Ухвала суду № 71436157, 03.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/20552/17

н/п 2-а/640/164/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"03" січня 2018 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до головного державного інспектора митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС ОСОБА_2, Харківської митниці ДФС про визнання дій протиправними та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить: визнати дії головного державного інспектора митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС ОСОБА_2 протиправними та стягнути з Харківської митниці ДФС, за адресою: 61003, Харківська область, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 39534151, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: Росія, Московська область, м. Єгор’євськ, 1-ий мікрорайонАДРЕСА_1, місце перебування на території України: 61202, АДРЕСА_2, грошові кошти в розмірі 17000,00 гривень.

На обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, зокрема, що він 28.11.2017 перетинав державний кордон України. Під час проведення митних процедур головним державним інспектором митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС ОСОБА_2 було виявлено, що нібито ним порушено митні правила, а саме ст. 380 МК України, оскільки він нібито перевищив встановлений ст. 380 МК України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого керування (причепа), реєстраційний номер BY088550 більше, ніж на 10 діб, а також ним було складено протокол про порушення митних правил № 1293/80700/17 від 28.11.2017 від 28.11.2017, в якому вказано, що вчинені ним дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 МК України. Крім того, головний державний інспектор митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС ОСОБА_2 витребував в нього готівкові кошти в сумі 17000 грн., пояснюючи це тим, що за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 МК України стягується штраф у розмірі 17000 грн. Цей факт було зафіксовано в протоколі, а саме: гривня України зазначена в ньому як вилучений товар вартістю 17000 грн. Важає, що вказані дії головного державного інспектора митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС ОСОБА_2 є протиправними та порушують його законні права та інтереси.

Як вбачається з позовної заяви та з відмітки штампу Київського районного суду м. Харкова, позовна заява була підписана та подана до суду 29.12.2017.

У зв'язку із цим суддя зазначає, що 03.10.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15.12.2017.

Таким чином, дана справа повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України в редакції від 15.12.2017, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України в редакції від 15.12.2017 суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя зазначає наступне.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Частиною першою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про те, що дана справа відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України предметно підсудна Київському районному суду м. Харкова.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В порушення ч. 3 ст. 161 КАС України в редакції, що набрала чинності 15.12.2017, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви залучено заяву про відстрочення сплати судового збору, в якій позивач просить відстрочити сплату судового збору на підставі ст. 133 ЦПК України, вказуючи, що на теперішній час він знаходиться в скрутному матеріальному становищі та його майновий стан позбавляє можливості сплатити судовий збір.

Однак, до позовної заяви позивачем не додано документів, які підтверджували б підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у місячному розмірі 1600 грн.

За подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі, передбаченому підпунктом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 гр.).

Вказаний розмір суд застосовує, враховуючи, що позовна заява подана 29.12.2017 .

Отже, позивач має сплатити судовий збір в розмірі 640гр. та надати квитанцію про його сплату, в розмірі, передбаченому підпунктом 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача: 31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746).

Про залишення позовної заяви без руху суддя постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 169-171, 240, 248, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк на усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ч. 3 ст. 161 КАС України в редакції від 15.12.2017 - протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачеві, якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатися поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

В разі невиконання вказаної ухвали судді у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя С.О. Муратова