Рішення № 71398539, 28.12.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1221/17

Рішення

Іменем України

"28" грудня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є…

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання незаконними дій та зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_2 районі про визнання незаконними дій та зобов»язання вчинити дії, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку в ОСОБА_2 об»єднаному УПФ України в Київській області з 25.04.2017 р. та отримує призначену їй пенсію за віком. Позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату їй грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій. Підставою для звернення до відповідача було те, що вона працювала в закладі комунальної форми власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і має стаж роботи 30 років на таких посадах, а також до цього не отримувала будь-яку пенсію.

Однак позивачці було відмовлено у виплаті грошової допомоги, оскільки пенсія їй виплачується у відповідності до діючого законодавства. Однак позивачка дану відмову вважає незаконною, а тому просить визнати протиправними дії ОСОБА_2 об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, та зобов'язати Кагарлицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України (ідентифікаційний код юридичної особи - 41248147, місцезнаходження юридичної особи: 09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Паркова, 14) зарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) період роботи з 22.05.1996 р. по 17.02.2000 р. на посаді медичної сестри Ржищівської міської лікарні до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги, а також нарахувати і виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 позов підтримали.

Представник відповідача проти позову заперечив та суду пояснив, що статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення». передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом міністрів України.

Основною умовою призначення пенсії за вислугу років та оплату грошової допомоги є те, що зайнятість на зазначених у Переліку посадах має бути за основним і місцем роботи, а не за сумісництвом.

Оскільки у трудовій книжні позивачки БТ-ІІ № 0866519 міститься запис про роботу на Ржишівському заводі «РАДІАТОР» з 05.09.1988 року по 17.02.2000 року, а за даними іншої трудової книжки БТ-І № 1302256 заявниця починаючи з 22.05.1996 року працювала медсестрою хірургічного відділення у Ржищівській міській лікарні, то вони вважають, що робота на Ржищівському заводі «РАДІАТОР» може вважатися основною роботою, а робота медсестрою - сумісництвом.

А тому просять в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слудуючих підстав.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обгрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області з 25.04.2017 р. та отримує призначену їй пенсію за віком.

Позивачка звернулася до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про виплату їй грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсії п.7.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 p. № 1058-IV.

Підставою для звернення позивачки із заявою про виплату їй грошової допомоги стало те, що вона працювала в закладі комунальної форми власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і має страховий стаж 30 років на таких посадах, а також до цього не отримувала будь-яку пенсію.

ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України №137/0-02 від 28.07.2017 р. Позивачу було відмовлено у виплаті грошової допомоги, оскільки пенсія нараховується та виплачується у відповідності до діючого законодавства, а тому підстав для її нарахування та виплати немає, так як для зарахування до спеціального стажу, який дає право на вислугу років, період роботи позивачки з 22.05.1996р. по 17.02.2000 р. підстави відсутні, тому що її робота на посаді медсестри хірургічного відділення Ржищівської міської лікарні вважається роботою за сумісництвом, а основне місце роботи позивачки є Ржищівський завод «Радіатор» з 05.09.1988 р. по 17.02.2000 р.

Однак, з підстав зазначених нижче, дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України по відмові провести виплату позивачці грошової допомоги суд вважає незаконними та такою, що порушують права позивачки на отримання такого виду допомоги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 22, 58, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є”-"ж” статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків -35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Перелік посад закладів охорони здоров’я, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, визначається постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», у відповідності до положень якого серед іншого значаться посади «лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад)».

Відповідно абзацу 3 п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати», згідно п. 2 якого до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж” статті 55 Закону України ".Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909, тобто визначених у Переліку №909.

Положенння Порядку № 1191 розширене та будь-яке інше тлумачення підстав для нарахування та виплати разової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, не передбачено.

Кабінетом Міністрів України у Порядку № 1191 визначено, що таке право надається особам, які працювали в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» незалежно від того чи це була основна чи не основна посада.

Позивач фактично у період з 22.05.1996 р. по 17.02.2000 р. займала дві посади: медсестри хірургічного відділення Ржищівської міської лікарні та майстра Ржищівського заводу «Радіатор». При цьому, посада медсестри хірургічного відділення відповідає положенням Переліку № 909 та Порядку № 1191. Ржищівський завод "Радіатор" 25.01.1997 року в зв"зку з закінченням приватизації завод "Радіатор" перейменований у Вікрите акціонерне товариство "Ржищівський завод "Радіатор", який на даний час ліквідовано 29.10.1999 року зареєстровано ТОВ "Радіатор", яке на даний час знаходиться в стані припинення згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року.

Дане встановлено на підставі трудової книжки позивачки, наказу Ржищівської міської лікарні, витягу Міністерства юстиції України про державну реєстрацію юридичної особи.

Отже, не зарахування відповідачем періоду роботи позивача з 22.05.1996р. по 17.02.2000 р. на посаді медсестри хірургічного відділення Ржищівської міської лікарні є незаконним.

А тому відповідачем підлягає виплаті позивачу грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

У відповідності до п. 7 Постанови № 1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Таким чином, оскільки страховий стаж роботи позивача в закладі охорони здоров’я, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», становить понад 30 років, та з огляду на те, що до цього вона не отримувала будь - якої пенсії у відповідності до абзацу 1 п. 7- 1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV їй підлягає виплаті відповідачем грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити .

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зобов'язати Кагарлицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України (ідентифікаційний код юридичної особи - 41248147, місцезнаходження юридичної особи: 09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Паркова, 14) зарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) період роботи з 22.05.1996 р. по 17.02.2000 р. на посаді медичної сестри Ржищівської міської лікарні до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги, а також нарахувати і виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Стягнути з ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 грн..

Рішення набуває законної сили відповідно до ст.. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Київської області протягом 30 днів.

Повний текст рішення виготовлено 02.01.2018 року.

Суддя : Т.Є.Іванюта