Ухвала суду № 71469853, 05.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

У Х В А Л А

5 січня 2018 року

м. Київ

справа № 643/2436/16-ц

провадження № 61-1709 ск 17

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся 14 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2017 року.

У пунктах 4, 11 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Оскаржене рішення апеляційного суду Харківської області було ухвалено 27 квітня 2017 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 14 грудня 2017 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого статтею 325 ЦПК України (у редакції Закону України № 2136-VIII від 13 липня 2017 року) строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 17 травня 2017 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження та посилається на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2017 року його попередню касаційну скаргу на оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій було повернуто. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2017 року отримав його представник, а особисто ОСОБА_1 вона одержана 7 грудня 2017 року. Вказує, що причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, оскільки представник роз'яснив йому ухвалу суду про повернення касаційної скарги як неможливість повторного звернення з новою скаргою.

Проте, ОСОБА_1 не надав будь-яких доказів на підтвердження того, що: ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2017 року отримав його представник; особисто ОСОБА_1 вона одержана тільки 7 грудня 2017 року; представник роз'яснив йому ухвалу суду про повернення касаційної скарги як неможливість повторного звернення з новою скаргою.

На підставі викладеного, згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції і навести інші підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 260, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2017 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат