Рішення № 71402604, 20.10.2017, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6519/16-ц

№ провадження 2/208/701/17

РІШЕННЯ

Іменем України

20 жовтня 2017 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., при секретарі Шешуревої Я.І.,

За участю:

- представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСоцбанк» ОСОБА_2,

- відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСоцбанк» до ОСОБА_4 та до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «УкрСоцбанк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 та до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 16 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УкрСоцбанк», правонаступником якого є позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «УкрСоцбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 105/6-11-7. Позивач надав в тимчасове користування відповідача на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 33 000 дол. США 00 центів, зі сплатою 12,55 процентів річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 15 числі кожного місяця згідно графіка погашення заборгованості по кредиту та кінцевим терміном погашення кредиту до 15 лютого 2024 року. Відповідно до Додаткової угоди від 02 грудня 2008 року про внесення змін до договору кредиту № 105/6-11-7 від 16 лютого 2007 року, укладеної між ПАТ «УкрСоцбанк» та ОСОБА_4 сторони домовились про те, що у зв’язку зі зміною умов кредитування за договором кредиту № 105/6-11-7 від 16 лютого 2007 року з 20.10.2008 року встановити відсоткову ставку за користування кредитом на рівні 14% річних та зазначити по тексту договору відсоткову ставку в розмірі 14% річних. Відповідно до умов договору кредит надається позичальнику на придбання нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 (Дніпродзержинську) Дніпропетровської області. В порядку досудового врегулювання спорів позивачем на адресу відповідача були направлені повідомлення про порушення основного зобов’язання з вимогою щодо погашення заборгованості за договором кредиту, але до теперішнього часу відповідачем не було вжито жодних заходів щодо погашення заборгованості. 16 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УкрСоцбанк», правонаступником якого є позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «УкрСоцбанк» та ОСОБА_3, в якості забезпечення виконання зобов’язань позивальника за кредитним договором № 105/6-11-7 від 16 лютого 2007 року був укладений договір поруки № 105/29-4-7. Згідно договору поруки, відповідач ОСОБА_3 зобов’язався відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту. Відповідно до п.2.1 Договору поруки, змістом зобов’язання забезпеченого порукою є погашення заборгованості за договором кредиту № 105/6-11-1 від 16 лютого 2007 року в сумі 33 000 доларів США 00 центів, зі сплатою 12,55 процентів річних та кінцевим терміном кредитування до 15 лютого 2024 року включно. У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 30 червня 2016 рік має заборгованість в розмірі 60 320,88 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 27 812,11 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 691 253,56 грн.; строкова заборгованість 14 856,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 369 237,10 грн.; прострочена заборгованість 12 956,11 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 322 016,46 грн.; заборгованість по відсоткам – 18331,04 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 455 607,17 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 5 578,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 138 648,83 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 8 599,29 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 213 730,27 грн.

Виходячи з наведеного представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСоцбанк» просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 105/6-11-1 від 16 лютого 2007 року в сумі 60 320,88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 1 499 239,82 грн. та судовий збір в розмірі 22 488,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСоцбанк» ОСОБА_2 посилався на обставини викладені в позові та просив суд позовні вимоги задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 105/6-11-1 від 16 лютого 2007 року в сумі 60 320,88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 1 499 239,82 грн. та судовий збір в розмірі 22 488,60 грн. Суду також зазначив, що позивач із вказаним позовом до суду звернувся вчасно, в межах строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позові, у зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, надала суду заперечення, у якому просить суд відмовити в задоволені позову, у зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду із зазначеним позовом.

Вислухавши представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УкрСоцбанк», правонаступником якого є позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «УкрСоцбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 105/6-11-7, згідно якого позивач надав в тимчасове користування відповідача на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 33 000 дол. США 00 центів, зі сплатою 12,55 процентів річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 15 числі кожного місяця згідно графіка погашення заборгованості по кредиту та кінцевим терміном погашення кредиту до 15 лютого 2024 року (а.с.11-14).

Відповідно до Додаткової угоди від 02 грудня 2008 року про внесення змін до договору кредиту № 105/6-11-7 від 16 лютого 2007 року, укладеної між ПАТ «УкрСоцбанк» та ОСОБА_4 сторони домовились про те, що у зв’язку зі зміною умов кредитування за договором кредиту № 105/6-11-7 від 16 лютого 2007 року з 20.10.2008 року встановити відсоткову ставку за користування кредитом на рівні 14% річних та зазначити по тексту договору відсоткову ставку в розмірі 14% річних (а.с.15).

16 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УкрСоцбанк», правонаступником якого є позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «УкрСоцбанк» та ОСОБА_3, в якості забезпечення виконання зобов’язань позивальника за кредитним договором № 105/6-11-7 від 16 лютого 2007 року був укладений договір поруки № 105/29-4-7 (а.с.16-17).

Згідно договору поруки, відповідач ОСОБА_3 зобов’язався відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту. Відповідно до п.2.1 Договору поруки, змістом зобов’язання забезпеченого порукою є погашення заборгованості за договором кредиту № 105/6-11-1 від 16 лютого 2007 року в сумі 33 000 доларів США 00 центів, зі сплатою 12,55 процентів річних та кінцевим терміном кредитування до 15 лютого 2024 року включно.

Згідно до матеріалів цивільної справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спорів позивачем на адресу відповідачів були направлені повідомлення про порушення основного зобов’язання з вимогою щодо погашення заборгованості за договором кредиту, але до теперішнього часу відповідачем не було вжито жодних заходів щодо погашення заборгованості (а.с.19, 20).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням наданих розрахунків вбачається, що у відповідач станом на 30 червня 2016 рік має заборгованість в розмірі 60 320,88 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 27 812,11 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 691 253,56 грн.; строкова заборгованість 14 856,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 369 237,10 грн.; прострочена заборгованість 12 956,11 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 322 016,46 грн.; заборгованість по відсоткам – 18331,04 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 455 607,17 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 5 578,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 138 648,83 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 8 599,29 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 червня 2016 рік складає 213 730,27 грн.

Що стосується посилання відповідачів на пропущений строк позовної даності суд виходить з наступного.

Згідно до матеріалів справи вбачається, що сторони визначили як строк дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за кредитом та процентами за користування ним, кінцевий строк повернення кредиту до 15 лютого 2024 року, так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів – щомісячно, у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, а також строки сплати процентів за користування кредитом – щомісячно, одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, визначений графіком повернення кредиту та сплати процентів, що вбачається з наданого договору кредиту (а.с.11).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов’язань, так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів. Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до складу зобов’язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов’язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 та 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Враховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно рівними частинами, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов’язань.

У разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Проте у зв’язку з порушенням ОСОБА_4 умов кредитного договору щодо повернення кредиту банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши їм письмову вимогу від 22 жовтня 2009 року про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов’язаних із ним платежів протягом 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги.

Якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов’язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Таким чином, пред’явивши вимогу до боржника і поручителя про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за його користування та пені, кредитор змінив строк виконання зобов’язання, тому змінився і строк звернення до суду, тому позивач ПАТ «УкрСоцбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом як до боржника, так і до поручителя з пропуском цього строку 25 жовтня 2016 року, а тому відповідно до вимог статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у своїх постановах від 27 січня 2016 року у справі № 6-990цс15, від 17 вересня 2014 року № 6-41цс14, які в силу ст.360-7 ЦПК України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, є обов’язковою для застосування судами.

Враховуючи вимоги ст.88 ЦПК України, а також те, що в задоволені позову відмовлено, вимоги позивача про стягнення судового збору не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 254, 256, 261, 267, 509, 526, 551, 599, 625, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСоцбанк» до ОСОБА_4 та до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його проголошення.

Суддя Похваліта С. М.