Рішення № 71459700, 18.12.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2058/17

Провадження № 2/444/1024/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

з участю представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 3-тя особа Фермерське господарство "Хутірець" про визнання відмови протиправною та зобов'язання передати безоплатно у власність земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, 3-тя особа Фермерське господарство "Хутірець", Боянецька сільська рада Жовківського району Львівської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання передати безоплатно у власність земельні ділянки. Свої позовні вимоги мотивують тим, що згідно договору оренди землі від 25.08.2016 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_3, на підставі протоколу земельних торгів від 25.08.2016 року №256 ОСОБА_3 передано в строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 15,5847 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 на території Боянецької сільської ради за межами населеного пункту Жовківського району Львівської області, яку в подальшому поділено на шість ділянок з окремими кадастровими номерами. Зазначають, що в подальшому було змінено орендаря із ОСОБА_3 на голову фермерського господарства «Хутірець» ОСОБА_3

Позивачі вказують, що для реалізації свого права, вони як члени фермерського господарства звернулися до відповідача з клопотанням про передачу у власність зазначених земельних ділянок, які перебувають у користуванні фермерського господарства, однак їм було відмовлено у цьому, мотивуючи тим, що земельна ділянка загальною площею 15,5847 га, кадастровий номер НОМЕР_1 передана за договором оренди фермерському господарству «Хутірець» на строк 7 років, а відтак відповідач не вважає за доцільне змінювати умови договору. Ввважають обґрунтування відмови відповідачем, які базуються на Стратегії затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413, такими, що порушують їх конституційне права на землю.

А тому просять визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.07.2017 року №27-13-0.31-10271/2-17 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_6), ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_2, ОСОБА_6 земельну ділянку площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_4), ОСОБА_7 земельну ділянку площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_7), ОСОБА_8 земельну ділянку площею 2,5847 га (кадастровий номер НОМЕР_5).

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак їх представник за довіреністю- ОСОБА_14 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві, просить такі задоволити.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за довіреністю- ОСОБА_15. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила. Вважає такі безпідставними, необгрунтованими, оскільки земельна ділянка загальною площею 15,5847 га, кадастровий номер НОМЕР_1 передана за договором оренди фермерському господарству «Хутірець» на строк 7 років, а відтак не вважають за доцільне змінювати умови договору.

Звертає увагу суду на те, що однією з підстав відмови у передачі позивачам земельних ділянок є постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», якою затверджено стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Згадана стратегія передбачає формування переліку земельних ділянок та визнання площі земельних ділянок, які можуть надаватися в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області за формулою, відповідно до якої у власність передається не більше 25% від розміру проданих земельних ділянок на конкурентних засадах (торгах) за попередній квартал.

Вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області у своїй діяльності керується законами та підзаконними нормативно-правовими актами, а тому вважають відмову законною, просять у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представники третіх осіб Фермерського господарства "Хутірець" та Боянецької сільської ради Жовківського району Львівської області в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак від Фермерського господарства "Хутірець" на адресу суду надійшли письмові пояснення в яких позовні вимоги підтримують повністю, вважають, що такі слід задоволити. Від Боянецької сільської ради на адресу надійшов лист у якому зазначено про те, що вони не уповноважені на прийняття будь-яких управлінських рішень щодо погодження передачі позивачам у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розпорядником яких виступає Головне управління Держгеокадастру у Львівській області. Просять прийняти до уваги висловлену позицію та розгляд справи проводити без їх участі.

Заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача, вивчивши письмові пояснення третіх осіб та перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є членами фермерського господарства "Хутірець", яке знаходиться за адресою с. Боянець, Жовківського району Львівської області.

Згідно договору оренди землі від 25.08.2016 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_3, на підставі протоколу земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 25.08.2016 року № 256 ОСОБА_3 передано в строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 15,5847 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 на території Боянецької сільської ради за межами населеного пункту Жовківського району Львівської області (а. с. 19-26).

Відповідно до наказу відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 13-56/16-17-СГ від 16.01.2017 року затверджено документацію із землеустрою щодо поділу вказаної вище земельної ділянки на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_9,НОМЕР_6,НОМЕР_8,НОМЕР_4, НОМЕР_7, НОМЕР_5 (а. с. 53).

В подальшому, а саме 11.04.2017 року відповідачем було видано наказ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 25.08.2016 року БН, де вказано про оренду 6 (шести) земельних ділянок з окремими кадастровими номерами, які наведено вище та змінено орендаря із ОСОБА_3 на голову фермерського господарства «Хутірець» ОСОБА_3 (а. с.54-55).

Судом встановлено, що установчі загальні збори Фермерського господарства "Хутірець" 14.03.2017 року вирішили створити ФГ "Хутірець" на базі земель, які знаходяться в користуванні на підставі договору оренди землі сільськогосподарського призначення від 25.08.2016 року укладеного на 7 років з Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, земельна ділянка розташована на території Боянецької сільської ради Жовківського району Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, загальною площею 15,5847 га, яка поділена на шість земельних ділянок згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.01.2017 року № 13-56/16-17-СГ (а. с. 48-50).

Загальні збори Фермерського господарства "Хутірець" 11.05.2017 року вирішили провести приватизацію земельних ділянок у розмірі: ОСОБА_3 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_6), ОСОБА_5 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_2, ОСОБА_6 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_4), ОСОБА_7 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_7), ОСОБА_8 2,5847 га (кадастровий номер НОМЕР_5) (а. с. 51-52).

Як вбачається із клопотання членів фермерського товариства "Хутірець" начальнику Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_11 (а. с. 15-16) позивачі просили передати їм у власність земельні ділянки вказані вище.

Водночас, відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області листом від 27.07.2017 року №27-13-0.31-10271/2-17 відмовлено у задоволенні клопотанням членів фермерського господарства "Хутірець" та зазначено, що умовами продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 15,5847 га, не було передбачено подальшу передачу земельної ділянки у власність. Звертають увагу, що строк дії договору оренди 7 років. Крім того, в листі посилаються на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», якою затверджено стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, а саме на те, що згадана стратегія передбачає формування переліку земельних ділянок та визнання площі земельних ділянок, які можуть надаватися в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за формулою, відповідно до якої у власність передається не більше 25% від розміру проданих земельних ділянок на конкурентних засадах (торгах) за попередній квартал. Також вказують, що на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області опубліковано інформацію про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизаціх на території Львівської області у III кварталі 2017 року і пропована позивачами до відведення земельна ділянка в даному переліку відсутня.

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів, суд констатує, що дані правовідносини врегульовані відповідними нормами земельного кодексу України, Законом України «Про фермерське господарство».

Так, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Права на отримання в користування чи у власність земельної ділянки є за своєю природою цивільними правами, та мають реалізовуватись особами, у встановленому порядку.

Встановлено, що земельні ділянки, передати у власність які просять позивачі, належать до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно пункту в ч. 1 ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, а відповідно до ч. 2 даної статті громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство» надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно ст. 32 Земельного кодексу України громадянам України- членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Ч. 1, 2 статті 13 ЗУ «Про фермерське господарство» встановлено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

З довідки виданої виконкомом Боянецької сільської ради Жовківського району Львівської області № 1088 від 02.10.2016 року вбачається, що розмір середьної земельної частки (паю) становить 2,8100 га. Тобто позивачі просили передати їм у власність земельні ділянки у розмірі меншому ніж середня земельна частка (пай) на території Боянецької сільської ради Жовківського району Львівської області.

Рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивовано. Підставами відмови відповідно до статті 118 Земельного кодексу України можуть бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав тощо.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто на законодавчому рівні чітко визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У Конституції України, а саме у ст. 13 зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Виходячи із вказаної конституційної норми виключно законом регулюється питання набуття і реалізації права на землю, що у свою чергу унеможливлює обмеження гарантованого Конституцією України права на землю будь-якими підзаконними нормативними актами.

А тому посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» не може суперечити Конституції та законам України, які мають вищу юридичну силу.

Крім того, слід звернути увагу, що п. 12.2 договору оренди землі від 25.08.2016 року визначено, що договір припиняється у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, що дає підстави для висновку про те, що орендар міг стати власником землі.

Право на передачу у власність земельної ділянки члену фермерського господарства, що перебуває у його користуванні, гарантовано Земельним кодексом України та спеціальним актом законодавства у даній сфері регулювання- Законом України «Про фермерське господарство».

Відтак, виходячи із вищевказаної норми акту законодавства, законодавець чітко встановив право на приватизацію земельних ділянок членами фермерського господарства.

А тому суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.07.2017 року №27-13-0.31-10271/2-17 членам Фермерського господарства "Хутірець", а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо приватизації земель є незаконною.

З метою забезпечення гарантії, свобод і інтересів позивачів, суд приходить до переконання, що слід зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання членів Фермерського господарства "Хутірець", а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 13.07.2017 року, а саме про передачу у власність їм земельних ділянок.

Суд вважає, що це буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивачів. Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області передати у власність позивачам зазначені ними земельні ділянки до задоволення не підлягають, оскільки суд не може собою підміняти орган державної влади, до компетенції якого входить вирішення вказаного питання.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Керуючись ст. ст. 23, ст.258-259, 264-265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.07.2017 №27-13-0.31-10271/2-17 членам Фермерського господарства "Хутірець", а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо приватизації земель.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання членів Фермерського господарства "Хутірець", а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 клопотання від 13.07.2017 року, а саме про передачу у власність: ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_6), ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_2, ОСОБА_6 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_4), ОСОБА_7 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер НОМЕР_7), ОСОБА_8 земельної ділянки площею 2,5847 га (кадастровий номер НОМЕР_5).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Зеліско Р. Й.