Рішення № 71392685, 29.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1019/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства “Украгросоюз” до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне підприємство “Агрос-Юг”, ОСОБА_1 про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов дочірнього підприємства «Украгросоюз» до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне підприємство «Агрос-Юг», ОСОБА_1 про скасування рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25153305 від 08.10.2015 р., на підставі якого державним реєстратором Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2, 07.10.2015 р. (номер запису 11534995) зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ПП «Агрос-Юг», згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 03.03.2015 р., укладеного з власником – ОСОБА_1

Ухвалою суду від 01.03.2017 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 01 червня 2017 року зупинено провадження у адміністративній справі № 815/1019/17 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 815/2782/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ПП “Агрос – Юг” та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ДП “Украгросоюз”, Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

12.12.2017 року провадження по справі № 815/1019/17 поновлено.

Представник позивача у судове засідання 12.12.2017 року прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд скасувати спірну реєстрацію, оскільки, в даному випадку, наявна суперечність між заявленим та вже зареєстрованим речовим правом, оскільки між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі та додаток до договору, які зареєстровані належним чином та на час здійснення спірної реєстрації були діючими.

Представник відповідача та ОСОБА_1 у судове засідання не прибли, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та завчасно. Письмових заперечень та пояснень до позову не надавали.

Представник приватного підприємства “Агрос-Юг” заперечував проти задоволення позову, оскільки державний реєстратор при реєстрації права оренди земельної ділянки за ПП «Агрос-Юг» діяв у відповідності до вимог законодавства, даних про реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ДП «Украгросоюз» в органах Держкомзему не було, а дані про реєстрацію договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ДП «Украгросоюз», зазначені в договорі викликають сумнів в фактичній реєстрації цього договору, оскільки договір не відповідав вимогам законодавства, дані про державну реєстрацію договору оренди землі мали зберігатися в Державному реєстрі земель та мали бути перенесені до Державного земельного кадастру, державний реєстратор перевірив дані ДЗК та не виявив відомостей про реєстрацію договору оренди від 26.09.2007 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України (в редакції від 03.08.2017 року), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Суд зазначає, що на момент розгляду справи в порядку письмового провадження 15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 року.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

26 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ДП «Украгросоюз» укладений договір оренди землі, за яким ОСОБА_1 надає, а ДП «Украгросоюз» приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, масив №46 поле №27 площею 6,50 га строком на 5 років, після закінчення якого орендар має право на поновлення його на новий строк. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 11-12).

На виконання зазначеного договору його сторонами 26 вересня 2007 року підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 13).

Земельна ділянка, передана в оренду ДП «Украгросоюз» належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на праві власності на земельну ділянку (а.с. 15).

10 вересня 2008 року між вказаними сторонами підписано додаткову угоду до договору від 26.09.2007 року.(а.с. 14).

Суд зазначає, що Договір оренди землі від 29 вересня 2007 року та додаткова угода від 2008 року містять дані про їх реєстрацію в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК Держкомзему України», про що в Державному реєстрі земель вчинені відповідні записи від 04 червня 2009 року № 040951200284 з печаткою органу реєстрації та підписом посадової особи (зворотній бік а.с. 12, а.с. 14).

Суд вважає зазначені записи від 04 червня 2009 року в договорі оренди землі та додатковій угоді належним доказом реєстрації прав оренди земельної ділянки в 2009 році, з огляду на наступне.

На час укладення договору оренди між ОСОБА_1 та ДП «Украгросоюз» нормами ст. 210 Цивільного кодексу України, нормами ст. 124-126 Земельного кодексу України та нормами ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» було передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом та в такому випадку правочин є вчинений з моменту його державної реєстрації.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем та право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

При цьому, документ, що посвідчує право на земельну ділянку, зокрема, право оренди землі є договір, який реєструється відповідно до закону.

Договір оренди землі підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом та набирає чинності після його державної реєстрації.

В той час, державна реєстрація договорів оренди землі, тобто, офіційного визнання і підтвердження державною факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок, здійснювалася на підставі «Порядку державної реєстрації договорів оренди землі», затвердженого 25 грудня 1998 року постановою Кабінету Міністрів України №2073, який діяв до 05.08.2011 року.

Станом на 04.06.2009 рік, тобто, на час реєстрації договору оренди землі та додаткової угоди, норми ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» та ст. 125 Земельного кодексу України передбачали набрання чинності договором оренди землі після його державної реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги.

Згідно із п. 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі (Затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року), державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Враховуючи наявність на договорі оренди землі та додатку до нього даних про їх реєстрацію та ці записм мають вноситися в момент здійснення їх державної реєстрації, суд вважає що ці записи є належним доказом реєстрації договору оренди та додатку до нього.

Крім того, суд враховує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, а саме рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25153305 від 08.10.2015 р., на підставі якого державним реєстратором Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2, 07.10.2015 р. (номер запису 11534995) зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ПП «Агрос-Юг», згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 03.03.2015 р., укладеного з власником – ОСОБА_1 договір від 26.09.2007 року та додаткова угода до нього від 10.09.2008 року не визнавались недійсним в судовому порядку, реєстрація договору оренди землі не скасована, дії з проведення такої реєстрації неправомірними не визнані, протягом тривалого часу реєстрація договору не була оскаржена, в тому числі, ОСОБА_1П, в той же час, в матеріалах справи наявне рішення суду, яке набрало законної сили по справі № 815/2782/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ПП “Агрос – Юг”, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ДП “Украгросоюз”, Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області предметом розгляду якої було визнання протиправними дії Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» в особі Ананьївського райвідділу Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» з державної реєстрації договору оренди землі від 26.09.2007 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2008 року, укладених між ОСОБА_3 та ДП «Украгросоюз» та внесення запису № 040951200284 та скасувати запис № 040951200284 про реєстрацію договору оренди землі від 26.09.2007 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2008 року, укладених між ОСОБА_1 та ДП «Украгросоюз». Так, ухвалою суду від 10 липня 2017 року позов залишено без розгляду.

Таким чином, суд дійшов виснвоку, що договір оренди землі та додаткова угода, укладені між ОСОБА_1 та ДП «Украгросоюз» зареєстровані належним чином та враховуючи зазначені обставини, у відповідності до вимог законодавства та положень договору.

Суду не надано будь-яких доказів щодо розірвання зазначеного договору оренди, з підстав передбачених його умовами або нормами законодавства, звернення ОСОБА_4 до ДП «Украгросоюз» щодо зміни умов договору, при тому, що позивач має переважне право на його переукладення, а тому суд вважає цей договір є діючим протягом всього строку, на який він укладений з моменту його державної реєстрації із врахуванням додаткової угоди.

Разом з тим, судом встановлено, а сторонами не заперечувалось, що між ОСОБА_1 та ПП «Агрос-Юг» укладений договір оренди землі від 03.03.2015 року, за яким ОСОБА_1 надає земельну ділянку площею 6.50 га, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, а ПП «Агрос-Юг» приймає в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва на 49 років.

06.09.2016 року позивач звернувся до державного реєстратора із відповіданою заявою для здійснення державної реєстрації права оренди вищезазначеної земельної ділянки, разом з тим, у зв’язку з наявністю проведеної державної реєстрації цієї ділянки за ПП «Агрос - ЮГ» на підставі договору від 03.03.2015 року, позивачу було відмовлено у здійсненні реєстрації його заявленого права (а.с. 18).

Так, було встановлено наявність рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25153305 від 08.10.2015 р., на підставі якого державним реєстратором Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2, 07.10.2015 р. (номер запису 11534995) зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ПП «Агрос-Юг», згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 03.03.2015 р., укладеного з власником – ОСОБА_1

Суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірної реєстрації, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності умови, зокрема, реєстрації таких прав відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Згідно із п. 4 Розділу VII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Таким чином, відповідно до положень зазначеного законодавства право оренди землі на підставі договору від 26.09.2007 року за позивачем зберігається та є дійсним, а також дані про таке право мали бути перенесені до Державного земельного кадастру в автоматизованому режимі, однак такі дані до кадастру не були перенесені, що призвело до порушень прав позивача, як орендаря земельної ділянки.

Відповідно до положень ст. 2, 4, 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав підлягає, в тому числі, право оренди земельної ділянки.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до положень ст. 9, 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов’язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі на земельні ділянки.

Таким чином, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов’язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

З підстав викладених вище, суд дійшов висновку про наявність у позивача належної реєстрації прав оренди на земельну ділянку з 04.09.2009 року та не з його вини не перенесення цих даних до Державного земельного кадастру в автоматизованому режимі, а тому в даному випадку під час реєстрації речових прав на зазначену земельну ділянку за ПП «Агрос-Юг» існує суперечність між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, що є підставою для відмови державним реєстратором в реєстрації заявлених прав.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Украгросоюз» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства “Украгросоюз” до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне підприємство “Агрос-Юг”, ОСОБА_1 про скасування рішення– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25153305 від 08.10.2015 р., на підставі якого державним реєстратором Біляївськогоміськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2, 07.10.2015 р. (номер запису 11534995) зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ПП «Агрос-Юг», згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 03.03.2015 р., укладеного з власником – ОСОБА_1

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Корой С.М.

.