Постанова № 71412172, 03.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9865/16-ц Номер провадження 22-ц/775/2104/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.

секретар Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до укладеного договору № 6/н від 06.10.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ pages/70/, складає між ним та Банком Договір.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальника зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору і станом на 31.10.2016 року має заборгованість в розмірі 37885.48 грн., яка складається з наступного: 4861,68 грн. - заборгованість за кредитом; 28043,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2700,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1780,26 грн. - штраф (процентна складова).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».

Позивач просив суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 37885,48 грн. за кредитним договором № б/н від 06.10.2010 року, а також судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06 жовтня 2010 року, яка утворилась станом на 31 жовтня 2016 року та складається із заборгованості за кредитом в сумі – 4861,68 грн. та за відсотками за користування кредитом в сумі – 28043,54 грн., що разом становить 32905,22 грн. та судовий збір в сумі 1198,86 грн.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодилася відповідач - ОСОБА_1 і оскаржила його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм за № 6020 (а.с. 155).

В судове засідання апеляційного суду представник позивача не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року, який набрав чинність з 15.12.2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 28043,54 грн., суд першої інстанції послався на те, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідає умовам укладеного договору.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд частково не погоджується з наступних підстав.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ’я сторін та враховуючи обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного договору № 6/н від 06.10.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ pages/70/, складає між ним та Банком Договір.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відсутній письмовий договір між нею і відповідачем є безпідставними з наведених вище обставин.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України (в редакції від 21.01.2010 року, яка діяла під час укладення договору), розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 2 вказаної вище статті, (в редакції, яка діяла під час укладення договору), передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, (в редакції, яка діяла під час укладення договору), передбачено, що умова договору банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

22 вересня 2011 року в статтю 1056-1 ЦК України були внесені зміни, в яких вказано, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року слід змінити, стягнувши з відповідачки заборгованість по процентам за користування кредитом за процентною ставкою 30%, що становитиме 4251,51 грн.

Оскільки заборгованість по процентам за користування кредитом складає 4251,51 грн., тоді і загальна сума заборгованості складатиме: 4861,68 грн. + 4251,51 грн. = 9113,19 грн.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені частково, з відповідачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які становлять 695,95 грн.

В іншій частині рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року слід залишити без змін, оскільки прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року змінити в частині стягнення відсотків за користування кредитом, загальної суми заборгованості та судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, на рах. 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 4251 (чотири тис. двісті п’ятдесят одну) грн. 51 коп., а всього загальну суму заборгованості 9113 (дев’ять тисяч сто тринадцять) грн. 19 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 695 (шістсот дев’яносто п’ять) грн. 95 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 03 січня 2018 року.

Судді: