Рішення № 71408887, 07.12.2012, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/1590/10742/12

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Колесніков Г. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Колеснікова Г.Я.,

суддів – Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

при секретарі — ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 8 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до судді Приморського районного суду м. Одеси Капля Олексія Івановича, Чечельницької Галини Гаврилівни про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 р. ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до судді Приморського районного суду м. Одеси Капля О.І. та Чечельницької Г.Г. про відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2008р. під головуванням судді Капля О.І. він засуджений за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу. Стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2011р. вирок відносно нього скасовано, а справа закрита.

Противоправною діяльністю судді Капля О.І. при здійсненні правосуддя та зверненні незаконного вироку до виконання, неправдивим повідомленням ОСОБА_4 суду про вчинення злочину, із штучним створенням доказів обвинувачення, з корисливих мотивів, йому завдано моральну шкоду.

Посилаючись на душевні страждання, психологічну подавленість, ушкодження здоров'я та неможливість тривалий час виїхати на лікування, у зв’язку з обранням йому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, просив стягнути моральну шкоду з:

- судді Каплі О.І. у розмірі 200 000 грн.;

- ОСОБА_4 у розмірі 100 000 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 8 жовтня 2012р. у задоволені позову ОСОБА_3 до судді Приморського районного суду м. Одеси Капля О.І. та Чечельницької Г.Г. про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 7 грудня 2012р. рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 8 жовтня 2012р. в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 до судді Приморського районного суду м. Одеси Капля О.І. про відшкодування моральної шкоди скасовано, провадження у справі у цій частині закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_4 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали витребуваної кримінальної справи №1-ч-8/08, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміни з огляду на наступне.

Позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_4 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 23, ч.1 ст. 1167 ЦК України і саме ці вимоги вирішив суд.

Суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 за їх безпідставністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки ОСОБА_4 довела, що не завдала моральної шкоди ОСОБА_3

Так, згідно зі ст. 2 КПК України особа вправі очікувати від органів державної влади реалізацію права на справедливе, ефективне та необхідне правосуддя, забезпечення можливості судового захисту своїх прав та свобод у порядку та з підстав, установлених законом.

Відповідно до ст. 27 КПК України особа, яка вважає, що потерпіла від одного із злочинів, передбачених цією нормою закону, може звернутися до суду із скаргою про порушення кримінальної справи. У таких справах вона має правопідтримувати обвинувачення в судовому засіданні.

Реалізуючи передбачене законом право, ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою приватного обвинувачення, в якій вказала обставини скоєного ОСОБА_3 злочину, дані про характер і ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, пред’явила на їх підтвердження відповідні медичні документи та підтримала обвинувачення в суді.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2008р. ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 17 лютого 2007р., приблизно о 20-й годині, перебуваючи у приміщенні загальної кухні комунальної квартири, на ґрунті особистих неприязних стосунків до своєї сусідки ОСОБА_4 затіяв з нею сварку. Коли остання намагалась вийти, став бити її руками та ногами в різні частини тіла, в тому числі у голову і шию, чим заподіяв ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 5 липня 2011р. вирок скасував, а справу закрив. Своє рішення суд мотивував тим, що згідно ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менше сурове, ніж обмеження волі.

Відповідно до ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання.

Максимальним покаранням, передбаченим санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, є виправні роботи.

Злочин, у скоєнні якого звинувачувався ОСОБА_3, мав місце 17 лютого 2007р., тому на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції 5 липня 2011р. сплив строк, встановлений ст. 49 КК України.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи. Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Згідно п. 2 зазначеної постанови підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності є, зокрема, закінчення строків давності (ст..49 КК України), а умовою – вчинення нею певного умисного злочину.

Висновків про те, що 17 лютого 2007р. в комунальній квартирі, де мешкають ОСОБА_3 та ОСОБА_5, не мало місце заподіяння останній умисних легких тілесних ушкоджень, що вчинені вони не ОСОБА_3, ухвала апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2011р. не містить.

Таким чином, скасовуючи вирок суду та закриваючи провадження у справі на підставі ст.. 49 КК України апеляційний суд Одеської області виходив з того, що ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, проте має бути звільненим від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі проводиться у разі, коли неправомірні дії особи, яка її завдала, за наявності її вини, призвели до душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв’язку з противоправною поведінкою щодо неї самої.

Колегією суддів не встановлено неправомірних або противоправних дій з боку відповідача ОСОБА_4

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 у зв’язку з її неправдивим повідомленням суду про вчинення злочину, із штучним створенням доказів обвинувачення та з корисливих мотивів є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим рішення суду підлягає зміні, оскільки із мотивувальної частини рішення підлягають виключенню:

-висновок про те, що ОСОБА_4 не повинна відшкодовувати позивачу моральну шкоду з тих підстав, що за умови її наявності та обґрунтованості, її повинна відшкодовувати держава, який є помилковим;

-посилання на ст. 1166 ЦК України та Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства прокуратури і суду», які спірні правовідносини не регулюють.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316, 317, 318, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 8 жовтня 2012 року змінити.

Виключити із мотивувальної частини рішення висновок суду, що ОСОБА_4 не повинна відшкодовувати позивачу моральну шкоду з тих підстав, що за умови її наявності та обґрунтованості, її повинна відшкодовувати держава, а також посилання на ст. 1166 ЦК України та Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства прокуратури і суду».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6