Ухвала суду № 7145879, 29.09.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 року Справа №13/573/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)

суддів - Бишевська Н.А., Коршун А.О.

при секретарі - Гулая О.Г.

за участю представників:

позивача: - не зявився

відповідача: - Федоренко С.Є. дов від 15.09.09 № 20/19/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Адоніс»

на постанову господарського суду Запорізької області від 29.05.08

у справі № 13/573/07-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Адоніс»

до Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області

за участю Прокуратури Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Адоніс» звернулося з адміністративним судом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області №0000252302/0 від 03.08.07 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 436234,69 грн., в тому числі 290823,13 грн. основного платежу, 145411,56 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що в акті перевірки №594/23/33765020 від 30.07.07, на підставі якого виносилось оскаржуване податкове повідомлення-рішення рішення, зроблений помилковий висновок про заниження позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 290893,13 грн. На думку податкового органу, підставами для заниження податкового зобовязання є включення до складу податкового кредиту сум, які не підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: податкові накладні підписано не уповноваженою платником податку особою. Фактично податковий кредит з податку на додану вартість сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, підприємство не може нести відповідальність за несплату податку на додану вартість до бюджету контрагентами по господарським зобовязанням. Крім того, відповідачем проведено перевірку в порушення вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» без відповідного рішення суду, у звязку з чим складений відповідачем акт не може бути підставою для прийняття рішення про визначення податкового зобовязання.

12.11.07 Прокуратурою Запорізької області повідомлено про вступ прокурора у справу у звязку з необхідністю захисту економічних інтересів держави (а.с.17).

Постановою господарського суду Запорізької області від 29.05.08 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», заниження суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 290823,13 грн.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне зясування обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Позивач посилається на те, що судом не враховано тієї обставини, що відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова документальна перевірка може здійснюватися лише за рішенням суду, яке відповідачем не було надано. Неповне зясування обставин справи полягає в тому, що суд не зясував, чи мали місце господарські зобовязання між позивачем та ТОВ «Імперія СТ», від імені якого було видано спірні податкові накладні.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Якимівському районі Запорізької області 03.08.07 винесено податкове повідомлення-рішення №0000252302/0, яким позивачеві визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 436234,69 грн., в т.ч. - 290823,13 грн. - основний платіж, 145411,56 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Означене податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем за результатами проведеної позапланової документальної перевірки дотримання податкового законодавства ТОВ «Агрофірма «Адоніс» при взаємовідносинах з ТОВ «Імперія СТ» за період з 01.01.05 по 31.03.07, про що складений акт від 30.07.07 № 594/23/33765020.

Під час перевірки відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено чисту суму податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 290823,13 грн. Вказане порушення полягає в тому, що податкові накладні, видані ТОВ «Імперія-СТ», на підставі яких ТОВ «Агрофірма «Адоніс» відображено податковий кредит, не відповідають вимогам, які предявляються до заповнення податкової накладної, а саме: зазначені податкові накладні підписані особою, яка не уповноважена платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та підписувати податкові накладні.

З посиланням на проведений аналіз звітних документів ТОВ «Імперія-СТ», відповідачем в акті перевірки зроблений висновок, що в період листопад 2005 року квітень 2006 року ТОВ «Імперія-СТ» не мало господарських стосунків з позивачем.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позапланову перевірку ТОВ «Агрофірма «Адоніс» проведено повноважним органом та у спосіб, що передбачений законом, а висновки податкового органу відповідають встановленим перевіркою обставинам та вимогам матеріального права.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Перевірка ТОВ «Агрофірма «Адоніс» проведена посадовою особою відповідача на підставі наказу ДПІ у Якимівському районі від 18.07.07, направлення на перевірку від 18.07.07 № 189 відповідно до постанови слідчого Мелітопольської міжрайонної прокуратури від 16.07.07 в межах досудового слідства у кримінальній справі №5500711, порушеної відносно керівника ТОВ «Агрофірма Адоніс» - ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст.366, 212 Кримінального кодексу України (а.с.36).

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені п ідстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

За правилами, встановленими цією статтею, позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Виходячи з наведених норм матеріального права, фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що перевірка ТОВ «Агрофірма Адоніс», за результатами якої складений акт від 30.07.07 № 594/23/33765020, проведена у спосіб, який визначено законом, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що податковим органом правомірно, з урахуванням встановлених обставин, прийнято рішення про визначення податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті (нарахуванню) податку, які не підтверджені податковими накладними.

Вимоги, які ставляться до податкової накладної, порядку її складення, визначені в п.7.2 ст.7 цього ж Закону.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.97, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 18 вказаного Порядку заповнення податкової накладної встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюється печаткою такого платнику податку-продавця.

Відповідно до п.5 цього ж Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

В період з листопада 2005 року по квітень 2006 року позивач формував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Імперія-СТ»,: №347 від 18.11.05, №348 від 19.11.05, №343 від 17.11.05, №340 від 16.11.05, №338 від 15.11.07, №335 від 14.11.05, №325 від 10.11.05, №323 від 09.11.05, №321 від 08.11.05, №387 від 21.12.05, №388 від 22.12.05, №385 від 20.12.05, №386 від 20.12.05, №13 від 12.01.06, №15 від 29.01.06, №28 від 25.02.06, №27 від 24.02.06, №63 від 14.04.06. Всього за вказаний період до податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 290823,13 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що усі вищезазначені податкові накладні виписано громадянином ОСОБА_3, який не перебуває в будь-яких відносинах з ТОВ «Імперія-СТ», не має будь-якого відношення до господарської діяльності ТОВ «Імперія-СТ». Вказаний факт, зокрема підтверджується висновком № Д/№ 45 від 02.07.07 судової почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінальної справи № 5500711 (а.с.28), протоколом допиту ОСОБА_3 (а.с.26, 27). Підписи на податкових накладних згідно вказаного висновку судової експертизи виконано не письмовим прибором, а нанесені рельєфним кліше-факсиміле. Документи в підтвердження відповідних повноважень ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податкові накладні, які виписано від імені ТОВ «Імперія СТ», та на підставі яких ТОВ «Агрофірма «Адоніс» в період з листопада 2005 року по квітень 2006 року формувала податковий кредит, не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки виписані особою, яка не була уповноважена платником податку здійснювати продаж товару (робіт, послуг) та підписувати податкові накладні, що свідчить про те, що фактично вказані податкові накладні складені не ТОВ «Імперія-СТ», тому не можуть бути підставою для віднесення зазначених в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту з операцій придбання товару у ТОВ «Імперія-СТ».

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції не зясовано, чи мали місце господарські зобовязання, які були підтверджені спірними податковими накладними, оскільки судом, при вирішенні питання щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, також досліджувалися і ці обставини і з цього приводу зроблено обґрунтований висновок.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити, в тому числі і особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що господарські операції, на підтвердження яких виписано спірні податкові накладні, місця не мали. Цей факт, зокрема, підтверджується фінансовими звітами ТОВ «Імперія-СТ», актом перевірки, поясненнями директора ТОВ «Імперія-СТ».

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаючи в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, разом з тим не звільняє позивача від обовязку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 цього Кодексу).

Докази в підтвердження наявності між позивачем та ТОВ «Імперія-СТ» господарських зобовязань, фактичного отримання позивачем товару від ТОВ «Імперія-СТ» та використання його в господарській діяльності не подані, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Адоніс» залишити без задоволення, постанову господарського суду Запорізької області від 29.05.08 у справі № 13/573/07-АП без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі 03.12.09

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

суддя: Н.А. Бишевська

суддя: А.О. Коршун