Рішення № 71402431, 20.12.2017, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2379/17

2/212/1794/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді: Чорного І.Я.,

з участю секретаря: Водоп’янової Ю.С.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

в квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» в якому просив визнати факт не надання Державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_4, визнати дії Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» щодо грошового нарахування за ненадані послуги централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2, де власником є ОСОБА_4 незаконними та такими що не підлягають сплаті, зобов’язати Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» припинити нарахування за ненадані послуги з централізованого опалення та провести перерахунок за ненадані послуги з централізованого опалення з моменту відключення квартири від централізованої системи опалення, що підтверджується актом про відключення кварти від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2, де власником є ОСОБА_4, зобов’язати Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» знищити базу персональних даних на ім’я ОСОБА_4, уповноважити Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» передати проектну і виконавчу документацію по влаштуванню індивідуального джерела опалення з відключенням від мереж централізованого опалення у квартирі за адресою АДРЕСА_3 до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль».

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_4 посилався на те, що йому належить на праві приватної власності квартира за адресою: м. Кривий Ріг, вул, КропивницькогоАДРЕСА_4. Зазначене помешкання з 2010 року обладнане індивідуальним джерелом опалення та відключене від мереж централізованого теплопостачання. Факт відсутності (відключення) централізованого теплопостачання у квартирі підтверджується Актом про відключення від мереж ЦО, складеним за участі підприємства-надавача послуг з централізованого опалення - КПТМ «Криворіжтепломережа». На підставі проектно технічної документації Актом вводу в експлуатацію газифікованого об’єкту від 27.12.2010р. обладнання введене в експлуатацію. В подальшому, представниками КПТМ "Криворіжтепломережа", за участі позивача було складено Акт про відключення від мереж централізованого опалення від 01.04. 2012 року.

На момент відключення помешкання позивача від мереж централізованого теплопостачання такі послуги у його будинку надавало КПТМ «Криворіжтепломережа», яке зняло навантаження. У 2013 році за наслідком рішення виконкому Криворізької міської ради «Про надання згоди на передачу окремих об’єктів теплопостачання» від КПТМ «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль» №343 від 12.10.2011 року між підприємствами відбулась часткова передача абонентів. Як з’ясувалось, від підприємства передавача абонентів - КПТМ «Криворіжтепломережа», до підприємства отримувача - ДП «Криворізька теплоцентраль» окремо надавалась інформація з переліком споживачів чиї квартири відключені від послуги централізованого опалення з влаштуванням в них індивідуального джерела опалення. Проте, не зважаючи на це, з моменту передачі ДП «Криворізька теплоцентраль» почала щомісячно виставляти на ім’я позивача рахунки за неіснуючу в його квартирі послугу централізованого опалення. При тому з цим підприємством ніяких договірних та фактичних відносин в рамках діючого законодавства позивач не має. Тобто послуги з централізованого опалення підприємство не надає та договірних (юридичних) відносин з позивачем не має, проте з 2013 року почало та продовжує нараховувати і пред’являти до сплати суми за нібито спожиту послугу з централізованого опалення. При цьому ДП «Криворізька теплоцентраль» є обізнаним про відключені квартир від мереж ЦО, тому як КП «Криворіжтепломережа» своїми листами 01.12.2014 №4374/07, від 13.01.2015 №82/07 повідомляло ДП «Криворізька теплоцентраль» про адреси які не є споживачами централізованого теплопостачання, з метою передачі останньому документів та для вирішення питання по нарахуванням.

З метою врегулювання досудового спору, позивач звернувся до відповідача ДП «Криворізька теплоцентраль» з вимогою, в якій прохав організувати виїзну комісію за адресою: АДРЕСА_2 з метою встановлення юридичного факту про встановлення автономного індивідуального опалення за вищезазначеною адресою та ненадання послуг з центрального опалення з 01.04.12 року для здійснення перерахунку розміру плати за фактично не надані послуги, а також для отримання копій підтверджуючих документів, щодо правомірності відключення від мереж централізованого опалення, на що 12.08.2015 року отримав відповідь від відповідача за вихідним № 3990/39 від 12.08.2015 року, в якій відповідач наголосив, що вважає законним нарахування за теплове навантаження позивача. Таким чином вважає такі дії відповідачів незаконними, в зв’язку з чим змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, наполягаючи на задоволенні позовних вимог з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача ДП ««Криворізька теплоцентраль»» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав, що вказані в поданих до суду письмових запереченнях.

Представник відповідача КПТМ «Криворіжтепломережа» в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про відмову задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_5 належить на праві власності позивачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, серія САЕ № 592544 від 21.12.2011 року виданого Виконавчим комітетом Криворізької міської ради (витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно № 736863) та договору дарування від 25.02.2013 року посвідченого приватним нотаріусом КМНО Пахомовою, реєстровий № 711 (витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно № 738487).

За змістом ч.4 ст. 315 ЦПК України якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на цивільні права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності спору про право, справу належить розглядати за правилами позовного провадження.

Суд повинен самостійно визначити, яку вимогу по суті (а не за формою) пред’являє позивач, і відповідно застосувати належні норми законодавства, керуючись при цьому нормами статті 5, пунктів 3, 4 частини першої статті 264 ЦПК України, про що Верховний Суд України дійшов висновку в постанові № 6-2723цс16 від 18 січня 2017 року.

Так, по суті позивач ОСОБА_4 ставить питання про припинення договору постачання теплової енергії шляхом його розірвання, з відповідним припиненням оплати, оскільки обрав інший спосіб опалення належної йому квартири.

На підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради 12 жовтня 2011 року №343 та згідно листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.07.2013р. № 01/25-0940 щодо надання погодження на передачу теплових мереж та ТРП, державному підприємству «Криворізька теплоцентраль» доручено прийняти функції забезпечення тепловою енергією споживачів міста у Жовтневому (Покровському), Саксаганському, Довгинцівському та Інгулецькому районах міста (опалення та гаряче водопостачання), прийняти на балансовий облік об'єкти теплопостачання у зазначених районах міста в порядку, визначеному чинним законодавством України від КПТМ «Криворіжтепломережа».

01.10.2013р. відбулася передача об'єктів теплопостачання для обслуговування споживачів централізованим опаленням від КПТМ «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль».

В даному випадку відповідно до ст. 633 ЦК України, присутні всі умови, що свідчать про наявність публічного договору, а саме: ПАТ «Криворізька теплоцентраль» є юридичною особою, надає послуги необмеженій кількості людей, умови постачання послуг є однаковими для всіх споживачів.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»: система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованою та помірно - централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено ряд обов’язків споживача серед яких є: дотримання правил газової безпеки та санітарних норм; дотримання вимог житлового законодавства; своєчасно проводити підготовку помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Частиною 4 ст. 319 та ст. 322 ЦК визначено, що власність зобов’язує та власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, а співвласник за ст. 360 цього Кодексу відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Частинами 1-3 ст. 162 Житлового кодексу УРСР встановлено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги поділяються за функціональним призначенням та порядком затвердження цін/тарифів. До послуг за функціональним призначенням п. 1 ч. 1 ст. 13 зазначеного вище Закону віднесено комунальні послуги - централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Частиною 3 ст. 16 цього Закону визначено принцип безперебійного надання споживачу комунальних послуг.

Також ст. 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства, а згідно ст. 19 цього ж Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. При цьому, пункт 1 частини 3 ст. 20 Закону “Про житлово-комунальні послуги” передбачає обов’язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Зі змісту даного закону випливає, що наявність письмового договору щодо комунальних послуг не обов’язкова, проте наявність фактичних договірних відносин є обов’язковою умовою щодо виникнення прав та обов’язків сторін такого правочину. Відтак, не заслуговують на увагу твердження позивача, що він не перебуває в жодних договірних відносинах з відповідачами з приводу надання йому послуг.

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 1 ч. 1 ст. 20, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), що кореспондує положенням ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV "Про теплопостачання" про те, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому, відносини між споживачами та суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг з отримання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, за змістом п.п.18, 20, 30 яких, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем та здійснюється за розрахунковими книжками, платіжними квитанціями або за умовами договору.

Позивач ОСОБА_4 в поданому до суду позові вказує на те, що відповідач ДП «Криворізька теплоцентраль» нараховує йому суми коштів за ненадані послуги централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2, оскільки фактично його квартира відключена від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання з 2010 року. При цьому позивач посилається на Акт від 01.04.2012 року, що складений службовими особами КПТМ «Криворіжтепломережа» (а.с. №14), акт прийому в експлуатацію газифікованого об’єкта від 27.12.2010 року складений з участю службових осіб ПАТ «Криворізгазу» (а.с. №15), Робочий проект влаштування автономного опалення в АДРЕСА_6 та акт від 04.07.2017 року складеного головою правління ОСББ «КР Кропивницького, 53» за підписами мешканців квартир № 48 та № 54 в будинку № 53 по вул. Кропивницького в м. Кривому Розі.

Враховуючи вищезазначене слід вказати наступне.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила), в яких п.24 передбачено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно п.25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Пунктом 26 Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП врегульовано Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі – Порядок).

Відповідно до п.1.2 Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.

Відповідно до п. 2.2 Порядку Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.

Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання.

Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.

Відповідно до п. 2.2.1 Порядку при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Пунктами 2.3, 2.3.1 Порядку передбачено, що отримання технічних умов може виконуватись безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником.

За вимогами п. 2.4.1 Порядку разом з проектом індивідуального (автономного) теплопостачання надаються: проектні рішення щодо опалення місць загального користування у будинку; технічні рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання: перенесення транзитних стояків, їхня ізоляція, можливе перекладання розподільних трубопроводів, стояків, заміна дросельних діафрагм, елеваторів, теплолічильників тощо; теплові навантаження місць загального користування; розраховані теплові навантаження будинку; технічні рішення з перерахунку та заміни внутрішньобудинкових систем газо- та електропостачання (залежно від типу нагрівачів).

Згідно з п. 2.4.2 Порядку проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж.

Пунктом 2.5 Порядку передбачено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж ЦО і ГВП виконуються у міжопалювальний період.

Згідно з вимогами п.2.6 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

При цьому, пунктом п.2.7 Порядку визначено, що лише після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні позивач не в повній мірі дотримався процедури відключення від мережі централізованого опалення і на даний час не вчинив усіх передбачених відповідним Порядком дій, які б давали підстави для затвердження відповідною міжвідомчою комісією акту про відключення його квартири від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.

Крім того, розглядаючи заявлені вимоги, суд приймає до уваги наступне.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, подані позивачем до кожного з відповідачів претензії можуть складати заперечення проти позову на випадок пред’явлення до примусового стягнення нарахованої заборгованої за спожиті послуги, але охоронюваного законом інтересу у зміні чи припиненні договірного правовідношення, як його розтлумачив Конституційний Суд України в рішенні N 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, не складають, а тому підстави для захисту прав чи інтересів позивача відсутні.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, у зв’язку чим належить ухвалити рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 – 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії – відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І. Я. Чорний