Ухвала суду № 71449768, 02.01.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5122/17

№ 1-кп/183/988/17

У Х В А Л А

02 січня 2018 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Тен І.О.,

прокурора Туза І.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017040350003111 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в :

Захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про об’єднання розглядуваного кримінального провадження з кримінальним провадженням щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України. Клопотання обґрунтовано тим, що на стадії досудового слідства прокурор виділив з матеріалів кримінального провадження № 12017040350000353 матеріали відносно ОСОБА_2, в результаті чого до суду було направлено два обвинувальних акта по двом кримінальним провадженням. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є фігурантами по одним і тим же епізодам, по справі допитані в якості свідків одні й ті самі особи, проведені дві судові експертизи. Тому, на думку захисника, двічі виклик до суду одних і тих же свідків та експертів є недоцільним, і таким, що може негативно вплинути на повноту судового розгляду обох справ.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримана клопотання свого захисника, просила суд його задовольнити.

Прокурор Туз І.І. заперечував проти об’єднання в одне вищевказаних кримінальних проваджень з огляду на те, що хоча дії кожної з обвинувачених і кваліфікуються за ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України, і обставини у даних кримінальних провадженнях одні і ті ж, однак їх дії за диспозицією ч. 2 ст. 191 КК України є різними, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а ОСОБА_3 – у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Тобто ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні різних злочинів.

Заслухавши прокурора, обвинувачену та захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднанні матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

В судовому засіданні встановлено, що згідно обвинувальних актів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. За конструкцією та змістом склад цього злочину є так званим складом з кількома альтернативними діяннями (привласнення, розтрата, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем), що мають різний «предметний» зміст. Тобто диспозиція цієї норми закону про кримінальну відповідальність перелічує кілька альтернативних діянь, кожне з яких як самостійно, так і в їх сукупності, причому у будь-якій кількості й поєднанні, становлять єдиний (одиничний) злочин. З обвинувальних актів вбачається, що дії кожної обвинуваченої кваліфіковані за різними альтернативними складами злочину – ОСОБА_2 як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а ОСОБА_3 як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Тобто ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні різних злочинів, не дивлячись на те, що їх дії кваліфіковані за одними і тими ж частинами і статтями КК України.

А відтак, доводи захисника про те, що обвинуваченим інкримінується вчинення одних і тих же злочинів, є помилковими. Крім того, об'єднання зазначених проваджень в одне, з урахуванням висунутого обвинувачення у вчиненні різних з альтернативних діянь, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України, може негативно вплинути на розумність строків розгляду обох кримінальних проваджень. Суд враховує те, що в даних кримінальних провадженнях свідками зазначені одні й ті ж особи, але на переконання суду, їх окремий розгляд негативно вплинути на повноту та об’єктивність судового розгляду не може.

Враховуючи наведене, суд не знаходить достатніх підстав для застосування положень ст. 334 КПК України, а тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 217, 334 КПК України, суд, –

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про об’єднання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Мельник