Рішення № 71417885, 22.12.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року справа № 823/1909/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

представника відповідача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось» (далі – третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.11.2017 №9962/6-17, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,7730 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородської сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту);

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання позивача від 19.09.2017, що зареєстроване 20.10.2017 за вх. №21030/0/5-17-СГ та надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,7730 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородської сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він 20.10.2017 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,7730 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородської сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту). Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області листом від 20.11.2017 №9962/6-17 відмовлено позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, в зв'язку з тим, що вищезазначена земельна ділянка утворена шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки площею 8,865 га та є об’єктом оренди ТОВ «Агро-Рось» згідно договору оренди землі від 27.12.2006 №040679200003, однак у зв’язку із не внесенням вказаним товариством змін до договору оренди щодо кількості земельних ділянок, їх площі та кадастрових номерів, тому відсутні підстави для позитивного вирішення зазначеного питання. На думку позивача, відповідач протиправно відмовив йому в наданні відповідного дозволу, оскільки вищезгадана відмова надана відповідачем з підстави, яка не передбачена ч. 3 ст. 118 Земельного кодексу України. Позивач в судове засідання не прибув, просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив та зазначив, що розглянувши заяву ОСОБА_2 з проханнями надати йому дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,7730 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородської сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту) - Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області листом від 20.11.2017 №9962/6-17 відмовлено позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, в зв'язку з тим, що вищезазначена земельна ділянка утворена шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки площею 8,865 га та є об’єктом оренди ТОВ «Агро-Рось», однак у зв’язку із не внесенням вказаним товариством змін до договору оренди щодо кількості земельних ділянок, їх площі та кадастрових номерів, тому у відповідача були відсутні правові підстави для позитивного вирішення зазначеного питання. У зв’язку з вищевикладеним, представник відповідача вважає, що вищезгадана відмова є правомірною, а позов є безпідставним, необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача явку свого представника в судове засідання не забезпечила, згідно поданих до суду письмових пояснень - проти задоволення позову не заперечує, оскільки товариство немає відношення до земельної ділянки, на яку позивач просить відповідача надати відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою, тому що дія договору оренди землі від 27.12.2006 №040679200003 закінчилась ще 27.12.2016.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 20.10.2017 звернувся із заявою за вхідним номером 13109/0/5-17-СГ про надання йому дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,7730 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородської сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області листом від 20.11.2017 №9962/6-17 відмовлено позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, в зв'язку з тим, що вищезазначена земельна ділянка утворена шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки площею 8,865 га та є об’єктом оренди ТОВ «Агро-Рось» згідно договору оренди землі від 27.12.2006 №040679200003, однак у зв’язку із не внесенням вказаним товариством змін до договору оренди щодо кількості земельних ділянок, їх площі та кадастрові номери, тому відсутні підстави для позитивного вирішення зазначеного питання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, що земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. «а» ч. 3 ст. 22 ЗК України).

Згідно з ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗК України, земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок..

Статтею 116 ЗК України, зокрема частиною 1 передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (ст. 121 ЗК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із наведених вище норм ЗК України слідує, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Так, відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно відомостей з Державного земельного кадастру - земельна ділянка площею 1,7730 га з кадастровим номером 7123787500:02:000:0659 сформована шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки площею 8,865 га з кадастровим номером 7123787500:02:000:0591, яка є об’єктом оренди ТОВ «Агро-Рось» згідно договору оренди землі від 27.12.2006 №040679200003.

Частинами 5-7 ст. 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Враховуючи, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази формування вищевказаної земельної ділянки площею 1,7730 га з кадастровим номером 7123787500:02:000:0659 - шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки площею 8,865 га з кадастровим номером 7123787500:02:000:0591, яка перебуває у користуванні ТОВ «Агро-Рось» без зміни її цільового призначення за технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, у зв’язку з чим судом встановлено невідповідність місця розташування земельної ділянки площею 1,7730 га з кадастровим номером 7123787500:02:000:0659 вимогам ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Посилання третьої особи про те, що ТОВ «Агро-Рось» немає відношення до земельної ділянки, на яку позивач просить відповідача надати відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою з підстав того, що на її думку дія договору оренди землі від 27.12.2006 №040679200003 закінчилась ще 27.12.2016, тому товариство після цього вже не користується відповідною земельною ділянкою - не приймається судом до уваги, оскільки у матеріалах адміністративної справи міститься копія нотаріально посвідченої заяви ТОВ «Агро-Рось» від 17.10.2017, згідно якої вищевказане товариство надало згоду на вилучення із користування та передачу позивачу земельної ділянки площею 1,7730 га з кадастровим номером 7123787500:02:000:0659.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 02.01.2018.