Постанова № 71398191, 26.12.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/11705/17 Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.

Категорія 81 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за поданням Житомирського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про тимчасове обмеження особи у здійсненні права на виїзд за кордон

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2017 року, яка постановлена суддею Слюсарчук Н. Ф. у м. Житомирі,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2017 року державний виконавець Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирщина-Агро»-ОСОБА_1. Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Житомирщина-Агро» на користь суб’єктів підприємницької діяльності, з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, коштів на загальну суму 4 756 274,66 грн. На адресу керівника боржника неодноразово направлялися виклики про явку до виконавця для надання пояснень про причини невиконання рішень судів, які останній проігнорував. Згідно з повідомленням Управління ДМС України в Житомирській області ОСОБА_1 16 червня 2010 року документований паспортом громадянина для виїзду за кордон.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2017 року тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, керівника боржника – юридичної особи ТОВ «Житомирщина-Агро» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання своїх зобов’язань, покладених на нього як на керівника боржника – юридичної особи рішеннями судів, що перебувають у складі зведеного виконавчого провадження АСВП № 52146401.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити. Зазначає, що судом не обґрунтовано в чому полягає ухилення його від виконання зобов’язань юридичної особи, керівником якої він є. Зазначає також, що реальна можливість виконати рішення судів з’явилася лише у серпні 2017 року, тобто після збору врожаю. Після чого сплачуються та продовжують сплачуватися борги перед стягувачами зведеного виконавчого провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена з наступних підстав.

До виконання судових рішень, боржником у яких є юридична особа – ТОВ «Житомирщина-Агро», суд першої інстанції тимчасово обмежив керівника цієї юридичної особи-ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон за невиконаними Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирщина-Агро» судовими рішеннями, виходячи із того, що незважаючи на вжиті державним виконавцем заходи щодо примусового виконання рішень судів, юридична особа борг не сплачує, а її керівник на виклики до державного виконавця не з’являється, а відтак дійшов висновку про те, що має місце ухилення від виконання рішень судів.

Апеляційний суд не може повністю погодитися із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно ст.377-1 ЦПК України, редакція якої була чинною до 15 грудня 2017 року та діяла на час розгляду судом першої інстанції подання відділу ДВС, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішувалося судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (з наступними змінами) регулює порядок здійснення права громадян на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання.

Під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, тобто коли боржник має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Одночасно з цим особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання та тягар доказування покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об’єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

На виконанні у Житомирському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області перебуває зведене виконавче провадження №52146401 від 06 вересня 2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирщина-Агро» на користь різних суб’єктів підприємницької діяльності заборгованості, без урахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, на загальну суму 4 322 976 грн. 95 коп., яке включало:

- виконавче провадження №50503626 від 18 березня 2016 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Агроімпекс» заборгованості на суму 331 786,18 грн. згідно з наказом господарського суду Житомирської області №906/14/16 від 01 березня 2016 року;

- виконавче провадження №51828381 від 02 серпня 2016 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ЛНЗ» заборгованості на суму 439 545,79 грн. згідно з наказом господарського суду Черкаської області №925/324/16 від 22 липня 2016 року;

- виконавче провадження №51828221 від 02 серпня 2016 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ЛНЗ» заборгованості на суму 133 764,10 грн. згідно з наказом господарського суду Черкаської області №925/323/16 від 22 липня 2016 року;

- виконавче провадження №53271262 від 25 січня 2017 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Імперія-Агро» заборгованості на суму 1 946 540,20 грн. згідно з наказом господарського суду Житомирської області №906/1668/15 від 29 січня 2016 року;

- виконавче провадження №53480500 від 23 лютого 2017 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 України» заборгованості на суму 135 556,38 грн. згідно з наказом господарського суду Житомирської області від №906/1208/16 від 15 лютого 2017 року;

- виконавче провадження №53617628 від 22 березня 2017 року про стягнення на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості на суму 151 742,50 грн. згідно з наказом господарського суду Житомирської області №906/1313/16 від 01 березня 2017 року;

- виконавче провадження №53814605 від 24 квітня 2017 року про стягнення на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості на суму 146 194 грн. згідно з наказом господарського суду Житомирської області №906/1312/16 від 20 березня 2017 року;

- виконавче провадження №53831036 від 24 квітня 2017 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Агроконс» заборгованості на суму 360 055,31 грн. згідно з наказом господарського суду Житомирської області №906/109/17 від 31 березня 2017 року;

- виконавче провадження №53986083 від 22 травня 2017 року про стягнення на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості на суму 378 392 грн. згідно з наказом господарського суду Житомирської області №906/102/17 від 12 квітня 2017 року;

- виконавче провадження №53997338 від 23 травня 2017 року про стягнення на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 заборгованості на суму 299 400,49 грн. згідно з наказом господарського суду Житомирської області №906/176/17 від 24 квітня 2017 року.

У постановах про відкриття вищевказаних виконавчих проваджень від 25 січня 2017 року, 23 лютого 2017 року, 22 березня 2017 року, 24 квітня 2017 року, 22 травня 2017 року, 23 травня 2017 року, державний виконавець зобов’язував боржника, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирщина-Агро», подати декларацію про доходи і майно та попереджав юридичну особу про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Проте, у матеріалах зведеного виконавчого провадження наявні докази про вручення уповноваженій особі боржника кореспонденції від виконавчої служби лише 13 вересня 2016 року, 28 січня 2017 року та 26 травня 2017 року (а.с.50).

Майновий стан боржника з’ясовувався державним виконавцем за відповідями реєструючих органів, відповідно до яких ТОВ «Житомирщина-Агро» орендує земельні ділянки громадян на території Березівської сільської ради на площі 628,48 га, на території Іванівської сільської ради на площі 17,41 га та на території Садківської сільської ради на площі 120,41 га; кошти на арештованих рахунках товариства відсутні; нерухомого майна на праві приватної власності за товариством не виявлено; сільськогосподарської техніки, великовантажних автомобілів, інших технологічних транспортних засобів та транспортних засобів за товариством не зареєстровано та не значиться.

Державним виконавцем 07 вересня 2016 року за №15160 керівник боржника викликався на 14 вересня 2016 року; 09 лютого 2017 року за №3592 - викликався на дату, що минула - 16 січня 2017 року; 22 березня 2017 року за №736 ОСОБА_1 викликався на 30 березня 2017 року (а.с.66,60,55). Із трьох викликів доведено отримання одного на 14 вересня 2016 року (а.с.50).

При розгляді подання суд першої інстанції не перевірив тих обставин, якими державний виконавець обґрунтовував ухилення керівника боржника від виконання рішень судів та не врахував, що можливість розрахуватися за боргами у товариства з’явилася лише восени 2017 року після збору врожаю. Так, платіжними дорученнями від 10 серпня 2017 року №142, від 11 вересня 2017 року №171, від 15 вересня 2017 року №179 та від 05 жовтня 2017 року №218 боржник перерахував стягувачу - ФОП ОСОБА_4 загалом 225 000 грн.; платіжними дорученням від 08 вересня 2017 року №169, від 11 вересня 2017 року №172, від 15 вересня 2017 року №178 та від 22 вересня 2017 року №185 боржник перерахував стягувачу - ТОВ «Імперія-Агро» загалом 470 000 грн.; платіжними дорученнями від 02 серпня 2017 року №113, від 08 вересня 2017 року №168 та від 11 вересня 2017 року №173 боржник перерахував стягувачу – ТОВ «Агроконс» загалом 253 532 грн.16 коп. (а.с.194-197,199-205).

За таких обставин, матеріали справи не містили документів, які б доводили ухилення керівника боржника від виконання зобов’язань щодо виконання судових рішень.

Так, у матеріалах справи відсутні докази, що на момент звернення виконавчої служби до суду з відповідним поданням ОСОБА_1 був обізнаний про наявність зведеного виконавчого провадження щодо товариства, що йому, як керівнику боржника роз’яснювалися його обов’язки, що він, окрім як на 14 вересня 2016 року, отримував виклики державного виконавця та не з’явився 14 вересня 2016 року без поважних причин. Разом із тим, у матеріалах справи є документи щодо майнового стану боржника, за якими не зареєстровано за товариством нерухомого та рухомого майна. Сільськогосподарську техніку для обробітку землі та збирання врожаю боржник орендує, як і земельні ділянки, на яких вирощує сільськогосподарську продукцію. Продукції, за рахунок якої можна було погасити заборгованість перед кредиторами, не було. Можливість погашати борги з’явилася після збору врожаю восени 2017 року.

Тенденція погашення боргів збереглася й на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Так, платіжним дорученням від 20 жовтня 2017 року №246 боржник перерахував стягувачу – ТОВ «Імперія-Агро» ще 100 000 грн. (а.с.198), 26 жовтня 2017 року №263 боржник перерахував стягувачу - ФОП ОСОБА_4 ще 97 800 грн. (а.с.193), платіжним дорученням від 03 листопада 2017 року №289 - перераховано стягувачу - ФОП ОСОБА_3 10 000 грн.(а.с.206), а платіжним дорученням від 15 грудня 2017 року №909 стягувачу – ФОП ОСОБА_5 перераховано 5 000 грн. (копія відповідного доручення приєднана до матеріалів справи).

Окрім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції державний виконавець пояснила, що ТОВ «Імперія-Агро» перераховано ще 50 000 грн., перед ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Агроконс» заборгованість погашена та у товарній формі проведений розрахунок із ТОВ «ОСОБА_2 база України», що зменшило кількість стягувачів у зведеному виконавчому провадженні. Фінансовий звіт (баланс) товариство зможе надати до 29 лютого 2018 року після закриття фінансових результатів за 2017 рік.

Оскільки не доведено ухилення керівником боржника від виконання зобов’язань, боржником за якими є юридична особа, то колегія суддів апеляційного суду скасовує ухвалу суду першої інстанції та ухвалює нове судове рішення, яким відмовляє у задоволенні подання відповідно до положень ст.376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2017 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Відмовити Житомирському районному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирщина-Агро» - ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 31 грудня 2017 року.

Головуюча Судді: