Ухвала суду № 71446109, 02.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

02.01.2018 Київ К/9901/1293/17 826/27265/15 Суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2, поданої його представником ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

суд першої інстанції за наслідками розгляду позову постановив рішення про часткове задоволення заявлених у ньому вимог. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував, прийняв нове - про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_2 не погодився із рішенням апеляційного суду і 14 грудня 2017 року подав касаційну скаргу через представника.

До Верховного Суду скарга надійшла 19 грудня 2017 року.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»; далі - КАС) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 14 пункту 1 Перехідних положень цього Кодексу встановлено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Оскільки скаржник подав касаційну скаргу до набрання чинності новою редакцією КАС, то відповідно до вимог частини п'ятої статті 213 КАС у редакцій, чинній на час подання скарги, мав додати документ про сплату судового збору, копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (вказані в додатках до скарги, але не додані) та копії оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій.

Проте, скаржник не виконав вимоги процесуального закону, вказані матеріали не додав до касаційної скарги.

Отож, з огляду на викладене касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати скаржнику строк для виправлення зазначених недоліків - додати документ про сплату судового збору, копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та копії оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій.

Щодо суми судового збору слід зазначити таке. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) у редакції, чинній на день подачі касаційної скарги (14 грудня 2017 року), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду була встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

На момент звернення з позовом пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору була встановлена у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

У частині першій статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928 VІІІ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 грн.

Отже, за подання позову у цій справі судовий збір мав складати 1653 грн 60 коп. (з урахуванням трьох вимог немайнового характеру 551 грн 20 коп Ч3=1653 грн 60 коп.).

За подання касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити 1984 грн 32 коп. (1653 грн 60 коп.Ч120%=1984 грн 32 коп.)

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31213207700007, код класифікації доходів бюджету 22030102, призначення платежу (*; 101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД).

У випадку невиправлення недоліків касаційна скарга буде повернута.

Керуючись підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень, статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, поданої його представником ОСОБА_3, залишити без руху.

Недоліки усунути протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Гриців