджуються та не спростовують доводів прокурора . Стороною захисту не надані інші докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам.

Слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 зазначеного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: а саме те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, з конфіскацією майна та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Згідно з частиною 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, в якому він обґрунтовано підозрюється, з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків, слідчий суддя вважає необхідним призначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в розмірі 105720 (сто п'ять тисяч сімсот двадцять ) гривень.

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу у разі внесення застави на строк не більш ніж два місяці, а саме: не відлучатися із смт. Малинівка, Чугуївського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого злочину, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковника юстиції Мохорт Олексія Леонідовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017051110000196 від 20 грудня 2017 року за підозрою ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України- задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державна установа "Бахмутська установа виконання покарань № 6» до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до закінчення 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_3, тобто з 03 січня 2018 року по 03 березня 2018 року включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_3 у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в розмірі 105720 (сто п'ять тисяч сімсот двадцять ) гривень, який перерахувати на рахунок №37311047011792, отримувач коштів - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, код ЄДРПОУ -26288796.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із смт. Малинівка, Чугуївського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого злочину, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Попередити, що у разі невиконання даних обов'язків, згідно зі ст.182 ч.8 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя В.К.Демидова