Ухвала суду № 71457756, 04.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/2124/17

Провадження №11-кп/772/158/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 року м. Вінниця

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

судів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «04» січня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12017020130000435 від 23.06.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_4

народження 1985 року 09 місяця 14 дня,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1

Вінницької області, українця,

громадянина України,

раніше судимого :

- 03.09.2014 року Жмеринським міськрайонним

судом Вінницької області за ч.2 ст. 309 КК

України до 5 років позбавлення волі, на

підставі ст. 75 КК України звільненого від

відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_4

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року, -

В с т а н о в и в:

Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, частково приєднавши покарання за попереднім вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03.09.2014 року, та остаточну міру покарання ОСОБА_4 призначено у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення екпсерта в сумі 198 грн. 00 коп.

Вирішена доля речових доказів.

Судом встановлено, що 3.06.2017 близько 11-30 год. ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні магазину «Буделемент», розташованого за адресою: Вінницька область, м. Жмеринка, по вул. Київська, переслідуючи мету на незаконне викрадення чужого майна, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Lenovo» модель «А820», який знаходився на прилавку у вказаному магазині та належить продавцю магазину ОСОБА_5, після чого, вийшовши із магазину зник з місця вчинення злочину, викраденим розпорядився на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 916,88 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 не оспарюючи фактичних обставин кримінального провадження, ставить питання про зміну вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.10.2017 року, щодо нього в частині призначення міри покарання, яку вважає занадто суворою, мотивуючи свої вимоги тим, що суд при призначенні покарання не врахував обставин, що свою вину в інкримінованому злочині визнає у повному обсязі, сприяв розкриттю злочину, заподіяну шкоду усунув, крім того на його утриманні знаходиться мати похилого віку, яка є інвалідом 2-ї групи, в зв’язку з онкозахворюванням, крім того зазначає, що претензій зі сторони потерпілої до нього не має. Просить призначити йому більш м’яке покарання.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_4 , який в повному обсязі підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі, міркування прокурора, який вважає вирок суду щодо ОСОБА_4 законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 не підлягає до задоволення.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обгрунтованим і вмотивованим. Обгрунтоване рішення – це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

На думку апеляційного суду, таке рішення є законним, оскільки відповідає завданням кримінального провадження щодо захисту особи, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений та засуджений, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно - є обґрунтованими.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 розглядалось відповідно до вимог ст. 349 ч.3 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи , які ніким не оспорювались.

Судом з’ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України – є правильною.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку, та в апеляційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції особливої частини КК України, що передбачає покарання за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд може визнати пом’якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, однак визнання обставини такою, що пом’якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку. Суд має дослідити, яким чином така обставина, як наявність позитивної характеристики знижує суспільну небезпеку злочину чи суспільну небезпеку особистості злочинця. Досліджуючи дані про особу, суд повинен з'ясувати вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан тощо.

Також згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.

Разом з тим слід зазначити, що при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд першої інстанції врахував всі пом’якшуючі його вину обставини, відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, в тому числі і на які посилається сам обвинувачений в своїй апеляційній скарзі.

Крім того, суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 також врахував всі обставини, що обтяжують покарання, а саме те, що ОСОБА_4 С,В. раніше неодноразово судимий, злочин скоїв в період іспитового строку.

Призначене обвинуваченому покарання є справедливим та обґрунтованим, яке ґрунтується на вимогах закону, а призначене у повній відповідності з вимогами ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, так як ОСОБА_4 неодноразово судимий за корисливі злочини, і знову скоїв злочин в період іспитового строку, що вказує до небажання ставати на шлях виправлення, а тому апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Вирок Жмериснького міськрайонного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України – залишити без змін.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати, з моменту звернення вироку до виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 532 КПК України, судове рішення апеляційної інстанції набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Згідно з оригіналом: