Рішення № 7145701, 03.12.2009, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А

Справа № 2-5532/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З а о ч н е)

03 грудня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого : судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кухар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, відшкодування збитків і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 16.10.2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача про примусове виконання зобовязань за договором банківського вкладу, відшкодування збитків та моральної шкоди. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01.12.2008 року між сторонами був укладений Договір банківського депозитного вкладу на суму 150000,00 грн., із виплатою 22 % річних, терміном на 91 день тобто до 01.03.2009 року. Відповідачем по даному договору були виплачені відсотки за 91 день, проте грошові кошти по закінченню дії Договору повернуті не були. 04.03.2009 року між сторонами був підписаний аналогічний Договір на ту саму суму, під 16 % річних, на строк 122 дні до 03.07.2009 року. Однак по закінченню дії даного Договору відповідач суму депозитного вкладу не повернув посилаючись на продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тому позивач просить:

стягнути з відповідача на її користь суму депозитного вкладу в розмірі 150000,00 грн.;

визнати Договір банківського вкладу № 1005/0305329001177001 від 01.12.2008 року діючим до моменти виплати повної суми вкладу;

визнати Договір банківського вкладу № 1005/0308683001177001 від 04.03.2009 року недійсним;

стягнути з відповідача на її користь суму не виплачених відсотків за Договором від 01.12.2008 року за період з березня серпень 2009 року із розрахунку 22 % річних, що складає 16545,21 грн.;

стягнути з відповідача на її користь суму 5938,41 грн. - 3 % річних за час прострочення з 31.12.2008 року по 01.09.2009 року з обліком урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення;

визнати Постанову Правління НБУ від 05.08.2009 року недійсною;

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з викладених в них підстав, просив задовольнити в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечив.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених підстав, а також враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01.12.2008 року між сторонами був укладений Договір банківського вкладу № 1005/0305329001177001 (далі Договір 1). Згідно п. 1 Договору 1 відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 150000,00 грн. строком на 91 день з 01.12.2008 року (дата внесення) по 01.03.2009 року (дата повернення) . Процентна ставка за вкладом встановлена в розмірі 22 % річних, яка є незмінною протягом строку вкладу. Пунктом 2.1.5. Договору 1 визначений обовязок відповідача повернути вклад повністю у «Дату повернення» тобто 01.03.2009 року (а.с.4-5). На виконання своїх договірних обовязків позивачем 01.12.2008 року було внесено грошові кошти в сумі 150000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 1005/133 від 01.12.2008 року (а.с.6).

04.03.2009 року між сторонами був підписаний Договір банківського вкладу №1005/0308683001177001 (далі Договір 2). Згідно п. 1 Договору 2 відповідач приймає від позивача грошові кошти в сумі 150000,00 грн. строком на 122 дні з 04.03.2009 року по 03.07.2009 року. Процентна ставка за вкладом становить 16 % річних , яка є незмінною протягом строку вкладу. Пунктом 2.1.5. Договору 1 визначений обовязок відповідача повернути вклад повністю у «Дату повернення» тобто 01.03.2009 року (а.с.7-8). На виконання своїх договірних обовязків позивачем 04.03.2009 року було внесено кошти в сумі 150000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 04.03.2009 року (а.с.9). Відповідач свої зобовязання за Договором 2 виконав не в повному обсязі, а саме лише частково виплатив позивачу обумовлені Договором 2 суму відсотків за користування грошовими коштами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами було вчинено два окремих правочини, а саме по закінченню строку дії Договору 1, було укладено Договір 2, на ту саму суму, під 16 % річних, на строк 122 дні до 03.07.2009 року, а тому правові підстави для визнання Договору від 01.12.2008 року діючим, а Договору від 04.03.2009 року недійсним, відсутні. Відповідно і відсотки за користування грошовими коштами в строки встановлені договором мають нараховуватися за умовами п. 1.2. Договору 2 в розмірі 16 % річних, що з врахуванням їх часткової сплати відповідачем складає 4855,99 грн., а не в порядку п. 1.2. Договору 1 як того вимагає позивач.

30.06.2009 року позивач звернулась до відповідача з заявою про повернення банківського вкладу (а.с.10-11). Листом від 03.07.2009 року відповідачем було відмовлено позивачу у видачі грошових коштів із посиланням на фінансове становище банку та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Отже зазначеними діями відповідача було порушено ряд норм діючого законодавства України.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу №1005/0308683001177001 від 04.03.2009 року в розмірі 150000 грн. 00 коп. та частково несплаченої суми відсотків за вказаним договором у розмірі 4855 грн. 99 коп ., є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим суд вважає, що відсутні правові підстави стосовно задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 16545 грн. 21 коп. не нараховані і не виплачені відсотки за користування коштами протягом за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2009 року за договором банківського вкладу № 1005/0305329001177001 від 01 грудня 2009 року, оскільки вказаний договір припинив свою дію 01 березня 2009 року і згідно умов цього договору нарахування та сплата відсотків передбачена за період з 01 грудня 2008 року по 01 березня 2009 року.

Також суд вважає, що відсутні правові підстави стосовно задоволення вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь суми 5938,41 грн. - 3 % річних за час прострочення з 31.12.2008 року по 01.09.2009 року з обліком урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Правлінням Національного Банку України у ТОВ “Банк “Український промисловий банк” було введено тимчасову адміністрацію строком на один рік до 21.01.2010 р., призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців до 21.07.2009 р., а з 05.08.2009 року Правлінням Національного Банку України було продовжено на строк до шести місяців мораторій щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно п.2 ч.3 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не застосовуються

Що стосується вимоги позивача стосовно визнання недійсною Постанови Правління НБУ від 05.08.2009 року, то слід зазначити наступне, відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого субєкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішується окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Таким чином дана вимога не може бути розглянута даним судом.

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 120 грн. 00 коп . у відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1500 грн. 00 коп. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 1060 ЦК України, п.2 ч.3 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, відшкодування збитків і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 150000 ( сто пятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором банківського вкладу № 1005/0308683001177001 від 04 березня 2009 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 4855 (чотири тисячі вісімсот пятдесят пять)грн. 99 коп. відсотків згідно умов договору банківського вкладу № 1005/0308683001177001 від 04 березня 2009 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь держави 1 500 (одну тисячу пятсот) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя О.М. Соколов