Ухвала суду № 71434790, 04.01.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1392/17

УХВАЛА

04 січня 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Нанічкіної Н.М.

з секретарем – Івановою О.А.,

за участю:

прокурора – Марченка С.А.,

захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

в судовому засіданні з розгляду питання доцільності подальшого тримання обвинувачених під вартою в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Обвинувачені тримаються під вартою в Дніпропетровській установі виконання покарань Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 4.

У зв’язку з тим, що 15 січня 2018 року закінчується строк тримання обвинувачених під вартою, з метою вирішення питання щодо доцільності подальшого тримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4.під вартою постановлено провести судове засідання о 10 годині 15 хвилин 04 січня 2018 року дистанційно в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Дніпропетровської УВП.

У призначений час обвинувачені відмовилися від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд, до спливу продовженого строку, зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За повідомленням працівника установи виконання покарань ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції без будь-яких поважних причин. Дана позиція обвинувачених може свідчити про їх намір ухилитися від продовження тримання під вартою.

Також, суд зважає на те, що в судовому засіданні приймають участь захисники обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тож права обвинувачених на захист і представництво їх інтересів в суді не порушені.

Враховуючи викладене, а також те, що строк тримання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 під вартою завершується 15 січня 2018 року, тобто через десять днів, і до вказаної дати вони не можуть бути доставлені до Марганецького міського суду для безпосередньої їх участі в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу без участі обвинувачених.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити його клопотання та продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з тих підстав, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину. Перебуваючи на волі, вони можуть впливати на свідків, потерпілу, ухилитися від суду, знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації, у нього є родичі, які заінтересовані в його долі, згодні на те, аби ОСОБА_4 відбував домашній арешт саме за місцем їх мешкання та згодні понести затрати на утримання обвинуваченого під час домашнього арешту. Крім того, на його думку, прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_4 самостійно з’явився до поліції, не ховався. Доказів того, що він буде впливати на свідків та потерпілу, не надано, тим більше, що суд може своєю ухвалою встановити обмеження на спілкування ОСОБА_4 зі свідками, з потерпілою, а також з іншим обвинуваченим. У зв’язку з викладеним, просив замінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 також клопотав про заміну ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Оскільки обвинувачений визнав свою вину у вчиненні даного злочину, має постійне місце проживання, ухилятися від суду та впливати на свідків і потерпілу не збирається, підстави для продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що ухвалою Марганецького міського суду від 17 листопада 2017 року продовжено ОСОБА_3 і ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 діб – до 15 січня 2018 року. Продовжуючи строк запобіжного заходу суд враховував наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачені, опинившись на волі, можуть впливати на потерпілу, свідків, ухилитися від суду.

На даний час будь-яких даних про зменшення чи відсутність вказаних ризиків не встановлено.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, і зважаючи на тяжкість покарання вони можуть спробувати ухилитися від правосуддя.

Крім того, ОСОБА_4 вину свою не визнає, а кримінальне провадження на даний час не розглянуто, свідки обвинувачення та потерпіла не допитані, тому існує ризик того, що опинившись на волі, він та ОСОБА_3 можуть впливати на потерпілу та свідків з метою примусити їх дати вигідні для них показання.

Вищевказані обставини з огляду на інтереси суспільства потребують продовження строків тримання під вартою обвинувачених. Суду не надано будь-яких відомостей про те, що за станом здоров’я вони не можуть утримуватися в умовах СІЗО.

Також, суд вважає необґрунтованими клопотання захисників про зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Так, ними не зазначено адреси відбування домашнього арешту; не доведено спроможність обвинувачених утримувати себе, перебуваючи під домашнім арештом; не надано згоди близьких родичів, членів їх сімей прихистити обвинувачених на час перебування під домашнім арештом. Також, суд приймає до уваги, що сім’ї ні в ОСОБА_3, ні в ОСОБА_6 немає. ОСОБА_3 не має місця реєстрації, і суду не доведено, що його місце фактичного проживання – є постійним місцем проживання, і що воно придатне для проживання в ньому. Навпаки, ОСОБА_4 має місце реєстрації, але адреса фактичного його проживання невідома, як і невідома адреса проживання його родичів.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для зміни раніше обраного для ОСОБА_3 і ОСОБА_4 запобіжного заходу, тому клопотання захистиків задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.331, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити на 60 (шістьдесят) діб – до 04 березня 2018 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, продовжити на 60 (шістьдесят) діб – до 04 березня 2018 року включно.

В задоволенні клопотань захисників про зміну обвинуваченим запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_7