Постанова № 7141284, 10.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 24379/09/1270

Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» грудня 2009 року м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Шембелян В.С.,

при секретарі: Юсків С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумово-технічних виробів” про стягнення суми штрафу 17000 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумово-технічних виробів” про стягнення суми штрафу 17000 грн. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензування у вигляді штрафу.

Оскільки відповідач не забезпечив виконання заходів щодо усунення порушень законодавства з метою безпечного використання електроустановок, які були виявлені під час обстеження інспектором Держенергонагляду в Луганській області, відповідно до чого складено Акт перевірки від 22.07.2008 року ЛСД 157 № 51-2, постановою від 10.09.2008 року на відповідача накладено штраф за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 17 000 грн.

У судовому засіданні прокурор-заявник позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача до Державного бюджету України суму штрафу у розмірі 17000 грн. за постановою Інспекції Держенергонагляду в Луганській області від 10.09.2008 р. ЛСД 157 № 51-2.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не доповів.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, вважав, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно з постановою Господарського суду Луганської області по справі № 11/155б від 25.11.2002 р. відносно відповідача було введено процедуру банкрутства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Керуючим санацією по справі № 11/155б від 31.10.2008 р. згідно постанови Господарського суду Луганської області призначено арбітражного керуючого Клименко Михайла Анатолійовича.

На підставі акту перевірки від 22.07.2008 року інспекцією прийнято постанову ЛСД 157 № 51-2 про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про електроенергетику на суму 17000 грн., у звязку з невиконанням припису від 22.07.2008 року ЛСД 157 № 51.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (№2343-12) кредитором є, зокрема, юридична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобовязань боржника.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону (2343-12) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (пеня, штраф), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до п. 2 ст. 31 Закону (2343-12) кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Зокрема, в другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобовязань банкрута перед працівниками підприємства банкрута.

Тому вважає, що застосування до боржника такої санкції під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є неможливим.

Заслухавши пояснення прокурора-заявника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.07.2008р. виконуючому обовязки директора ВАТ „Лисичанський завод гумово-технічних виробів” було видано припис ЛСД 157 № 51, яким останнього зобовязано виконати заходи з усунення порушень; про виконання припису вцілому повинні були повідомити в строк до 22.07.2008р.(а.с. 7).

22.07.2008р., у присутності представника відповідача, інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду було проведено перевірку виконання припису Інспекції від 22.07.2008р. ЛСД 157 № 51, про усунення порушень законодавства про електроенергетику.

Актом перевірки від 22.07.2008р ЛСД 157 № 51-2 встановлено не виконання відповідачем п.п. 1, 2, припису Інспекції від 22.07.2008р. ЛСД 157 № 51. (а.с. 9).

На підставі цього акту перевірки 10.09.2008р. інспекцією прийнято постанову ЛСД 157 № 51-2 про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про електроенергетику на суму 17000 грн. у зв'язку з невиконанням припису від 22.07.2008 р. ЛСД 157 № 51.

10.09.2008р. Постанову про накладення штрафу ЛСД 157 № 51-2 надіслано відповідачеві листом № 15/1313, лист отримано відповідачем 16.09.08р. (а.с. 6).

Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999 року № 1573/99 Міністерство палива та енергетики України (далі Мінпаливенерго) визначено центральним органом виконавчої влади, на який покладено здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу.

Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосередньо Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.1996 р., та діє у складі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП НЕК „Укренерго") та його структурних підрозділів.

Відповідно до п. 1.2 Статуту ДП НЕК «Укренерго» воно засновано на державній власності та підпорядковується Мінпаливенерго відповідно до Указу Президента України від 14.04.2000 №598/2000.

Головною метою діяльності ДП НЕК «Укренерго» є забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи України, задоволення інтересів держави у сфері енергопостачання, здійснення централізованого оперативно-технологічного управління ОЕС, запобігання порушенням режимів і аваріям системного значення та ліквідація можливих аварій у країні (абзаци 1-4 пункту 2.1 Статуту), до основних напрямків діяльності віднесено здійснення державного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Положення (п.п. 2.2.16 п. 2.2. Статуту).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електроенергетику» до принципів державної політики в енергетиці належать створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів. Частиною 1 ст. 9 зазначеного закону визначено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Інспекція) у порядку, визначеному законодавством України, а частиною 5 ст. 9 зазначеного закону Інспекції надано повноваження щодо застосування, у встановленому порядку, санкцій до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів у сфері ПЕК.

Так, відповідно до ч. З ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензування у вигляді штрафу.

Суд не вважає слушною думку представника відповідача, що мораторій на задоволення вимог кредиторів, факт накладення якого сторони не оспорюють, також розповсюджується і на штраф, який застосовано позивачем до відповідача. Як вбачається з ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» штраф, суму якою позивач просить стягнути з відповідача, накладається за правопорушення в електроенергетиці і не є санкцією за неналежнє виконання грошових зобовязань, застосування яких обмежується мароторієм відповідно до Закону України (2343-12).

Пунктом 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. № 1312, передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку. До теперішнього часу штраф відповідачем не сплачено.

Частиною 6 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що суми штрафів повинні сплачуватися до Державного бюджету України.

Несплата суб'єктами господарювання сум штрафів, накладених Державною інспекцією з енергонагляду унеможливлює виконання державою відповідних економічних програм та спричиняє значні негативні наслідки у сфері ПЕК.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані Позивачем підтверджують обставини, на які Позивач посилається та їх обґрунтування.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ч. 4 ст. 9 Закону України «Про електроенергетику», п. 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумово-технічних виробів” про стягнення суми штрафу 17000 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумово-технічних виробів” (код 05389942) до Державного бюджету України суму штрафу у розмірі 17000 грн.(сімнадцять тисяч гривень) за постановою Інспекції Держенергонагляду в Луганській області від 10.09.2008 р. ЛСД 157 № 51-2.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Шембелян