Постанова № 71421301, 27.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/1417/16-ц 22-ц/774/176/К/17

Справа № 211/1417/16-ц Головуючий у першій

Провадження № 22-ц/774/176/К/17 інстанції Бардін О.С.

Категорія - 27 (ІV) Доповідач Барильська А.П.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Зубакової В.П., Бондар Я.М.

секретар: Видрик А.А,

за участю: представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 вересня 2016року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 15 травня 2006 року ОСОБА_6 (у шлюбі ОСОБА_6)отримала кредит на платіжну картку у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 8000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині сплати кредитного ліміту та відсотків за його користування, виникла заборгованість, яка станом на 29.02.2016 року склала 38650,21 грн., й яку в добровільному порядку відповідач не сплатила.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 18464,33 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 17769,20 грн.; заборгованості за пенею та комісією в розмірі 100 грн.; штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 1816,68 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 1378 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 вересня 2016 року задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк». Стягнуто з ОСОБА_8, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.05.2006 року, що виникла станом на 29.02.2016 року, в сумі 38650,21 грн., а саме: 18464,33 грн. - заборгованість за кредитом; 17769,20 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 100 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1816,68 грн. - штраф (процентна складова) та витрати по справі судовий збір у розмірі 1378 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд не повідомляв її про дату, час та місце розгляду справи, не врахував відсутності доказів з боку позивача на підтвердження укладення нею вказаного кредитного договору та факту отримання грошових коштів за ним. Крім того, вважає, що судом безпідставно не застосовано строк позовної давності до вимог позивача, який сплив у 2009 році.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» заперечував проти доводів апеляційної скарги й просив відмовити в її задоволенні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню,виходячи з наступного.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 15 травня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», назва якого, згідно рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінена на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 9) та ОСОБА_6. на підставі поданої нею заяви укладено кредитний договір б/н, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 1500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік (3% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до змісту заяви відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають кредитний договір, про поставила свій підпис від 13.06.2006 року (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_4 свої зобов`язання перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за вказаним кредитним договором не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем зобов'язання за укладеним кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування й її обов'язку нести відповідальність перед банком щодо погашення виниклої заборгованості.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з наступних підстав.

За змістом 376 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Однак, суд першої інстанції дійшов таких висновків при неповному з'ясуванні обставин справи, та з порушенням норм процесуального права.

В силу ч. 3 п. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Колегією суддів встановлено, що відповідача ОСОБА_6. не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання і доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 15 травня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», назва якого, згідно рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінена на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 9) та ОСОБА_6. на підставі поданої нею заяви укладено кредитний договір б/н, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 1500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік (3% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, складає між нею та банком договір, підтверджується її підписом у заяві.

Позивачем були виконані зобов'язання за вказаним кредитним договором, проте відповідач ОСОБА_6. порушила взяті на себе зобов'язання, допустивши прострочення погашення суми кредиту і відсотків, у зв'язку із чим, станом на 29.02.2016 року утворилась сума заборгованості за кредитним договором, яка становить 38650,21 грн., і складається із: 18464,33 грн. - заборгованості за кредитом, 17769,20 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 100,00 грн. - заборгованості за пенею та комісією, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина) та 1816,68 грн. - штрафу (процентна складова).

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статей 13, 43, 81 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Відповідно до п. 5.5. Правил користування платіжною карткою, за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку з розрахунку 360 календарних днів у році. Відповідно до п.п. 5.5.1 Правил, за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань (користування прострочені кредитом й овердрафтом) держатель оплачує відсотки за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію, розміри якої визначаються тарифами.

Пунктом 6.5. Умов надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Положеннями п. 6.6. Умов надання банківських послуг сторони погодили, що у разі невиконання зобов'язань за договором, відповідач зобов'язаний на вимогу банку виконати зобов'язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплаті винагороди банку.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язується сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (п. 8.6.Умов).

Згідно положень п. 9.12 Умов надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна з сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, встановивши, що відповідач не виконала у повному обсязі усі зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 38650,21 грн., яка складається із: 18464,33 грн. - заборгованості за кредитом, 17769,20 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 100,00 грн. - заборгованості за пенею та комісією, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина) та 1816,68 грн. - штрафу (процентна складова), колегія суддів приходить до висновку, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд не врахував відсутності доказів з боку позивача на підтвердження укладення нею вказаного кредитного договору та факту отримання грошових коштів за ним не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки 15 травня 2006 року на підставі поданої відповідачем заяви було укладено кредитний договір б/н.

Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується умовами кредитного договору, згідно яких банк надав відповідачу кредит в розмірі 1500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1.

Як встановлено в суді апеляційної інстанції, платіжною карткою, з якої проводилось періодичне списання протягом 2006 - 2015 років на погашення кредитної заборгованості, та яка належить відповідачу у справі, користувалась член її родини, та відповідачем, протягом зазначеного періоду, не висувалось вимог до Банку щодо неправомірності даних дій.

Крім того, посилання відповідача на те, що вона не підписувала кредитний договір, не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 29/1.1/471 від 18.08.2017 року, вирішити питання чи виконано підпис в графі «підпис після слів «я ознакомился и согласен с Условиями предоставления банковских услуг…..»» в заяві від імені ОСОБА_6 про відкриття рахунку та надання послуг (кредитної картки) від 13 червня 2006 року, ОСОБА_4 чи іншою особою не надалось можливим у зв'язку з короткістю та простотою будови підпису та неспівстановленості зі зразками та транскрипцією.

Отже, на думку колегії суддів, позивачем, відповідно до вимог 13, 81 ЦПК України, доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором б/н від 15.05.2006 року, а відповідачем не доведено зворотного.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що до спірних правовідносин безпідставно не застосовано строк позовної давності, який сплив у 2009 році, колегією суддів не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, ч. 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.4-8,), протягом 2006 - 2015 років відбувалось часткове погашення коштів за кредитним договором б/н від 15.05.2006 року, останній платіж по погашенню заборгованості відбувся 25.12.2015 року, що свідчить про переривання перебігу позовної давності та відліку його заново.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач звернувся з позовом до відповідача в межах строків позовної давності, визначених чинним законодавством.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обов'язок відповідача ОСОБА_6 нести відповідальність перед банком щодо погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 15.05.2006 року, яка передбачена умовами кредитного договору, становить 38650,21 грн., і складається із: 18464,33 грн. - заборгованості за кредитом, 17769,20 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 100,00 грн. - заборгованості за пенею та комісією, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина п.8.6 Умов) та 1816,68 грн. - штрафу (процентна складова п.8.6 Умов). Зазначений розрахунок перевірений колегією суддів, та вона вважає його правильним.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 1378 грн.

Керуючись ст.ст.374,376,381,382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.05.2006 року, що виникла станом на 29.02.2016 рік, в сумі 38650 (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 21 коп., а саме: 18464 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 33 коп. - заборгованість за кредитом; 17769 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 20 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 100 (сто) грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 (п'ятсот) грн. - штраф (фіксована частина); 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 68 коп. - штраф (процентна складова) та витрати по справі - судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 03 січня 2018 року.

Головуючий:

Судді: