Постанова № 71432533, 21.12.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5903/17

Номер справи місцевого суду: 522/1813/17

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

21.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Ярахмедові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року у цивільній справі за скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», зацікавлені особи: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, старший державний виконавець Цинєв В.О., боржник ОСОБА_2 про скасування постанови щодо повернення виконавчого листа, зобов'язавти вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

27.01.2017 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі-Банк) в особі представника звернулось зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі-ВДВС), старшого державного виконавця Цинєва В.О. і просив скасувати постанову про повернення виконавчого листа, а також зобов'язавти вчинити певні дії: зобов' язати старшого державного виконавця Цинєва В.О. продовжити дії з виконання виконавчого листа від 25.06.2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Банка у розмірі 88 803,60 доларів США.

Скаргу обґрунтовано тим, що 19.12.2016 року старший державний виконавець Цинєв В.О. повернув до Банка виконавчий лист від 25.06.2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Банка у розмірі 88 803,60 доларів США з тих підстав, що квартира боржника перебуває під обтяженням на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 09.09.2009 року, а автотранспорт, який належить боржнику, перебуває у розшуку.

Посилаючись на те, що в межах виконавчого провадження державний виконавець безпідставно ухилився від здійснення дій, спрямованих на розшук рухомого майна боржника, необґрунтовано послався на наявність заборони щодо відчуження нерухомого майна, державний виконавець не вчинив дій щодо виявлення рахунків, рухомого та нерухомого майна боржника, як вимагає Закон України «Про виконавче провадження», представник Банка просив скаргу задовольнити.

Представник ВДВС подав до суду першої інстанції письмові заперечення на скаргу, зазначивши, що у наданий державним виконавцем строк для самостійного виконання боржником вимоги виконавчого документа не виконано, і, з метою встановлення майнового стану боржника державний виконавець надіслав запити до відповідних установ. Оскільки нерухоме майно боржника знаходиться під арештом, а автомобіль у розшуку, у державного виконавця були підстави для повернення виконавчих документів стягувачу.

Представник Банка підтримав скаргу у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Представник ВДВС скаргу не визнав у судовому засіданні в суді першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2017 року скаргу задоволено: суд скасував постанову старшого державного виконавця ВДВС про повернення виконавчого документа і зобов'язав старшого державного виконавця ВДВС продовжити виконавче провадження № 51605077 з виконання виконавчого листа від 25.06.2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Банка у розмірі 88 803,60 доларів США.

В апеляційній скарзі представник ВДВС просить ухвалу суду від 11.05.2017 року скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у задоволені скарги, посилаючись на незаконність ухвали суду, невідповідність висновків суду обставинам справи і вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Представник Банка і боржник не надали суду апеляційної інстанції письмових пояснень або заперечень на апеляційну скаргу.

Представники Банка і ВДВС, боржник не з'явились у засідання колегії суддів, сповіщались про розгляд справи 21.12.2017 року, що підтверджується довідковим листом до справи від 02.11.2017 року, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ВДВС 29.11.2017 року.

Ухвала суду першої інстанції підлягає зміні на підставі ст. 376 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України.

За змістом ст. 376 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, не заперечувалось сторонами і підтверджується належними та допустимими доказами, що на виконанні у ВДВС з 11.07.2016 року перебувало виконавче провадження № 51605077 з виконання виконавчого листа від 25.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банка заборгованості за кредитним договором від 03.10.2006 року у розмірі 88 803,60 доларів США (а.с. 6,18-20).

16.12.2016 року старший державний виконавець Цинєв В.О. прийняв постанову про повернення до Банка виконавчого листа від 25.06.2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Банка у розмірі 88 803,60 доларів США з тих підстав п.п. 7,9 ст. 37, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження, а саме: боржник не є фізичною-особою підприємцем, не має відкритих рахунків, не перебуває на пенсійному обліку, не має у власності земельних ділянок, не володіє пакетами акцій емітентів, за ним не зареєстрована техніка, квартира боржника перебуває під обтяженням на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 09.09.2009 року, а автотранспорт, який належить боржнику, перебуває у розшуку більше року, з 24.07.2014 року (а.с.5).

Суд першої інстанції, задовольняючи скаргу Банка, зокрема виходив з того, що п.9 ч.1 ст. 37 Закону України не містить приписів про те, що встановлена на підставі судового рішення заборона на відчуження майна боржника (квартира боржника по АДРЕСА_1 на підставі ухвали суду від 09.09.2009 року в іншій справі) є перешкодою державному виконавцю вчиняти дії щодо звернення стягнення на майно боржника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у цій частині зважаючи на наступне.

Сторони виконавчого провадження мають право звертатися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи (ст. 383 ЦПК України у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали).

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 9) законом встановлено заборонущодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (ст. 37 ч. 1 п.9 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наявність ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 09.09.2009 року про накладення арешту на квартиру боржника АДРЕСА_1 в м. Одесі?у розумінні п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», не є встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Підставою для повернення виконавчого документу стягувачу є наявність встановленої саме законом, а не судовим рішенням, заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника (наприклад, Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті» тощо).

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Доводи представника ВДВС у скарзі про те, що заборона, встановлена на підставі судового рішення, є забороною, встановленою законом не заслуговують на увагу, оскільки у даному випадкуне є встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника ОСОБА_2

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення скарги, разом з тим, ухвала суду підлягає зміні з таких підстав.

Постанова органу\посадової особи може бути скасована лише органом\посадовою особою, який\яка прийняв\прийняла таку постанову.

У судовому порядку визнаються неправомірними рішення, дії чи бездіяльність фізичної або юридичної особи.

Крім того, у частині зобов'язання посадової особи ВДВС вчинити певні дії, неправильно сформульована суть процесуальної дії через те, що суд не може зобов'язати цю особу саме продовжити виконавче провадження, оскільки саме посадова особа ВДВС, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", повинна прийняти рішення про продовження дій з примусового виконання виконавчого листа від 25.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банка заборгованості за кредитним договором від 03.10.2006 року у розмірі 88 803,60 доларів США.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення скарги, однак резолютивна частина ухвали не відповідає вимогам закону, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а судове рішення зміні з підстав, які викладені в мотивувальній частині постанови.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.3,4, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року - змінити.

Скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити.

Визнати неправомірною постанову від 16.12.2016 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В.О. про повернення виконавчого листа від 25.06.2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Банка у розмірі 88 803,60 доларів США у виконавчому провадженні № 51605077.

Зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В.О. прийняти рішення щодо продовження дій з примусового виконання виконавчого листа від 25.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банка заборгованості за кредитним договором від 03.10.2006 року у розмірі 88 803,60 доларів США у виконавчому провадженні № 51605077.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції викладено 26.12.2017 року.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Г.Я. Колесніков Є.С. Сєвєрова