Ухвала суду № 71455915, 03.01.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/212/17

Провадження № 2/700/11/18

03 січня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Бондарчук Т.І.

прокурора Лещенка О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі регіонального відділення фонду державного майна України в Черкаській області до адвоката ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі регіонального відділення фонду державного майна України в Черкаській області звернувся до суду з позовом до адвоката ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснив, що 30.10.2014 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної форми власності №1455.

Згідно п.1.1 вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частини нежитлових приміщень першого поверху адміністративно-виробничої будівлі відділення поштового зв’язку загальною площею 12.60 кв.м , розміщених за адресою пл. Миру, 28 смт.Лисянка, Черкаської області, що обліковується на балансі Черкаської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

Відповідно до п.3.6 Договору, відповідач зобов’язується самостійно щомісяця не пізніше 15 числа перераховувати 70% орендної плати до держаного бюджету на відповідних рахунок Державного казначейства за за місцезнаходженням об’єкту оренди та 30 % на розрахунковий рахунок Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», який є Балансоутримувачем даного нерухомого майна.

В порушення умов п.5.4 Договору, ОСОБА_2 в повному обсязі не сплачено орендну плату до державного бюджету на рахунок Державного казначейства за Договором та станом на 03.01.2017 року за ним рахується борг в розмірі 5089 грн.93 коп.

Крім того, п.3.8 Договору передбачено, що якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.

Таким чином, на заборгованість, яка періодично виникла за кожен місяць оренди за вказаний період нарахований штраф, який становить775 грн.46 коп.

У відповідності до п.3.7 Договору ОСОБА_2 нарахована пеня у розмірі 621 грн.82 коп.

З огляду на вищевикладене просять стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором №1455 від 30.10.2014 року в сумі 5089 грн.93 коп., а саме 3692 грн.65 коп. заборгованості по орендній платі, 621 грн.82 коп. – пені, 775 грн.46 коп. – штрафу.

В ході розгляду справи прокурором заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого просять стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 3592 грн.65 коп., пені в розмірі 1023грн.06 коп., штрафу в розмірі 775 грн.46 коп., а всього 5370 грн.17 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав вказаних в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що сплачував орендну плату за квитанціями і на рахунок балансоутримувача, при сплаті можливо й була допущена помилка в рахунках, але рахунки були надані Фондом держмайна. Пеня нараховується відповідно до договору оренди, а договір було розірвано 03 січня 2017 року, тобто з цього періоду пеня і штраф нараховані незаконно.

Вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов з підлягає до задоволення частково.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №1455 від 13.10.2014 року вбачається, що між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної форми власності.

Згідно п.1.1 вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частини нежитлових приміщень першого поверху адміністративно-виробничої будівлі відділення поштового зв’язку загальною площею 12.60 кв.м., розміщених за адресою пл. Миру, 28 смт. Лисянка, Черкаської області, що обліковується на балансі Черкаської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

Відповідно до п.3.6 Договору, відповідач зобов’язується самостійно щомісяця не пізніше 15 числа перераховувати 70% орендної плати до держаного бюджету на відповідних рахунок Державного казначейства за місцезнаходженням об’єкту оренди та 30 % на розрахунковий рахунок Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», який є Балансоутримувачем даного нерухомого майна.

В порушення умов п.5.4 Договору, ОСОБА_2 в повному обсязі не сплачено орендну плату до державного бюджету на рахунок Державного казначейства за Договором та станом на 03.01.2017 року за ним рахується борг в розмірі 5370 грн.17 коп.

Крім того, п.3.8 Договору передбачено, що якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Ст.629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст..530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст..611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважаться таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що регіональне відділення фонду державного майна України по Черкаській області 26.04.2016 року та 23.12.2016 року зверталося з листами вимоги до ОСОБА_2 про сплату заборгованості по орендній платі, пені та штрафних санкцій передбачених договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого чи іншого майна) №1455 від 30.10.2014 року, що належить на праві державної власності. Однак станом на даний час заборгованість не погашена.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України вказує на те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч.1,2 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Частина 2 ст.651 ЦК України вказує на те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі підлягають до задоволення.

Крім того позивач посить стягнути з ОСОБА_2 1023 грн.06 коп. – пені та 754 грн.46 коп. – штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов’язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно роз'яснень викладених в п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Як встановлено судом ОСОБА_2 перестав виконувати щомісячні зобов’язання із сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна 11 лютого 2016 року, з вимогами про стягнення заборгованості позовна заява подана 27 березня 2017 року, включивши до позовних вимог як всю заборговану суму.

Таким чином строк позовної давності на стягнення пені та штрафів закінчується 11 лютого 2017 року.

Враховуючи те, що строк позовної давності для звернення до суду за захистом цивільного права та інтересу позивача сплив, останній не надав до суду переконливих доказів поважності причини його пропуску, тому суд вважає можливим, з урахуванням зазначених вище обставин справи, відмовити позивачу в частині стягнення пені та штрафу з підстав пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення позову - на відповідача, а тому з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь прокуратури Черкаської області сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6,11,253, 258, 266, 525, 526, 530, 549,610,611, 612, 626, 628, 651,762,759 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 7, 10, 12,81,141, 259,263 -266 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі регіонального відділення фонду державного майна України в Черкаській області до адвоката ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі – задоволити частково.

Стягнути з адвоката ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 на користь Регіонального управління Фонду державного майна України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21368158, р/р 35213001002036, ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018), з наступним зарахуванням до державного бюджету, заборгованість за договором №1455 від 30.10.2014 року 3692 грн.65 коп. (три тисячі шістсот дев’яносто дві гривні шістдесят п’ять копійок) - заборгованості по орендній платі.

Стягнути з адвоката ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 на користь прокуратури Черкаської області (код ЄДРПОУ 02911119, р/р 35212034003751, Державна казначейська служба України у м. Київ, код банку 820172, код класифікації видатків бюджету -2800) судовий збір у сумі 1160 (одну тисячу сто шістдесят гривень) 96 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз’яснити учасникам, що повне рішення буде виготовлене 09 січня 2018 року

Головуюча