Рішення № 71417278, 29.12.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18557/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.

при секретарі судового засідання Довбенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати доходів, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (далі – ПрАТ «Рівнеазот») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати, в якому просить суд стягнути з ПрАТ «Рівнеазот» на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 68487,79 грн та компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 2831,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що працював на ПАТ «Рівнеазот» (на теперішній час – ПрАТ «Рівнеазот»). Наказом № 808-ВК від 23 березня 2017 року був звільнений з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю з 28 березня 2017 року. При звільненні з роботи йому не були виплачені заробітна плата за січень-березень 2017 року, компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога на загальну суму 38783,82 грн, у зв’язку з чим він звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу. 22 листопада 2017 року вказані кошти були виплачені відповідачем на підставі виданого судом судового наказу.

Посилаючись на вимоги статті 117 КЗпП України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 березня 2017 року по 21 листопада 2017 року (164 робочих дні), в сумі 68487 грн. 79 коп.

Крім того, покликаючись на ЗУ « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків її виплати» від 19.10.2000 № 2050 – ІІІ, просить стягнути 2831 грн. 99 коп. компенсації доходів за весь час затримки проведення розрахунку.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_2 подала суду письмову заяву, в якій просить суд розгляд справи провести за її відсутності та за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник ПрАТ «Рівнеазот» ОСОБА_3 подав суду письмову заяву, в якій просить суд розгляд справи провести у відсутності представника відповідача. Позовну заяву ОСОБА_1 вважає необґрунтованою і позов не визнає з підстав, наведених у письмових запереченнях, в яких посилається на відсутність вини відповідача щодо несвоєчасного виконання своїх зобов’язань перед позивачем по виплаті заробітної плати. Вказує на те, що ПрАТ «Рівнеазот», порушуючи строки розрахунку зі звільненими працівниками, діє у стані крайньої необхідності, що обумовлюється наявністю заборгованості РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» перед ПрАТ «Рівнеазот» за утримання очисних споруд, призупинення дії антидемпінгових мит на імпорт російських добрив Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі тощо.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати є обґрунтованими та доведеними, а тому її позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на ПАТ «Рівнеазот» (на теперішній час – ПрАТ «Рівнеазот»).

Наказом № 808-ВК від 23 березня 2017 року позивач був звільнений з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю з 28 березня 2017 року. При звільненні з роботи йому не були виплачені заробітна плата за січень-березень 2017 року, компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога на загальну суму 38783,82 грн. Зазначені кошти були виплачені позивачу на підставі судового наказу Рівненського міського суду лише 22 листопада 2017 року

Вказані обставини сторонами визнаються і, крім того, підтверджуються дослідженими по справі письмовими доказами.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до роз’яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За встановлених по справі обставин суд визнає обґрунтованими та доведеними позовні вимогиКовальчука Ю.В. про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України у розмірі 68487, 79 грн.

При цьому суд враховує, що відповідачем не оспорюється розмір суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розрахований позивачем у відповідності до вимог статті 117 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Що стосується вини відповідача, суд враховує, що саме на відповідача покладається обов’язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

Посилання представника відповідача на те, що ПрАТ «Рівнеазот», порушуючи строки розрахунку зі звільненими працівниками, діє у стані крайньої необхідності, суд визнає недоречним.

Вчинення дій у стані крайньої необхідності передбачає вчинення їх для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Обставини, які б свідчили про дій відповідача у стані крайньої необхідності представником відповідача не наведені і судом такі обставини не встановлені.

Відповідно до вимог частини другої статті 214 ЦПК України, при ухваленні рішення суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 02 липня 2014 року (справа № 6-76цс14) та у постанові від 23 грудня 2015 року (справа № 6-837цс15).

Також судом враховується, що у разі затримки виплати заробітної плати працівникам, виплачується компенсація втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати відповідно до ЗУ « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків її виплати від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць( після утримання податків і обов»язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу ( інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Оскільки відповідачем виплачено заробітну плату за січень, лютий та березень 2017 року лише 22 листопада 2017 року і без виплати такої компенсації, то підлягає стягненню компенсація втрати частини заробітної плати, порахована відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків її виплати» від 19.10.2000 р №2050-ІІІ, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженою постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159.

Сума компенсації доходів позивача за весь час затримки проведення розрахунку складає 2831,99 грн.

Компенсація проводиться за рахунок тих самих джерел, що й виплати, за невиплату яких вона нараховується. Нарахування компенсації проводиться один раз перед виплатою заборгованості із заробітної плати. Виплачується компенсація в місяці, у якому проводиться виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць. Оскільки відповідачем не було вжито жодних заходів щодо усунення цих порушень вимог чинного законодавства, суд, вважає такі дії порушенням прав позивача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СР № 972728, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 30 серпня 2012 року, адреса реєстрації: с.Броники Рівненського району, вул. Шевченка,11 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1) до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" ЄДРПОУ 05607824 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» ЄДРПОУ 05607824 на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СР № 972728, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 30 серпня 2012 року, адреса реєстрації: с.Броники Рівненського району, вул. Шевченка,11 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки проведення розрахунку, починаючи з 28.03.2017 по 22.11.2017 року у сумі 68487,79 ( шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят сім ) грн. 79 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» ЄДРПОУ 05607824 на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СР № 972728, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 30 серпня 2012 року, адреса реєстрації: с.Броники Рівненського району, вул. Шевченка,11 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1) компенсацію втрати частини заробітної плати, нараховану відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ в сумі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) грн., 99 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» ЄДРПОУ 05607824 в дохід держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Апеляційний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина