Ухвала суду № 71452559, 05.01.2018, Біловодський районний суд Луганської області

05.01.2018

Справа № 408/3889/17-к

1-кп/408/373/17

УХВАЛА

03 січня 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретареві Соломіній І.М.,

за участю: прокурора Балаби М.А.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - адвоката Реви О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження (справа № 408/3889/17-к) за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2017 року до Біловодського районного суду Луганської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України.

Прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту, який проводити у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю обвинувачених та їхнього захисника.

Також прокурором заявлене клопотання про виклик для допиту в судому засіданні в якості свідків осіб, що вказані у його письмовому клопотанні про виклик свідків обвинувачення від 03.01.18.

Крім цього, прокурор завив клопотання про обрання відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту. Обґрунтовуючи свої клопотання прокурор зазначив, що обвинувачені підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, наявні ризики того, обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового слідства, незаконно впливати на свідків шляхом їх схиляння до дачі неправдивих показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, посилався на неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Не заперечував проти задоволення клопотання захисника про виклик у якості свідків осіб, що зазначені у її письмовому клопотанні від 02.01.18. Заперечував проти задоволення клопотання захисника про тимчасовий доступ до речей і документів, вказуючи на передчасність його подання, а також заперечував проти задоволення скарги захисника щодо порушення порядку затримання ОСОБА_1, посилаючись на те, що він був затриманий з дотриманням вимог діючого КПК.

Захисник не заперечувала проти призначення судового розгляду у кримінальному провадженні на підставі даного обвинувального акту у відкритому судовому засіданні за участю учасників процесу, а також була не проти виклику в судове засідання заявлених прокурором свідків.

Щодо заявлених прокурором клопотань стосовно обрання її підзахисним запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, вважала їх необґрунтованими і заявленими з порушенням порядку, встановленого законом. При цьому захисник зазначила, що прокурором не надано доказів обґрунтування заявлених ризиків, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не допускали порушень виконання покладених на них процесуальних обов'язків, тим більше не вчиняли протиправних дій, про що свідчить відповідь з поліції про відсутність будь-яких повідомлень з цього приводу, наданої на її запит.

Також захисником заявлено клопотання про виклик до суду свідків з боку захисту, зазначивши, що ці свідки будуть підтверджувати обставини, наведені у зібраних нею додаткових доказах, повідомлення про відкриття яких прокурору направлялось рекомендованим листом.

Крім цього, захисник в порядку ч. 1 ст. 333 КПК України заявила клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до інформації, що знаходиться у операторів телекомунікаційних послуг, вказуючи на необхідність їх отримання з метою скорішого розгляду провадження в подальшому, посилаючись на розбіжності у показах основного свідка обвинувачення ОСОБА_4 під час досудового слідства, що породжує у сторони захисту об'єктивні сумніви в їх правдивості.

На останок, захисник в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України подала скаргу на незаконне затримання її підзахисного ОСОБА_1 20 червня 2017 року. Обґрунтовуючи свою скаргу захисник вказала, що це затримання відбулось в порушення вимог КПК України.

Обвинувачені також були не проти призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, при вирішенні усіх питань в підготовчому судовому засіданні підтримували позицію свого захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, оскільки воно підсудне Біловодському районному суду Луганської області, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення та закриття кримінального провадження не вбачається.

Судовий розгляд слід проводити у відкритому судовому засіданні, за участю прокурора, обвинувачених та їх захисника.

При цьому слід задовольнити клопотання сторін обвинувачення та захисту щодо виклику до суду свідків, оскільки проти їх виклику ніхто не заперечував, та ці свідки будуть допитуватись щодо обставин, які стосуються кримінального провадження.

Що стосується заявлених клопотань прокурора стосовно обрання обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

З обвинувального акту дійсно йдеться, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів. У суду не виникає сумнівів в обґрунтованості підозри причетності обвинувачених до інкримінованих їм злочинів, оскільки обставини, викладені в обвинувальному акті, дають уяву для стороннього об'єктивного спостерігача, що саме вони могли вчинити дані злочини.

Разом з цим прокурором не доведено наведених у клопотаннях ризиків, а також обставин недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки прокурором не надано жодного доказу, які їх обґрунтовують, крім того вони спростовуються поведінкою самих обвинувачених, які з'являються за першим викликом, до цього часу ніяких протиправних дій не вчиняли.

Частиною 3 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, але не доведе наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та обставин недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких обставин, керуючись наведеною нормою закону, суд вважає необхідним відмовити прокурору у задоволенні його клопотань щодо застосування стосовно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, обмежившись лише покладенням на ОСОБА_2 обов'язку з'являтись до суду на кожну вимогу.

Не підлягає задоволенню також клопотання захисника про тимчасовий доступ до речей і документів, яке заявлене з метою перевірки правдивості показань свідка ОСОБА_4, оскільки на даний час судом не досліджувались докази, на які посилається захисник, тому на цей час не виявляється можливим визначити необхідність доступу сторони захисту до запрошуваних відомостей.

Розглядаючи в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України скаргу захисника на незаконне затримання ОСОБА_1 під час досудового слідства кримінального провадження, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 208 КПК України передбачені виключні випадки, коли уповноважена службова особа може затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, без ухвали слідчого суді, суду, а саме:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Як вбачається із копії протоколу затримання ОСОБА_1 від 20 червня 2017 року, він взагалі не містить зрозумілих підстав затримання, які б відповідали наведеним вище випадкам затримання особи без ухвали слідчого судді.

Крім того, з наведеного протоколу затримання вбачається, що підстави затримання та права і обов'язки затриманому ОСОБА_1 роз'яснювались слідчим, що не відповідає вимогам ст. 212 КПК України, оскільки дані дії повинна робити службова особа, відповідальна за перебування затриманих, якою не може бути слідчий.

Наведене свідчить про порушення встановленого порядку затримання ОСОБА_1, а тому його затримання та усі процесуальні дії, що проводились з ним після затримання, слід визнати незаконними, у зв'язку з чим наведені захисником у скарзі доводи підлягають перевірці, для чого прокуратурі Луганської області слід доручити внести відомості щодо незаконного затримання ОСОБА_1 до ЄРДР та провести за цим фактом досудове розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України судовий розгляд на 11 годину 00 хвилин 15 січня 2018 року, який провести у відкритому судовому засіданні у приміщені Біловодського районного суду Луганської області у складі суду під особистим головуванням судді Соболєва Є.О. за обов'язковою участю прокурора, обвинувачених та їхнього захисника.

Задовольнити клопотання прокурора та викликати в судове засідання для допиту в якості свідків осіб, зазначених у його письмовому клопотанні від 03 січня 2018 року.

Задовольнити клопотання захисника та викликати в судове засідання для допиту в якості свідків осіб, зазначених у її письмовому клопотанні від 02 січня 2018 року.

Відмовити прокурору у задоволенні його клопотань про обрання відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту.

Зобов'язати обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибувати до суду за кожною вимогою.

Відмовити захисникові у задоволенні її клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.

Скаргу захисника, подану в інтересах ОСОБА_1, щодо порушення встановленого законом порядку затримання особи задовольнити.

Визнати затримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 20 червня 2017 року незаконним та визнати незаконними усі процесуальні дії, які проводились з ОСОБА_1 після його затримання.

Доручити прокуратурі Луганської області внести відомості щодо незаконного затримання ОСОБА_1 до ЄРДР та провести досудове розслідування за фактами, зазначеним у скарзі захисника Реви О.О., копія якої в підготовчому судовому засіданні була надана прокурору.

Ухвала окремо від вироку суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: