Постанова № 71441514, 29.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29 грудня 2017 року № 826/13118/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.01.2017 №0000391306 та №0000401306.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки позивач не була належно повідомлена про проведення перевірки, їй не було вручено акт, не надано розрахунок податкового зобов'язання, не надіслано оскаржувані податкові-повідомлення рішення, які були прийняті з порушенням десятиденного строку. Як зазначено в позовній заяві, оскаржувані податкові-повідомлення рішення підписані (прийняті) не уповноваженою особою - заступником начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, оскільки Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в України" від 21.12.2016 №1797-VIIІ функції щодо адміністрування податків віднесено до органів державної фіскальної служби центрального та регіонального рівнів. Також, на думку позивача, нею не отримано додаткового блага в зв'язку з тим, що з метою погашення кредитних зобов'язань було сплачено банку на 18942,03 доларів США більше, ніж сума отриманого кредиту згідно з договірними зобов'язаннями. У позовній заяві зазначається про невірний розрахунок податкового зобов'язання, позаяк відповідно до пункту 8 розділу І "Перехідних положень" ПК України як додаткове благо оподаткуванню підпадає лише сума основного боргу (тіла кредиту) прощена (анульована) із розрахунку помноження прощеної суми основного боргу на курс іноземних валют станом на 01.01.2104. Оскільки позивача не отримано додаткового блага, безпідставним є визначення податкового зобов'язання зі сплати військового збору. Крім іншого наголошено, що податкове-повідомлення рішення від 10.01.2017 №0000401306, яким донараховано військовий збір, прийнято не за належною формою "Д", в той час як вірною формою є - "Р", підстава прийняття такого повідомлення рішення стаття 168 ПК України також є невідповідною.

Позивач та її представник під час судового розгляду адміністративної справи позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представником ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві подано письмові заперечення та додаткові пояснення. В судовому засіданні представник підтримав заперечення, зазначивши, що під час перевірки було встановлено отримання позивачем додаткове благо в розмірі 589642,26 грн. у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом шляхом укладення договору про припинення зобов'язань. Оскільки позивач не подала декларацію, не сплатила податок з доходів фізичних осіб, їй було нараховано податкове зобов'язання з цього податку, застосовано штрафні санкції, а також визначено податкове зобов'язання зі сплати військового збору, виходячи з суми отриманого та не задекларованого доходу. Також представник пояснив, що документи, які стосувались підстав перевірки надсилались на адресу: АДРЕСА_1, оскільки така адреса міститься в базі даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, водночас жодних заяв від ОСОБА_1 щодо зміни адреси до контролюючого органу не надходило. Щодо повноважень заступника начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення пояснень не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) судом за клопотання представників сторін продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Як убачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" листом від 13.10.2016 №11.1-186/79-1234 підтвердило ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів з ознакою доходу "126" у вигляді анулювання основної кредитної заборгованості, зокрема ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) у четвертому кварталі 2015 року на суму 589642,26 грн., що було відображено в формі 1-ДФ.

Наказом від 07.11.2016 №552-П призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, який разом із повідомленням від 07.11.2016 №14912/3/26-51-13-06-16 направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

За насідками проведення перевірки складено акт від 22.11.2016 №10354/26-51-13-06/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків та зборів до бюджету платником податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015). Перевірка проводилась з 14.11.2016 по 18.11.2016.

Перевіркою встановлено порушення: підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 ПК України - не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи та не відображено отриманий дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) ПАТ "Укрсоцбанк" за 2015 рік. Позивачем всупереч вимогам пункту 176.1 статті 176, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, статті 36 ПК України не задекларовано дохід, отриманий як додаткове благо від ПАТ "Укрсоцбанк" у сумі 589642,26 грн., відповідно не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 117319,46 грн., всупереч вимогам підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військового збору з доходів за 2015 рік в сумі 8844,64 грн.

Листом від 18.11.2016 №15242/3/3 ОСОБА_1 запрошено для ознайомлення та підписання акту документальної позапланової невиїзної перевірки, та попереджено, що у разі неприбуття акт документальної позапланової невиїзної перевірки буде відправлено за поштову адресу: АДРЕСА_1.

На підставі акту перевірки від 22.11.2016 №10354/26-51-13-06/НОМЕР_1 ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2017 №0000391306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов'язанням на свуму 117319,46 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 29499,87 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 10.01.2017 №0000401306, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, утому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 11055,80 грн., у тому числі: за податковим зобов'язанням - 8844,64 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 2211,16 грн.

Відповідачем не надано доказів вручення, отримання позивачем наказу та повідомлення про проведення перевірки, акту перевірки, податкових повідомлень-рішень.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 78.4 ПК України (у редакції, чинній на час прийняття рішення про проведення перевірки) про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом зазначалось, що наказ від 07.11.2016 №552-П про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надсилався ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до паспортних даних ОСОБА_1 вона 23.09.2011 знята з реєстрації місця проживання за вказаною адресою та 30.09.2011 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 42 ПК України (у редакції Закону України від 07.07.2011 №3609-VI, набрав чинності з 06.08.2011) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (пункт 42.2); якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (пункт 42.3).

Пунктом 45.1 статті 45 ПК України встановлено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

За змістом наведених норм, позивач як фізична особа - платник податків, зобов'язана була повідомити контролюючий орган про реєстрацію змін місця проживання, відповідно помилковим є твердження представника позивача, що позивач не зобов'язана була повідомляти контролюючий орган зміну місця проживання.

Крім того, згідно з пунктом 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати органам державної податкової служби відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки <...>, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом державної податкової служби.

За таких обставин, наказ про проведення перевірки відповідачем надсилався належним чином, відповідно вважається врученим. Цей висновок повною мірою стосується надіслання позивачу акту перевірки та податкових повідомлень-рішень.

Як уже зазначалось, перевіркою встановлено неподання позивачем декларації за 2015 рік про отримання доходу - додаткового блага в розмірі 589642,26 грн. у вигляді анулювання основної кредитної заборгованості.

До матеріалів судової справи додано договір від 01.06.2007 №611/77733, укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 про надання у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 50000,00 доларів США зі сплатою 11,7 відсотків річних.

Договором від 29.08.2011 внесено зміни до договору кредиту від 01.06.2007 №611/77733 стосовно погашення заборгованості за кредитом, яка станом на дату укладення договору становила 46333,48 доларів США та визначено порядок погашення боргу.

Також між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту від 29.08.2011 №021.1/251-KR, відповідно до якого була відкрита окрема кредитна лінія на 77868,33 грн. - на суму прострочених відсотків за кредитом.

Договором від 29.08.2011 внесено зміни до договору кредиту від 01.06.2007 №611/77733 щодо кінцевого терміну кредитування - до 31.05.2037.

Договором від 25.12.2015 внесено зміни №2 до договору кредиту від 01.06.2007 №611/77733, відповідно до якого станом на дату укладення договору про внесення змін заборгованість за кредитором складала 43706,34 доларів США, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 7699,26 доларів США. Також сторони домовились, що погашення заборгованості за договором кредиту в сумі 25700,81 доларів США здійснюється позивальником не пізніше 25.12.2015, в разі якщо позичальник належним чином виконає ці умови, то набуває право на анулювання (прощення) залишку заборгованості за договором кредиту.

На виконання вимог цього договору позивачем 25.12.2015 подана заява про сплату заборгованості згідно умов опції 50-50 з частковим анулюванням (прощенням), відповідно до якої ОСОБА_1 просила достроково здійснити погашення кредиту в розмірі 25702,79 доларів США та здійснити анулювання (прощення) заборгованості за кредитом з якої основна заборгованість за кредитом складає 25702,79 доларів США. У заяві зазначено, що заявника належним чином повідомлено про обов'язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до вимог підпункту 164.2.17 статті 164 ПК України. Дата анулювання - 25.12.2015.

На підтвердження виконання зобов'язань за вказаним договором позивач звернулась до банку з запитом про отримання інформації, у відповідь на який ПАТ "Укрсоцбанк" довідкою від 29.12.2015 № 10.1-186/96-23185 повідомив ОСОБА_1, що заборгованість за договором кредиту від 01.06.2007 №611/77733 зі строком користування по 31.05.2037 повністю погашена 25.12.2015.

Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У даному випадку, кредитором - ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі договору та заяви боржника - ОСОБА_1 анульовано (прощено) залишок основної суми боргу за кредитом у розмірі 25702,79 доларів США, що також зазначено в заяві від 25.12.2015. Те, що було прощено саме основну суму кредиту підтверджується договором від 25.12.2015 про внесення змін до договору кредиту від 01.06.2007 №611/77733, за якими станом на дату укладення договору про внесення змін заборгованість за кредитором складала 43706,34 доларів США, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 7699,26 доларів США. Отже, позивачу було прощено (анульовано) основну суму кредиту, що є додатковим благом в розумінні підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

У позовній заяві зазначено, що контролюючим органом під час визначення суми податкового зобов'язання не враховано положення пункту 8 підрозділу 1 "Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб" розділ XX "Перехідні положення" не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

На думку суду, положення цього пункту не застосовуються до спірних відносин, оскільки прощення (анулювання) стосувалось суми кредиту без зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, а не щодо суми різниці як це передбачено пунктом 8.

За таких обставин, позивач зобов'язана була подати податкову декларацію за 2015 рік вказавши суму доходу у вигляді прощеної (анульованої) основної суми кредитної заборгованості, що в гривневому еквіваленті становило 589642,26 грн. (590251,26 грн. - прощена сума, за мінусом 609,00 грн. - сума доходу що не підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України).

Пунктом 19-1 статті 19 ПК України (в редакції Закону України від "Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII який набрав чинності з 01.01.2017) визначено функції контролюючих органів виконують, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 ПК України, якою до функцій державних податкових інспекцій віднесено: сервісне обслуговування платників податків; реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, починаючи з 01.01.2017 керівник та заступники державних податкових інспекцій не наділені повноваженнями приймати податкові повідомлення-рішення. Законом України від "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" не передбачено переживаючої дії положень ПК України в частині повноважень керівника його заступника державної податкової інспекції приймати податкові повідомлення-рішення щодо перевірок, які ними були проведені до набранням цим Законом чинності.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.01.2017 №0000391306 та №0000401306, які підписані заступником начальника ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, прийняті посадовою особою за відсутності повноважень, що є самостійною підставою для визнання їх протиправними та скасування. З огляду на такий висновок, суд не розглядатиме інші недоліки щодо форми та змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про які зазначено в позовній заяві.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкові податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.01.2017 №0000391306 та №0000401306 визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1579,00 грн. (квитанція від 12.10.2017 №169). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1579,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 січня 2017 року №0000391306 та від 10 січня 2017 року №0000401306.

Присудити на користь ОСОБА_1 1579,00 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 00 коп.) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39479227, місцезнаходження 02068, місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, будинок 3).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець