Рішення № 71391803, 28.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2017 Справа №607/12898/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого: Братасюка В.М.,

за участю секретаря: Бігун О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова "ОРАНТА" про стягнення частини страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова "ОРАНТА" про стягнення частини страхового відшкодування в розмірі 30858,84 гривень. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.12.2016 року близько 10 год. 20хв. по вул. Л. Українки в м. Тернополі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3 водія транспортного засобу марки Volkswagen Т4 державний номерний знак НОМЕР_1, цивільно - правова відповідальність якого була забезпечена Полісом №АЕ/9253891 обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 4.09.2016 року по 3.09.2017 року.

Вказаним полісом, також було встановлено ліміт відповідальності на одного потерпілого в розмірі сто тисяч гривень за шкоду заподіяну майну, а розмір франшизи - нуль.

16 лютого 2017 року постановою Тернопільського міськрайонного суду у справі №606/14913/16-п, водія транспортного засобу марки Volkswagen Т4 державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення.

Постановою судді апеляційного суду Тернопільської області від 03 квітня 2017 року постанову Тернопільського міськрайонного суду від 16 лютого 2017 року у справі №606/14913/16-п залишено без змін.

Право власності на пошкоджений мій автомобіль підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ №121766.

Відповідачем було проведено оцінку вартості матеріального збитку завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля, та визначено його у розмірі 21 844, 91 грн.

Із зазначеною сумою не погодився та 22 лютого 2017 року звернувся до судового експерта ОСОБА_4 із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля з метою визначення матеріального збитку внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась 22.12.2016 року.

Під час огляду пошкодженого автомобіля експертом був також присутній аварійний комісар відповідача ОСОБА_5

Відповідно до експертного висновку №787/17 від 23.05.2017 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat 1.8 р.н.з. ВО 5757 АР, після ДТП яка мала місце 23.12.2016 року становить 52 703.75 грн.

В день отримання висновку було сплачено експерту 2500 грн. за виконання дослідження, що підтверджується квитанцією.

23.05.2017 року я звернувся із заявою до голови правління ПАТ "HACK ОРАНТА" з проханням прийняти до уваги висновок незалежного експерта та переглянути розмір страхового відшкодування.

Проте, в листі від 22.06.2017 року за № 09-02-12/6092 директора департаменту врегулювання збитків відповідача, у якому він вказує на відсутність підстав для перегляду розміру завданого матеріального збитку.

В подальшому, у липні 2017 року отримано CMC повідомлення про те, що в AT "Ощадбанк" надійшли від відповідача кошти в розмірі 21 844, 91 грн., які позивач отримав.

Винною особою у ДТП будь - які матеріальні збитки не виплачувались.

Завдані збитки не перевищують ліміту виплати, встановленої полісом.

Зі своєї сторони я вчинив всі необхідні дії для врегулювання страхового випадку та здійснення страхової виплати, чого не було здійснено відповідачем.

Заниження розміру страхової виплати відповідачем вважаю умисним порушенням зобов’язань за договором страхування, а як наслідком порушення права на отримання страхового відшкодування в повному обсязі.

Просить суд позовні вимоги задовольнити стягнувши з ПАТ "Національна акціонерна страхова "ОРАНТА" на його користь 30858,84 гривень недоплаченого страхового відшкодування, 2500 грн. витрат на експертне товарознавче дослідження та понесені судові витрати в розмірі 673 грн. 60 коп.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, подано заяву про слухання справи у його відсутності позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник ПАТ "Національна акціонерна страхова "ОРАНТА" в судове засідання не з’явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки у судове засідання суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Cуд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і повторно не з’явився у судове засідання без поважних причин, а тому, суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Зі згоди позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає ст.280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

22 грудня 2016р. близько 10 години 20 хвилин по вул. Л. Українки в м. Тернополі відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю ОСОБА_3 водія транспортного засобу марки "Volkswagen Т4" державний номерний знак НОМЕР_1, який перед поворотом ліворуч, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та при перестроюванні не перекон6ався, що це буде безпечно, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку він перестроювався, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки "Volkswagen Passat 1.8" реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7 В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2017р., ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 03 квітня 2017р., апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_8., залишено без задоволення, а постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 16 лютого 2017 року щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – без змін.

На місці дорожньо-транспортної пригоди було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Євро протокол) та повідомлено страхові компанії.

Між ОСОБА_3 та ПАТ "Національна акціонерна страхова "ОРАНТА", укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/9253891. Забезпеченим транспортним засобом згідно вказаного ОСОБА_8 є автомобіль "Volkswagen Т4", державний номерний знак НОМЕР_1.

У відповідності до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання страхової події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

19.08.2016 р. із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ "Національна акціонерна страхова "ОРАНТА" звернувся позивач ОСОБА_1, стосовно дорожньо - транспортної пригоди, що сталась 22 грудня 2016р. по вул. Л. Українки в м. Тернополі за участю забезпеченого транспортного засобу, що знаходився під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Volkswagen Т4", державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився під його керуванням.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого, про що зазначено у ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та пункті 2 ОСОБА_8 №АЕ/9253891.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року визначено, що: «Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню с повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою с безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи...».

За правилом передбаченим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідачем було проведено оцінку вартості матеріального збитку завданого позивачу внаслідок пошкодження мого автомобіля, та визначено його у розмірі 21 844, 91 грн.

Із зазначеною сумою позивач не погодився та 22 лютого 2017 року звернувся до судового експерта ОСОБА_4 із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження мого автомобіля з метою визначення матеріального збитку внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась 22.12.2016 року.

Відповідно до експертного висновку №787/17 від 23.05.2017 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat 1.8 р.н.з. ВО 5757 АР, після ДТП яка мала місце 23.12.2016 року становить 52 703.75 грн.

В день отримання висновку ОСОБА_1було сплачено експерту 2500 грн. за виконання дослідження, що підтверджується квитанцією.

23.05.2017 року позивач звернувся із заявою до голови правління ПАТ «HACK ОРАНТА» з проханням прийняти до уваги висновок незалежного експерта та переглянути розмір страхового відшкодування.

Проте, листом від 22.06.2017 року за № 09-02-12/6092 директора департаменту врегулювання збитків відповідача, у якому вказує на відсутність підстав для перегляду розміру завданого матеріального збитку.

В подальшому, у липні 2017 року було отримано CMC повідомлення про те, що на ім'я позивача в AT "Ощадбанк" надійшли від відповідача кошти в розмірі 21 844, 91 грн., які він отримав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування при настанні страхових випадків за договорами (полісами) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, який має пріоритет над загальним, оскільки відповідно до преамбули зазначеного Закону саме цей закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що:«уразі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».

Згідно із статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.2, ч.5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України особа, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно абз.3 п.3 ч.1 ст.988 ЦК України зазначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

За таких обставин, суд вважає, що слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова "ОРАНТА" в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 30858 грн. 84 коп., тобто різницю між понесеними витратами на суму 30858 грн. 84 коп. (що визначається згідно розміру матеріального збитку визначеного висновком експерта-оцінювача звіту №787/17 від 23.05.2017року в розмірі 52703,75 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера №787/17 від 23.05.2017року по оплаті послуг за виконання висновку №787/17 експертного авто товарознавчого дослідження від 23.05.2017року та фактично відшкодованими витратами на суму 21844,91 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-289, 352, 354Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15,16, 979, 988, 1166, 1187, 1192 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова "ОРАНТА" на користь ОСОБА_1 30858,84 гривень недоплаченого страхового відшкодування, 2500 грн. витрат на експертне товарознавче дослідження та 640, 00 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п. 15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Братасюк В.М.