Постанова № 7141427, 17.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-6090/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2009 року, 16 год. 10 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,

представника позивача Яремко В.П.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» про стягнення з активів платника податків 1910526,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у Сокальському районі звернулась до суду з адміністративним позовом до Державне ВАТ «Шахта «Надія» про стягнення податкового боргу в сумі 1910526,00 грн. за рахунок активів платника податків.

В обгрунтування позовних вимог, покликається на те, що відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість в якій ним самостійно визначено податкове зобовязання в сумі 1910526,00 грн. Узгоджена сума податкового зобовязання в граничний термін платником не сплачена, а тому є податковим боргом, що відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” підлягає стягненню за рахунок активів платника податків.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позові, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату, місце розгляду справи, заперечень по суті спору не надав.

У відповідності до ст. 71 КАС України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач Державне ВАТ «Шахта «Надія» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа та є платником податку на додану вартість. Відповідач як платник податку на додану вартість подав до ДПІ у Сокальському районі податкову декларацію з ПДВ за звітний період 7 місяців 2009 року, в якій самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 1910526,00 грн. Таким чином, податкове зобовязання з ПДВ самостійно нараховане платником податків в податковій декларації, є узгодженим, проте несплаченим в граничний термін, встановлений п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2181) та Законом України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 року з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон № 1251-XII).

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов»язкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов»язкових платежів) у встановлені законами терміни, а відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон № 2181), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.1.2 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковим боргом (недоїмкою)у відповідності до п.1.3 ст.1 згадуваного Закону вважається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно положень п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп.4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, за винятком випадків його апеляційного чи судового оскарження у визначені законодавством строки.

Відповідно до п. 1.6. Закону № 2181 примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до п.5.3.1 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а саме за базовий податкови (звітний) період (календарний місяць, календарний квартал, календарний рік) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платників податків і підлягає сплаті.

Відповідно до 5.4.1. Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В даному випадку має місце самостійне визначення платником податків суми податкового зобовязання зі сплати ПДВ в податковій декларації з ПДВ, що є узгодженим податковим зобовязанням, яке не сплачене платником у строки встановлені Законом № 2181-III, а відтак є податковим боргом.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що ним вказана сума податкового зобовязанння в розмірі 1910526,00 грн. оспорювалася в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи згадане податкове зобовязання дійсно є податковим боргом.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог підп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи наведене, Суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з активів Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» (ідентифікаційний код 00178175, Сокальський район, с. Сілець) на користь Державного бюджету України 1 910 526 гривень податкового боргу згідно декларації від 20.08.2009р. № 22292.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2009р. об 12:00

Суддя Кравчук В.М.