Ухвала суду № 71444217, 02.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

02.01.2018 Київ К/9901/2037/17 справа № 826/12510/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Лутугинський» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до пункту 4 VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - КАС України).

Разом тим, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як підтверджується матеріалами касаційної скарги, останню ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2017 року залишено без руху з підстав визнання наведених відповідачем підстав пропуску строку касаційного оскарження судових рішень неповажними, неподання документа про сплату судового збору.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень, в якому також висловив незгоду із правильністю обрахунку Вищим адміністративним судом України розміру судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги.

В обґрунтування підстав поновлення строку касаційного оскарження фіскальний орган послався на те, що по-перше, скаржник вже звертався до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ці самі судові рішення, яка ухвалою Вищого адміністративного суду від 1 березня 2017 року повернута, а по-друге, відповіді від Вищого адміністративного суду України на заявлене відповідачем клопотання від 12 червня 2017 року про зменшення судового збору та продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги від Вищого адміністративного суду України так і не надійшло.

Однак, наведені обставини не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження судових рішень, оскільки по-перше, вони не підтверджені жодними доказами, по-друге, доводи податкового органу про поновлення процесуального строку фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням Вищого адміністративного суду України, прийнятим за результатами розгляду його касаційної скарги, яку він попередньо подавав, а також до незгоди із бездіяльністю цього суду щодо нерозгляду його клопотання, водночас ці питання мали вирішуватись ним в установленому процесуальним законом порядку.

До того ж, невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку касаційного оскарження час реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення; водночас, відповідач не навів й обставин (підтверджених відповідними належними доказами) неможливості звернення з касаційною скаргою в період з дати отримання ухвали про повернення касаційної скарги по дату звернення до суду касаційної інстанції (2 жовтня 2017 року).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неповажність наведених у клопотанні підстав для поновлення строку касаційного оскарження.

Згідно з частиною четвертою статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажним.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 333 пунктами 12, 14 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити Луганській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Лутугинський» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко