Ухвала суду № 71405553, 29.12.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18799/17

н/п 2/640/3945/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2017 Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., розглянувши позовну заяву ФОП ОСОБА_1, треті особи: ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третя особа: Харківська міська рада, про визнання права власності, -

встановив :

29.11.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, підписана представником позивача ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_5, в якій позивач в особі представника просить визнати право приватної власності на підвальне цокольне приміщення – 1/3 (одну третю) площі збудованого об’єкта по вул. Пушкінській, 22 в м. Харкові, а саме: на нежитлові приміщення літ. «9-19» площею 15,7 кв. м, літ. «9-20» площею 79,4 кв. м в літері «А-2», - а в цілому на 2/3 нежитлових приміщень літ. «А-2» за вказаною вище адресою.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 01.12.2017 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху з наступних підстав.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя вважав, що подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, відповідно до вимог якої, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Однак, в порушення вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України, судовий збір за розгляд даної справи не сплачено.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у місячному розмірі 1600 грн.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою — підприємцем судовий збір сплачується в розмірі, передбаченому підпункт 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 гр.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000 гр.).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається: п. 2 - у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; п. 10 - у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Більш того, відповідно до вимог п. 3, п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Однак, зміст позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності в цілому на 2/3 нежитлових приміщень є неконкретним, відсутні літери, площа цих приміщень. Крім того, позивач на обґрунтування вимог вказує, що спадкоємець померлого ОСОБА_6 – відповідач ОСОБА_4 оспорює право власності ФОП ОСОБА_1 на 1/3 площі збудованого об’єкта (підвальне цокольне приміщення). Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує наявність спору, як про те зазначено в ст. 15 ЦК України, в частини вимог, викладених в позові, щодо визнання права власності за нею на 2/3 нежитлових приміщень за вказаною адресою, в позові відсутній.

Отже, позивач мав визначити ціну позову щодо вимог майнового характеру, сплатити судовий збір, та надати квитанцію про його сплату, в розмірі, передбаченому підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», залежно від ціни позову, (рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача: 31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746). Крім того, позивач має уточнити зміст позовних вимог, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно ст. 121 ЦПК України, чинного на момент винесення суддею вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху, позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Згідно резолютивної частини вказаної ухвали Київського районного суду м. Харкова від 01.12.2017, позивачу надано 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме, для сплати судового збору.

Копію вказаної ухвали про залишення вказаної позовної заяви без руху представник позивача отримав 18.12.2017, згідно зворотного поштового повідомлення.

Враховуючі, що недоліки, вказані в ухвалі суду, позивачем у встановлений відповідно до ухвали суду строк і до теперішнього часу не виконані, суд вважає необхідним повернути позовну заяву позивачу, роз'яснивши, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись п. 11 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017, ст. 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ФОП ОСОБА_1, треті особи: ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третя особа: Харківська міська рада, про визнання права власності - вважати неподаною та повернути позивачу з усіма додатками.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Київського районного

суду м. Харкова С.О. Муратова