Ухвала суду № 71406453, 29.12.2017, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3021/16-к

Провадження № 1-кп/723/3118/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2017 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі

колегії суддів :

головуючого суддi ОСОБА_1

суддів Дедик Н.П.

ОСОБА_2

за участю:

секретаря Чікал І.В.

прокурора Сілічевої А.В.

обвинувачених: ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у вiдкритому підготовчому судовому засiданнi в м.Сторожинець клопотання прокурора прокуратури Чернівецької області щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше (зі слів) двічі судимого, працюючого (зі слів) водієм таксі, обвинуваченого по кримінальному провадженню № 12015100090007159 від 24.07.2016 року за ст. 115 ч. 2 п. 6 п. 12; ст.187 ч. 4; ст.257; ст. 263 ч. 1; ст.15 ч. 3 ст. 289 ч. 3 КК України

встановив:

В провадженні Сторожинецького районного суду, Чернівецької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090007159 від 24.07.2016 року щодо вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень передбачених ст. 115 ч. 2 п. 6, п. 12; ст.187 ч. 4; ст.257; ст. 263 ч. 1; ст.15 ч. 3 ст. 289 ч. 3 КК України.

В ході підготовчого судового розгляду, прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3, раніше обраної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 04 січня 2018 року, з огляду на обґрунтованість обвинувачення, незмінність ризиків та неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання посилаючись на зазначені в клопотанні обставини.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 і обвинувачений ОСОБА_4 заперечили клопотання прокурора посилаючись на не доказаність ризиків.

Розглянувши клопотання прокурора та враховуючи думку інших учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.2 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування запобіжного заходу і може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить із положень ст.199 КПК України, щодо обставин, які свідчать про не зменшення ризику чи появу нових ризиків, а також обставин, внаслідок дії яких неможливо завершити судовий розгляд до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.07.2016 року, щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою.

Ухвалами Глибоцького районного суду Чернівецької області, Шевченківського та Першотравневого районних судів м. Чернівці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 неодноразово продовжувався. Останній раз ухвалою Сторожинецького районного суду від 06.11.2017 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 12,00 годин 04.01.2018 року.

Таким чином, в суді правомірно виникло питання щодо обраної ОСОБА_3 міри запобіжного заходу, так як строк дії такого заходу закінчується 04.01.2018 року, а розгляд кримінального провадження, в тому числі під час підготовчого судового засідання, колегією суддів неможливо завершити внаслідок поважних, об'єктивних причин, які не залежать від суду.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.115 ч.2 п.п.6, 12, ст.187 ч. 4 та ст.257, ст.263 ч.1, ст.15 ч.3 ст.289 ч.3 КК України, санкціями яких передбачено покарання у виді, в т.ч. довічного позбавлення волі.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків а також запобігання спробам переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити зазначені вище дії

Враховуючи вказане в сукупності з обставинами встановленими в ст.178 КПК України суд вважає, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 під час провадження справи в суді є оправданим і таким, що ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства України та не порушує норми, правила і вимоги Конвенції з прав людини від 1950 року та практику Європейського суду з прав людини.

В поданому клопотанні прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, що на думку суду не узгоджується з доказами, які дані на підтвердження цих ризиків.

Так, суд знаходить доказаним стороною обвинувачення існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України оскільки прокурором надано суду доказ того, що обвинувачений ОСОБА_3 переховувався від органів досудового розслідування, що підтверджується постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 18.03.2016 року .

Внаслідок відсутності доказів, судом до уваги не приймається, як ризик перешкоджання встановлення істини обвинуваченим в кримінальному проваджені .

Зазначений прокурором ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків чи іншого підозрюваного, який перебуває в розшуку, на думку суду має враховуватись виключно як ризик незаконного впливу тільки на свідків і вказаного підозрюваного за виключенням потерпілих, оскільки таких доказів суду не надано, а підозрюваний матеріали щодо якого виділені в окреме провадження дійсно скривається від слідства і суду, а тому можливість впливу ОСОБА_3 на вказаного підозрюваного чи навпаки є очевидною.

Крім цього очевидною є також і наявність ризику щодо можливості у обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3, з його слів, а також виходячи із тверджень клопотання і обвинувального акту, є особою яка має дві непогашені і не зняті судимості, що дає суду підстави вважати обвинуваченого схильним до вчинення злочинів і при його перебуванні на волі він може вчинити інше кримінальне правопорушення, що беззаперечно є ризиком, який суд приймає до уваги.

Таким чином в суді прокурором доведено ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України .

Суд також знаходить, що доказами які підтверджують обґрунтованість обвинувачення щодо ОСОБА_3 є обвинувальний акт та докази які містяться в ньому, які будуть оцінюватись судом за правилами КПК України, в ході судового розгляду провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки, а ОСОБА_3, обвинувачується у вчиненні декількох умисних, особливо тяжких і тяжких злочинів передбачених ст.ст.115, 187, 257, 263, 289 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді в т.ч. і довічного позбавлення волі.

Суд вважає, що обґрунтованість обвинувачення, наявність трьох ризиків і обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу для забезпечення його процесуальної поведінки.

При цьому суд згідно положень ст.178 КПК України, враховує також і відомі суду обставини, існування яких не послаблює існуючі ризики.

Наявний суспільний інтерес в даному випадку, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

У зв’язку з вищенаведеним суд вважає доцільним продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3

Зважаючи на норми зазначені в п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, оскільки розглядуване клопотання стосуються злочину, вчиненого із застосуванням насильства до людини та погроз його застосування.

На підставі наведеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 199, 315, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора прокуратури Чернівецької області про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжити до 60 днів, тобто до 11 години 00 хвилин 26 лютого 2018 року.

Головуючий суддя

Судді