Рішення № 71405249, 27.12.2017, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1260/17

Провадження № 2/615/527/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

при секретарі судового засідання Дідок І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Валківського районного суду Харківської області цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту позивач, ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, ОСОБА_1.), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.03.2009 року у розмірі 25701,20 грн. та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.03.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір № б/н, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 29000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості та проценти за користування кредитом.

У порушення умов кредитного договору № б/н від 17.03.2009 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 17.09.2017 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 25701,20 грн., а саме: 4232,73 грн. - тіло кредиту; 13077,57 грн. - відсотки за користування кредитом; 6690,84 - пеня; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1200,06 грн. штраф (процентна складова).

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17.03.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір № б/н, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 29000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості та проценти за користування кредитом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1062 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 17.09.2017 року склалась заборгованість: 25701,20 грн., а саме: 4232,73 грн. - тіло кредиту; 13077,57 грн. - відсотки за користування кредитом; 6690,84 - пеня.

В зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 умов договору позивачем нараховано штрафні санкції, а саме: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1200,06 грн. - штраф (процентна складова).

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом, процентами, пенею та комісією є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача штрафів (фіксованої частини та процентної складової), суд зазначає наступне.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п. 2.1.6.14. Умов та правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню та штраф.

Разом з тим, у відповідності до положень ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена ВСУ у постановах від 21.10.2015 № 6-2003цс15 та від 11.10.2017 р. № 347/1910/15-ц.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафів (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 1 200,06 грн.).

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 259, 263-265, 280, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.03.2009 року у розмірі 24001 (двадцять чотири тисячі одна) грн. 14 коп., з яких: тіло кредиту 4232 (чотири тисячі двісті тридцять дві) грн. 73 коп.; відсотки за користування кредитом 13077 (тринадцять тисяч сімдесят сім) грн. 57 грн.; пеня 6690 (шість тисяч шістсот дев'яносто) грн. 84 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок 29092829003111, МФО 305299) витрати по сплаті судового зборуу розмірі 1448 (одна тисяча чотириста сорок вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.О. Логвінов