Постанова № 71423613, 26.12.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 рокуСправа № 916/2082/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: В.В.Лашин

судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_1

При секретарі Є.О. Чеголі

За участю представників сторін:

Від ДП "АПАРАТ ПРАВЛІННЯ" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд" - ОСОБА_2

Від ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

на рішення господарського суду Одеської області

від 06.11.2017 року

у справі № 916/2082/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал";

до відповідача: Дочірного підприємства "ОСОБА_3 правління" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд";

про стягнення 119 813, 93 грн.

склад суду першої інстанції: ОСОБА_4

час та місце прийняття судового рішення: 06.11.2017 р., м. Одеса, просп.. Шевченка 29 господарський суд Одеської області, зал судових засідань №13,

вступну та резолютивну частину рішення проголошено о 10:46

повний текст рішення складений 13.11.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (у наступному за текстом – ТОВ «Інфокс») звернулося до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви від 09.10.2017 р.) до дочірнього підприємства «ОСОБА_3 правління» відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд» (далі – ДП «ОСОБА_3 правління» ВАТ «Одестрансбуд») про стягнення 119 813,93 грн. заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, надані у період з 01.06.2016 р. по 01.07.2017 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06 листопада 2017 року (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ «Інфокс» в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, оскільки саме на балансі відповідача знаходиться гуртожиток та він надає його мешканцям житлово-комунальні послуги. Також скаржник зазначає, що діючим законодавством не передбачено вимог за яких представники споживача повинні бути уповноважені або належні, а тому акти контрольних зйомок, які підписані мешканцями гуртожитку, є належним доказом.

В відзиві на апеляційну скаргу ДП "АПАРАТ ПРАВЛІННЯ" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи її безпідставною та необгрунтованою та просить залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення таких прав названі договори, правочини.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно до статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» регулюються основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Статтею 19 названого Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою, визначені Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

Статтею 19 цього Закону унормовано, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення.

У відповідності до п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008р. № 190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такий правовий висновок викладено у постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 20.04.2016 р. у справі № 6-2951цс15.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2013 року між ТОВ «Інфокс» (Виробник) та ДП «ОСОБА_3 правління» ВАТ «Одестрансбуд» (Споживач) було укладено договір № 7482/1, за умовами якого Виробник надає послуги по централізованому водопостачанню (подання холодної питної води на об’єкти Споживача), а також по централізованому водовідведенню (приймання стічних вод холодного і гарячого водопостачання, липневих і ненормативно-очищених стоків, скинутих Споживачем в систему комунальної каналізації) у відповідності з дислокацією об'єктів (додаток № 1) гуртожитку, розташованого у м. Одесі по вул. Новікова, 12.

Послуги щодо подання води надаються: а) в межах встановлених об’ємів 1554,3 м3/міс.; б) по показниками приладу обліку; в) в межах нормативів якості до ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги щодо води питної, призначеної для споживання людиною». Послуги по прийманню стоків надаються: а) в межах встановлених об’ємів 1554,3 м3/міс.; б) в межах показників якості, встановлених для Споживача Правилами приймання стічних вод.

Пунктом 5.3 договору сторони встановили, що він діє з 23.12.2013 р. по 31.08.2014 р. Між тим, термін дії договору від 23.12.2013 р., з урахуванням додаткових угод до нього, зокрема додаткової угоди № 2184 від 26.10.2015 р., продовжувався й сплинув 31.12.2015 р. внаслідок відмови мешканців гуртожитку сплачувати за послуги водопостачання через ДП «ОСОБА_3 управління» ВАТ «Одестрансбуд».

Отже, у стягуваний період визначений позивачем, а саме з 01.06.2016 р. по 01.07.2017 р., договірні відносини між сторонами були відсутні, а тому предметом доведення є фактичне споживання (користування) такими послугами.

Актом № 5453 від 13.03.2017 р., підписаним мешканцем гуртожитку без зазначення П.І.Б., зафіксоване споживання води на рівні 27745 куб.м.

Актом № 2158 від 28.03.2017 р., який містить лише підпис представника позивача, споживання води зафіксоване в об’ємі 28205 куб.м. Ці дані підтверджуються актом № 11282 від 11.04.2017 р., підписаним гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є мешканцями гуртожитку.

Актом № 13663 від 14.06.2017 р., підписаним невідомою особою, споживання води склало 30548 куб.м.

Згідно з актом № 16974 від 02.07.2017 р., підписаним гр. ОСОБА_5, який є мешканцем гуртожитку, покази приладу обліку становили 19271 куб.м.

Доказів підписання цих актів за участю споживача чи його уповноваженого представника матеріали справи не містять.

Як зазначає позивач, з лютого 2016 року по червень 2016 року включно, відповідачу обсяги споживання нараховувались за середнім обсягом водокористування 885 куб.м в місяць. Однак з серпня 2016 року по червень 2017 року позивачем розраховано споживання води вже за різницею між показами приладу обліку та показниками за середнім нарахуванням, що за розрахунком за період з 02.07.2016 р. по 16.06.2017 р. становить 11277 куб.м.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 12.11.2015 р. № 2754 встановлені тарифи з 01.01.2016 р.: за централізоване водопостачання – 5,64 грн./куб.м з ПДВ; на централізоване водовідведення – 4,656 грн./куб.м. з ПДВ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.16.2016 р. № 1141 встановлені тарифи з 02.08.2016 р.: за централізоване водопостачання – 7,332 грн./куб.м з ПДВ; на централізоване водовідведення – 5,652 грн./куб.м. з ПДВ.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача, з урахуванням часткового погашення боргу, складає 119 813,93 грн.

Одночасно з цим, ДП «ОСОБА_3 правління» ВАТ «Одестрансбуд» заявляє, що жодних актів контрольних замірів не підписувало, гр. ОСОБА_5 дійсно є мешканцем гуртожитку, однак не уповноважувався на представництво відповідачем. Відповідач зауважує, що у 2015 році неодноразово звертався до позивача щодо обмеження надання послуг по гуртожитку та здійснити дії щодо прямих розрахунків з мешканцями гуртожитку за спожиту воду. При цьому, ТОВ «Інфокс» у 2015 році було проведено обмеження подачі води до гуртожитку, що передбачено абзацом четвертим частини першої статті 23 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та підтверджується актом № 3129 від 29.01.2015 р., акту про зняття цих обмежень матеріали справи не містять.

За даними ДП «ОСОБА_3 правління» ВАТ «Одестрансбуд» у 2016 році сплачено 73 769,36 грн., однак це частина боргу за правовідносинами, що склалися за договором № 7482 від 23.12.2013 р., який припинив свою дію 31.12.2015 р.

З наданих позивачем роздруківок видно, що оплату за спожиту воду у 2016 році здійснювали гр. ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є мешканцями гуртожитку.

Окрім цього, як вбачається зі справи № 521/1335/16-ц у ДП «ОСОБА_8 правління» ВАТ «Одестрансбуд» було обмежено доступ до приміщень, де знаходиться прилад обліку, оскільки мешканцями гуртожитку проведено незаконну забудову (встановлені перегородки), а також здійснено самовільну врізку в систему водопроводу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що належних доказів користування саме відповідачем комунальними послугами матеріали справи не містять, тоді як надані позивачем акти контрольних зйомок показань лічильника не можуть бути прийняті судом як докази споживання води відповідачем, оскільки вони були складені без участі його належного представника. Розцінюючи заявлені позовні вимоги, що направлені саме на стягнення збитків, судом було зазначено, що позивачем жодним чином не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, яка потрібна для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків: (протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини).

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права з дотриманням положень процесуального законодавства України.

Колегія суддів погоджується з доводами ТОВ «Інфокс», що саме ДП «ОСОБА_8 правління» ВАТ «Одестрансбуд» як балансоутримувач гуртожитку по вул. Новікова, 12 у м. Одесі повинен оплачувати послуги за водопостачання та водовідведення згідно до статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

Водночас, скаржником не доведено обсяги використання відповідачем наданих послуг.

Посилання ТОВ «Інфокс» на те, що участь споживача при здійсненні контрольних замірів показань приладу обліку не є обов’язковою, судова колегія вважає неспроможними.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.

Стаття 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений порядок доступу до житла та іншого володіння, зокрема для перевірки показань засобів обліку.

Частиною першою наведеної норми встановлено, що саме на споживача покладається забезпечення доступу до засобів обліку представників виконавця/виробника за наявності в них відповідного посвідчення.

Лише при відмові споживача у доступі або у невідкладних випадках здійснюється несанкціонований доступ, під час якого повинні бути присутні: представник виконавця/виробника, представник балансоутримувача/управителя, Національної поліції, аварійно-ремонтної бригади та споживач з будь-якого із суміжних приміщень (ч. 6 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). При цьому, повинні складатися акти саме з урахуванням зазначених обставин, тобто повинне зазначатися про проведення несанкціонованого доступу (ч. 8 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

У пункті 5.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 р. № 190, містяться аналогічні положення, за якими лише споживач забезпечує доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання

Пунктом 14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 визначено, що показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів.

За імперативними приписами п. 5.21 Правил від 27.06.2008 р. № 190 зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача.

Враховуючи зазначені положення, недоліком акту, що позбавляє його застосування в якості належного доказу спожитих обсягів, є його оформлення за відсутності споживача чи уповноваженого ним представника, оскільки складання такого акту за відсутності споживача призводить до обмеження його прав та надання заперечення з приводу існування можливих фактів зловживань з боку представників підприємства водопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України). Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (ч. 1 ст. 244 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів оформлення довіреності ДП «ОСОБА_8 правління» ВАТ «Одестрансбуд» на ім'я ОСОБА_5 або інших мешканців гуртожитку, чи перебування таких осіб у трудових правовідносинах з відповідачем, з чого можна було б дійти принаймні вірогідного висновку щодо допуску працівників ТОВ «Інфокс» до приладу обліку саме представниками відповідача.

Одним із принципів господарського судочинства є змагальність сторін.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін, свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Цю саму думку законодавець відтворив й у ст. 13 Господарського процесуального кодексу, вказавши, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, що також відображено у положеннях статтей 74, 80 ГПК України. Докази подаються сторонами й повинні бути належними і допустимими, достовірними й достатніми (стаття 3476-79 ГПК України).

Однак позивачем не доведено належними доказами обсяги водовикористання та водовідведення ДП «ОСОБА_8 правління» ВАТ «Одестрансбуд».

За таких обставин, судова колегія вважає, що достатніх правових підстав для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області не має.

Керуючись статтями 275-276, 282-283 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2017 р. по справі № 916/2082/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 29.12.2017.

Головуючий суддя: В.В. Лашин

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Т.А. Величко