
Справа № 309/3921/17
Провадження № 2/309/2148/17
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
26 грудня 2017 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Лук’янова О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 кооперативу «Калина», від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до Держави в особі Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, – Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет Україна» та Міністерство освіти та науки України, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 кооператив «Калина», від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Держави в особі Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, – Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет Україна» та Міністерство освіти та науки України, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Згідно п.11 Розділу XIII «Перехідні положення» Цивільно-процесуального кодексу України (в редакції станом на 15.12.2017 р.): заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя, перевіривши позовну заяву, вважає, що вона подана без додержання відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу /ч.5 ст.119 ЦПК України, п.9 ч.ч.1,2 ст.80 ЦПК України, який діяв до 15 грудня 2017 року/.
Відповідно до п.9 ч.ч.1,2 ст.80 ЦПК України, який діяв до 15 грудня 2017 року, /п.9 ч.ч.1,2 ст.176 ЦПК України в редакції станом на 15 грудня 2017 року/: ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
До позовної заяви позивач додав документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1600грн., визначивши при цьому ціну позову – 20000грн..
У відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI передбачений розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов’язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК України). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної чи балансової вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
На підставі вищевикладеного, оглянувши технічний паспорт на житловий будинок, який наданий до позову, суд вважає, що фактично визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає балансовій вартості майна, а тому суддя попередньо визначає розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру: про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – 15000грн..
Тобто позивач повинен доплатити належну суму судового збору у сумі 13400грн./як визначено суддею/ або належним чином встановити балансову вартість спірного майна, визначити ціну позову та з цієї ціни позову сплатити належну суму судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України: суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України: в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.80 ЦПК України /який діяв до 15 грудня 2017 року/, ст.ст.175-176,185,258-261,353 ЦПК України, Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 кооперативу «Калина», від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до Держави в особі Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, – Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет Україна» та Міністерство освіти та науки України, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, - залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 кооперативу «Калина» виправити недоліки позовної заяви у термін 10 днів з дня отримання ним копії ухвали та роз’яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хустського
районого суду: підпис: ОСОБА_3
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_3
Судове рішення № 71412746, Хустський районний суд Закарпатської області було прийнято 26.12.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 309/3921/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: