Ухвала суду № 71455402, 04.01.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/912/17

Провадження № 2/700/90/18

04 січня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої Добриднюк Н.О.

при секретарі Бондарчук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 08 листопада 2007 року в с.Смільчинці Лисянського району Черкаської області померла ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,56 га в адміністративній території Смільчинецької сільської ради.

Все своє майно померла заповіла на її користь. Таким чином вона є спадкоємцем за заповітом та фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала з померлою до її смерті, доглядала її та здійснила її поховання за власний рахунок.

Під час звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, через пропуск строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Тому вона вимушена звернутись до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з’явилися, звернулися до суду з заявами в яких позовні вимоги підтримують повністю та просять розглянути справу без їх участі.

Відповідач – представник Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з телефонограмою в якій просить справу розглянути без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення.

08 листопада 2007 року в с.Смільчинці Лисянського району Черкаської області померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СР №304514.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,56 га в адміністративній території Смільчинецької сільської ради.

Все своє майно померла заповіла на користь позивача, що підтверджується заповітом №44 від 22.02.2006 року посвідченого секретарем Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Позивач є спадкоємцем за заповітом та фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала з померлою до її смерті, доглядала її та здійснила її поховання за власний рахунок, що підтверджується довідкою Смільчинецької сільської ради Лисянського району №3 від 04.01.2018 року. При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, через пропуск строку звернення до нотаріальної контори з завою про прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №2244/02-31 від 29.11.2017 року. Тому позивач вимушена звернутись до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки Лисянської державної нотаріальної контри №2319/01-16 від 05.12.2017 року інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2, яка померла 08.11.2007 року відсутні.

Згідно зі с. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

Згідно ст.1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи, що позивач фактично прийняла спадщину необхідно визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2, яка померла 08.11.2007 року.

Керуючись ст. 392, 1262, 1268,1270 ,1274, 1296 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 7, 10, 12, 259-260, 264 -266, 269 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно– задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою с.Єнківці вул..Радянська,38 Лубенського району Полтавської області, реєстраційний номер обліку картки платників податків: НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,56 га, розташованої в адміністративній території Смільчинецької сільської ради, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №000601 виданого на ім’я ОСОБА_3, яка померла 08.11.2007 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча -