Ухвала суду № 71391760, 28.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

28.12.2017 Справа №607/21749/13-ц

28 грудня 2017 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

з участю представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2,

державного виконавця Мисан О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, заінтересована особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» про визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області .

В обґрунтування вимог заявник вказує, що у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист №607/21749/13ц від 19 вересня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» заборгованості за кредитним договором № 1901/0408/71-054 від 08.04.2008 року у розмірі 246 158,23 доларів США, а також судовий збір 5 268.00 грн. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 24.11.2017 року даний виконавчий лист визнано таким, що не підлягає до виконання у зв’язку із припиненням зобов’язання ОСОБА_1 за кредитним договором шляхом передання відступного. 01 грудня 2017 року ОСОБА_1 отримала простим поштовим відправленням постанову державного виконавця від 10.11.2017 року про закінчення виконавчого провадження на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону. Постанова винесена на підставі довідки товариства виданої на ім’я ОСОБА_1 про те, що заборгованість за договором кредиту відсутня, що не є підставою для закриття виконавчого провадження на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Даним виконавчим документом також передбачено стягнення судового збору у розмірі 5 268,00 грн., яке боржником не виконане. Крім того, 15 та 20 листопада 2017 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» зверталась до державної виконавчої служби із заявами про повернення виконавчого документа на підстав ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», які залишені без розгляду.

Посилаючись на наведене, просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця, як таку, що не відповідає дійсним обставинам справи та винесена з порушенням вимог Закону.

Крім того, вказала, що оскаржувану постанову отримала 01 грудня 2017 року простим листом та 07 грудня 2017 року подала до суду скаргу на дії державного виконавця. Вважає, що встановлений законом строк для подання скарги не пропустила.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 в частині вимог про визнання неправомірними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 10.11.2017 року, про стягнення витрат на виконавче провадження від 10.11.2017 року, про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, про арешт майна боржника у виконавчому провадженні про стягнення виконавчого збору відмовлено.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 –ОСОБА_2 скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладені у ній.

Представник ДВС ОСОБА_3 суду пояснив, що 09 листопада 2017 року на електронну адресу державної виконавчої служби надійшла довідка товариства щодо відсутності заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором. 10 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підстав вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження. Вважає, що дана постанова є законною, права та інтереси боржника і стягувача не порушено. Крім того, стягувач не оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження. Ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 24.11.2017 року на яку посилається скаржниця не набрала законної сили та винесена після оскаржуваної постанови. Посилаючись на наведене, просив у задоволенні скарги відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» в судове засідання не з’явилось, хоча про час та місце його було повідомлено належним чином. Попередньо подало заяву про розгляд скарги без участі представника товариства. Крім того, зазначило, що зобов’язання ОСОБА_1 за кредитним договором припинилось на підставі вимог ст. 600 ЦК України шляхом укладення договору про припинення зобов’язання передаванням відступного на суму 1 617 252,00 грн.

Судом встановлено, що на виконанні в Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист №607/21749/13-ц виданий Тернопільським міськрайонним судом від 19 вересня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» заборгованості за кредитним договором № 1901/0408/71-054 від 08.04.2008 року у розмірі 246 158,23 доларів США, а саме: 179 671,00 доларів США заборгованість по тілу кредиту, що в еквіваленті складає 2 731 018,97 грн. та 66 487,23 доларів США заборгованість за відсотками, що в еквіваленті складає 1 010 613,21 грн., а також судового збору у розмірі 5 268.00 грн.

13 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та TOB "ФК"Вектор Плюс" укладено договір № 1901/0408/71-054/512344 про припинення зобов'язання переданням відступного, у відповідності до якого припинилися наявні на дату укладання цього договору та ті, що можуть виникнути в майбутньому, зобов'язання ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору № 1901/0408/71-054 від 08.04.2008 року із всіма змінами та доповненнями, шляхом передачі відступного у вигляді грошових коштів, що становлять гривневий еквівалент 60000 доларів США на дату їх сплати.

Свої зобов'язання за договором передання відступного ОСОБА_1 виконала 17.10.2017року, що підтверджується платіжним дорученням за №1 від 17 жовтня 2017 року та не заперечується учасниками виконавчого провадження.

Відповідно до довідки TOB "ФК"Вектор Плюс» за №11-9055-512344 від 17.10.2017 року виданої на ім’я ОСОБА_1, товариство підтверджує, що станом на 18.10.2017 року зобов’язання ОСОБА_1 по кредитному договору за №1901/0408/71-054 від 08.04.2008 року припинені, заборгованість по кредитному договору відсутня.

На підстав вказаної довідки 10 листопада 2017 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у тому числі і щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства судового збору.

28 листопада 2017 року дана постанова простим листом направлена боржнику ОСОБА_1, що визнається державним виконавцем та підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

15.11.2017 року та 20.11.2017 року стягувач TOB "ФК "Вектор Плюс" звернулося на адресу Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із заявами про повернення виконавчого документа - виконавчого листа виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 19.09.2016 року №607/21749/13-ц, зняття арешту з майна боржника та повернення товариству невикористаної суму авансового внеску.

Вказані заяви по даний час державним виконавцем не вирішені.

01 грудня 2017 року ОСОБА_1 одержала постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.11.2017 року та відповідно 07 грудня 2017 року подала до суду скаргу на дії державного виконання щодо закінчення виконавчого провадження.

Суд, розглянувши скаргу, вивчивши матеріали справи та виконавчого провадження, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав

Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заявнику надіслано оскаржувану постанову 28 листопада 2017 року, яку остання отримала 01 грудня 2017 року та 07 грудня 2017 року подала до суду скаргу. Отже, суд вважає, що скаржником не пропущено встановлений законом строк для подання скарги на дії державної виконавчої служби.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи

Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Згідно з вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

З аналізу вищенаведених вимог закону слідує, що підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 вищевказаного Закону є саме факт виконання в повному обсязі рішення суду на підставі якого виданого виконавчий лист, а не довідка стягувача про відсутність заборгованості по кредитного договору.

При винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону, державний виконавець повинен перевірити факт виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно виконавчого листа №607/21749/13-ц виданого Тернопільським міськрайонним судом від 19 вересня 2016 року встановлено, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» підлягає стягненню заборгованості за кредитним договором у розмірі 246 158,23 доларів США, а також судовий збір у розмірі 5 268.00 грн.

Разом з тим, із змісту оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 10 листопада 2017 року встановлено, що державний виконавець на підставі довідки ТОВ «Факторингова компанія» Вектор Плюс» від 17.10.2017 року про відсутність заборгованості за кредитним договором виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підстав вимог п. 9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

При винесенні даної постанови, державний виконавець не перевірив факт виконання боржником в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом , у тому числі в частині стягнення судового збору.

Таким чином, суд вважає, що дії державного виконання не відповідають вимогам Закону, а тому постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає до скасування.

Довідка ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про відсутність заборгованості за кредитним договором видана на ім’я ОСОБА_1 від 17.10.2017 року не є підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» та жодним чином не підтверджує факт виконання в повному обсязі рішення суду на підставі якого виданого виконавчий лист.

Судом встановлено та учасниками справи не спростовано, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які належні та достовірні докази виконання боржником в повному обсязі рішення суду на підставі якого виданого виконавчий лист, у тому числі в частині стягнення судового збору.

В силу вимог ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Таким чином, станом на 10 листопада 2017 року у державного виконавця не було підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підстав вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім того, в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження є дві заяви стягувача від 15.11.2017 року та 20.11.2017 року про повернення виконавчого документа - виконавчого листа виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 19.09.2016 року №607/21749/13-ц, зняття арешту з майна та повернення товариству невикористаної суму авансового внеску. Вказані заяви по даний час державним виконавцем не вирішені.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 53586797 від 10 листопада 2017 року з примусового виконання виконавчого листа №607/21749/13-ц виданого Тернопільським міськрайонним судом від 19 вересня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» заборгованості за кредитним договором № 1901/0408/71-054 від 08.04.2008 року у розмірі 246 158,23 доларів США, а також судового збору у розмірі 5 268.00 грн. є неправомірними і такими, що не відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», а тому скаргу слід задовольнити

Суд не приймає до уваги доводи державного виконавця про те, що оскаржуваною постановою не порушено права боржника, а стягував таку постанову не оскаржує як безпідставні та необґрунтовані, оскільки вказаний факт сам по собі не може бути підставою для залишення в силі постанови, яка не відповідає вимогам Закону.

Згідно з вимогами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 259-261, 272, 447-453 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 (вул. Наливайка, 22 с.Петриків Тернопільського району, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ( вул.Київська,3а м.Тернопіль, ЄДРПОУ 34905338), заінтересована особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» ( м.Київ, проспект Ст. Бандери, 28А, ЄДРПОУ 38004195) про визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 53586797 від 10 листопада 2017 року про закінчення виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 02 січня 2018 року

ГоловуючийОСОБА_4